РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ ОРГАНІЗАТОРІВ
ВИХОВНОЇ РОБОТИ З ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ
ДЛЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
2.1. Обґрунтування системи підготовки організаторів виховної роботи первинної ланки в умовах університетської освіти
Необхідність суттєвого поліпшення підготовленості ОВР до професійної діяльності викликало потребу в обґрунтуванні сучасних підходів до їх підготовки у руслі гуманістичної філософії освіти, нових вимог до професійної підготовленості ОВР в умовах корінного реформування ЗСУ. Головними чинниками нетрадиційних підходів до підготовки ОВР в сучасних умовах є:
- духовні, які пов'язані зі змінами в суспільній свідомості і появою нових цінностей у повсякденній і професійній діяльності українських громадян, тобто виникла гостра необхідність надання переваги саморозвитку, самовиховання, самоосвіти курсанта над передачею йому вузько професійних знань, умінь і навичок;
- особистісні, які викликані гуманістичною філософією освіти та необхідністю надання навчально-виховному процесу підготовки ОВР особистісного спрямування, умовами постійного звеличення особистості військовослужбовця, гармонізації її відносин з командирами, вихователями та суспільством, державою й товаришами по службі; отже, інтереси особистості у навчально-виховному процесі ВВНЗ мають набути пріоритетне значення порівняно з навчальними планами і програмами, змістовним компонентом підготовки майбутніх ОВР з військовослужбовцями;
- теоретичні, які зумовлені необхідністю формування широкої фундаментальної наукової культури у ОВР, що у свою чергу викликано як соціально-економічними, так і практичними змінами в розвитку військової науки та практики; теоретична підготовка має формувати у ОВР цілісне наукове уявлення про свою професійну діяльність;
- професійні, які викликані з необхідністю формування у ОВР психолого-педагогічної компетентності. Саме тому в програму підготовки ОВР у ВІКНУ включено 28 професійно-орієнтованих - психолого-педагогічних -дисциплін, що сприяють формуванню і розвитку професійно важливих якостей особистості майбутнього ОВР, її професійної свідомості та самосвідомості, творчої поведінки і всебічного розвитку індивідуальності (додатки Е, Ж);
- практичні, які виникли внаслідок соціально-економічних перетворень у нашій країні, поступового переходу ЗСУ на професійну основу комплектування, для яких потрібний сучасний вихователь з цілісним уявленням про власну військово-професійну діяльність; майбутній ОВР повинен діяти самостійно, оволодіти в процесі психолого-педагогічної підготовки спеціальними вміннями і навичками взаємодії й спілкування, по-новому організувати виховний процес у військових частинах і підрозділах.
В останні роки посилився інтерес вчених до проблеми освіти в умовах університету. Освіта в сучасному розумінні ? основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства [160]. Водночас слід мати на увазі думку І.Ф. Прокопенка про значення освіти в сучасному українському суспільстві: "подолання приниження ролі освіти у суспільному розвитку потребує категоричної відмови від застарілого визначення її як галузі у переліку інших... Її кінцева мета ? забезпечити своєчасне відтворення освіченого (всебічно) українця, її завдання чіткі і зрозумілі: формування громадян України, її патріотів, високоосвічених професіоналів" [177].
У педагогічній енциклопедії дається таке визначення терміну "університетська освіта" ? це підготовка в університетах наукових і педагогічних кадрів для науково-дослідних і проектно-конструкторських закладів, промисловості і сільського господарства, вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл тощо. Під терміном "університетська освіта" розуміється також сукупність загальнонаукових педагогічних і спеціальних знань і навичок, які дозволяють тим, хто закінчує університет, вести науково-дослідну або педагогічну роботу відповідно отриманій спеціальності [164, с. 379].
Загальний аналіз підходів і точок зору на проблему, яка нами досліджується, дозволяє стверджувати про неоднозначність визначення сутності університетської освіти, необхідність системного дослідження проблеми, яка пов'язана з підготовкою ОВР в умовах цивільної університетської освіти.
Які ж суттєві ознаки має університетська освіта?
По-перше, в основі університетської освіти лежать фундаментальні навчальні дисципліни, які забезпечують майбутньому спеціалісту глибокі професійні знання. Загальновідомим є той факт, що ОВР, які отримали університетську освіту, мають більш широкі знання в галузі профілюючих наук, ніж ті, що закінчили інші навчальні заклади. Підтвердження цього факту знаходимо у процесі порівняльного аналізу змісту фундаментальних дисциплін випускників різних ВВНЗ - заступників командирів рот (батарей) з виховної роботи, який представлено у додатках Е, Ж, З, И та К.
По-друге, університетській освіті властивий широкий гуманітарний профіль підготовки, який здійснюється на міждисциплінарній основі. Гуманітаризація університетської освіти додає цілісності змісту навчання вихованців, дає їм можливість оперувати системою загальнолюдських знань. Являючись у цьому відношенні універсальними навчально-науковими закладами, університети здатні створити умови для різнобічного формування і розвитку особистості спеціаліста, якими не володіють інші ВНЗ взагалі та ВВНЗ, зокрема.
По-третє, сильною стороною університетської освіти є наявність у її змісті науково-дослідного компоненту. Університети з їх чітко вираженою фундаментальною підготовкою спеціалістів науково-дослідної спрямованості формують фахівця, добре знаючого свою справу та здатного об'єднати виховання з науково-дослідною роботою.
Широка система спецкурсів і спецсемінарів у навчальних планах підготовки