РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна частина роботи виконана на дослідному полі Уманського державного аграрного університету (УДАУ), розташованому в Маньківському природно-господарському районі Середньодніпровсько-Бузького округу Лісостепової правобережної провінції України з географічними координатами за Гринвічем 480 46' північної широти, 300 14' східної довготи з висотою над рівнем моря 245 м.
Рельєф дослідного поля являє собою вирівняне плато водорозділу з пологим (20) схилом південно-західної експозиції.
За кількістю опадів район характеризується періодичними посухами (2-3 роки за десятиріччя є посушливими) і відноситься до підзони нестійкого зволоження.
2.1. Грунтові умови
Ґрунтовий покрив дослідного поля - чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на лесі. Ґрунти цієї різновидності в межах Лісостепу України залягають на площі 2,02 млн. га, в тому числі орних 1,75 млн. га. В Черкаській області - це одні із найбільш поширених грунтів. Їх загальна площа 116 тис. га, в тому числі в обробітку їх знаходиться 104,1 тис. га. [165].
Вони характеризуються відносно однорідним гранулометричним і хімічним складом за профілем, вилугованістю його від легкорозчинних солей, ілювіальним характером розподілу карбонатів, значним нагромадженням елементів живлення у горизонті. Ці ґрунти відзначаються оптимальною структурою з кількістю агрегатів >10 мм 21-25 % , розміром 10- 0,25 мм - 73-76 % і < 0,25 мм - 2-3% та значною кількістю водостійких агрегатів, що сприяє високому водо- і повітропроникненню, доброму прогріванню, рівномірному поглинанню вологи і забезпечує віддачу її рослинам [165].
Основні фізичні і гідрологічні властивості ґрунту дослідної ділянки представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Фізичні і гідрологічні властивості ґрунту дослідних ділянок
Шар ґрунту,
смЩільність твердої фази ґрунту, г/см3Щільність ґрунту , г/см3Вологість стійкого в'янення рослин, %Польова вологоємкість, %0-202,631,2410,630,120-402,701,2710,626,840-602,571,2412,525,860-802,631,2312,425,380-1002,661,2412,525,2100-1202,671,2712,424,8120-1402,691,2612,725,1140-1602,721,2713,125,3
Чорнозем опідзолений відзначається глибоким заляганням карбонатів (115-120 см) та невисоким вмістом в орному шарі гумусу (3,3%). Ступінь насиченості ґрунту основами знаходиться в межах 81-97%, реакція ґрунтового розчину слабокисла (рНсол 6,0), гідролітична кислотність - 1,8-2,0 смоль/кг ґрунту, вміст рухомих форм фосфору і обмінного калію (за Чіриковим) - 80-112 мг/кг ґрунту, азоту лужногідролізованих сполук (за Корнфілдом) 80-108 мг/кг ґрунту.
Отже, властивості ґрунту, на якому проводилися дослідження, і рельєф дослідного поля за своїми особливостями відповідають ґрунтовим різновидностям помірно континентальної східноєвропейської фації, в межах якої можуть бути розповсюджені отримані в дослідах результати.
2.2. Кліматичні особливості регіону досліджень
За даними Уманської гідрометеостанції середньобагаторічна кількість опадів складає 633 мм, проте в окремі роки спостерігаються значні відхилення. Опади протягом року розподіляються нерівномірно. В теплий період (квітень - жовтень) випадає біля 70% річної кількості. За тепловим режимом клімат регіону помірно середньоконтинентальний. Безморозний період продовжується 160-170 днів. Гідротермічний коефіцієнт складає 1,1-1,2; період з річною сумою температур, що перевищує 100С, триває 140-160 днів. Середньодобова температура понад 50С триває 225 днів.
Весняний сезон з переходом середньодобової температури повітря через 00С продовжується майже два місяці. Весна настає порівняно швидко, проте сніг тане повільно і поверхневі стоки рідко бувають значними. Все це сприяє вбиранню більшої частини талих вод і нагромадженню запасів вологи в ґрунті у весняний період.
Літній сезон розпочинається переходом середньодобової температури повітря через 150С. Літо характеризується високими температурами - середня температура становить 190С з коливаннями в окремі роки від 17 до 220С. Теплий і вологий період цього сезону сприяє нормальній вегетації всіх районованих сільськогосподарських культур. Переважаючі літом вологі західні вітри приносять значну кількість опадів. Але в окремі роки спостерігається літня засуха, обумовлена тривалим і значним дефіцитом опадів з підвищеною температурою повітря, внаслідок чого втрачається значна кількість вологи ґрунту.
Осінь найчастіше тепла, сонячна, іноді тривала. Перехід середньодобової температури через 100С спостерігається лише в середині жовтня. Похмура і дощова погода настає в кінці жовтня, коли середньодобова температура не перевищує +50 та спостерігаються перші приморозки, що є ознакою завершення вегетаційного періоду сільськогосподарських культур.
Для пізньої осені характерна мінлива температура з періодичним випаданням дощу і снігу, які сприяють поповненню запасів ґрунтової вологи.
Зима переважно тепла, з частими відлигами і хмарною погодою. Середня температура повітря в найхолоднішому місяці - мінус 60С. Ґрунт часто розмерзається, що сприяє кращому використанню зимових опадів. Під час відлиг температура може підвищуватися до плюсових (9-120С). Такі перепади температур супроводжуються утворенням льодової кірки.
В цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу, в тому числі і ріпаку ярого.
Короткий огляд кліматичних умов показує, що вони цілком відповідають кліматичній репрезентативності регіону, в межах якого можуть бути розповсюджені результати наших досліджень.
2.3. Погодні умови в роки проведення досліджень
Погодні умови в роки проведення наших досліджень були типовими для зони, але з деякими відмінностями як в цілому за вегетацію, так і за окремі періоди.
Причому відмінності в окремі періоди можна характеризувати як досить