РОЗДІЛ 2
СЕМАНТИЧНІ ТИПИ НЕОЗНАЧЕНОГО СУБ'ЄКТА-ДІЯЧА, ВИРАЖЕНОГО ЗАЙМЕННИКАМИ WE, YOU, THEY, У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
2.1. Вступні зауваження
Інвентар описаних вище засобів конкретизації ситуації був застосований під час аналізу 2120 прикладів вживання англійських особових займенників we, you, they у неозначеному значенні. Було виявлено 2 основних типи НСД, вираженого досліджуваними одиницями: НОД і НУД (см. Гл. 1, 1.1.5). НОД може бути представлений 6 типами, у яких суб'єкт-діяч співвідноситься, відповідно, із мовцем, слухачем, третьою особою не учасником комунікації, групою осіб, що включає мовця, групою осіб, що включає слухача, групою осіб не учасників комунікації (див. 2.2.2, 2.3.2, 2.4.2). У структурі НУД виділяються два різновиди: НУД дескриптивний (див. 2.2.3.1, 2.3.3.1, 2.4.3.1) і НУД оцінний (див. 2.2.3.2, 2.3.3.2, 2.4.3.2) Перш ніж приступити до опису структури НСД, вираженого розглядуваними займенниками, слід зазначити той факт, що розроблена в ході дослідження мовного матеріалу система ознак, що формують нижчеописані різновиди НСД, призначена для наочного представлення його структури, демонстрації розмаїття його різновидів, ілюстрації їх специфічних рис.
Слід також зазначити, що, як свідчать дані, отримані в ході аналізу мовного матеріалу, не завжди існують чіткі границі між окремими типами і різновидами НСД, вираженого досліджуваними одиницями. Найчастіше зустрічаються випадки, які можна віднести до декількох рубрик одночасно. Розмитість границь зумовлюється складністю семантичної структури речення й інтерференцією різних мовних фактів. Беручи до уваги сказане вище, видається більш коректним говорити швидше про тенденції та ймовірності щодо характеристик НСД, ніж про абсолютний і непорушний його стан.
2.2. Типи НСД, вираженого займенником we
2.2.1. Загальні характеристики
Одним із засобів вираження НСД в англійській мові є особовий займенник we. Це займенник першої особи множини, що "...позначає мовця разом з іншою особою (чи групою осіб), з якими мовець вважає себе зв'язаним" [15, 84].
Семантична специфіка займенника we представлена двома основними особливостями: зв'язком із мовецем і варіативністю в комбінації осіб, з якими мовець себе зв'язує. Мова йде про включення чи невключення слухача в групу осіб, позначену даним займенником. Це може бути комбінація "ти+вони" (друга особа і третя особа) чи просто "вони" (третя особа). У цьому зв'язку в лінгвістичній літературі згадуються поняття інклюзивності і ексклюзивності, що характеризують займенник we [28; 30; 154]. Прикладами інклюзивного we можуть служити ситуації (32), (33). Приклад (29) представляє ексклюзивне we:
(29) Dick, we are making "The Grandeur that was Rome"...(Fitzgerald,181)'Дік, ми тут знімаємо "Колишню велич Рима"...'.
Даний приклад містить вказівку на особистість слухача, що є адресатом повідомлення. Розповідаючи про зйомки фільму, мовець ставить слухача за межі названої дії. Таким чином, we - 'мовець+знімальна група - слухач'.
Розподіл на ексклюзивне та інклюзивне we актуально для НОД, у якому суб'єкт-діяч співвідноситься з групою осіб, що включає мовця.
В основі розподілу на НУД і НОД, виражених займенником we, лежать наступні ознаки:
а) ознака відкритості / закритості групи осіб (клас при узагальненні, група індивідів у випадку НОД),
б) ознака фіксованості / нефіксованості просторово-часової локалізації (у випадку НУД суб'єкт мислиться поза часом, поза зв'язком зі своєю конкретною просторово-часовою маніфестацєю, у випадку НОД суб'єкт -группа індивідів чи індивід в означеній точці просторово-часового континуума).
2.2.2. НОД, виражений займенником we
Аналіз мовного матеріалу показав, що структура НОД, вираженого займенником we, включає 3 основні різновиди, у яких:
1. Суб'єкт - мовець (2,2% від загальної кількості прикладів з we, що позначає НСД).
2. Суб'єкт - група осіб, що включає мовця (Гр + М) (58% від загальної кількості прикладів з we, що позначає НСД).
3. Суб'єкт - група осіб не учасників акта комунікації (ГрН) (1,1% від загальної кількості прикладів з we, що позначає НСД).
2.2.2.1. We - мовець
Випадки вживання займенника we на позначення одиничного суб'єкта мови постають як приклади "транспозиції особових форм", під якою прийнято розуміти використання особових займенників не відповідно до прямого значення [29; 132]. Невідповідність проявляється за ознакою одиничності / множинності суб'єкта дії. Сема множинності, що надходить до семантичної структури займенника we, дисонує з одинично представленим суб'єктом дії, яким є мовець, напр.:
(30) I ducked down...The piece of timber swung in the current and I held it with one hand... ...We passed the brush...(Hemingway-1, 162) 'Я пірнув...Колода колихалася на воді, і я тримався за неї однією рукою. Ми минули острівець...'...
У досліджуваному прикладі при тому, що контекст свідчить про відсутність інших осіб учасників ситуації, мовець вживає на позначення власної персони множинний займенник we.
Слід зазначити, що кількість випадків, коли займенник we дійсно позначає одиничний суб'єкт, невелика (2,2% від загальної кількості прикладів з we, що позначає НСД) (див. табл. 4). Маються на увазі ситуації, де контекст надає досить мовних фактів, звужуючих межі дійових осіб до одиниці (прикл. 29). У більшості ж випадків факти, що дозволяють звуження границь діяча від безлічі до одиниці, відсутні. При відсутності чітких вказівок на одиничність діяча залишається можливість розширення границь діяча до групи осіб і включення в її склад крім мовця інших осіб, співпричетних до дії. Ця можливість зумовлена наявністю в семантиці займенника we семи множинності, що створює позицію для співдіячів. Можна сказати, що суб'єкт у подібних ситуаціях не дорівнює одиниці, а прагне до одиниці, напр.:
(31) In the doorway of the Excelsior he ran into Baby Warren. ... He continued the conversation in the Ulpia..." Why don`t you get married?" he asked... "We heard you w