Розділ 2
ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ РЕГІОНУ ТА МЕТОДИКА
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматична характеристика Лісостепу України
Зона Лісостепу, де проводились дослідження по темі: "Формування продуктивності сої залежно від рівнів забезпеченості елементами живлення та сеникації в умовах північного Лісостепу України" і впроваджувались їх результати у виробництво, простягається безперервною смугою від Карпат на заході до кордону з Росією на сході, що складає приблизно 1500 км. Ширина зони з півночі на південь коливається в межах 250-350 км. Загальна площа Лісостепу становить 202,8 тис. км, або 33,6% території України.
Площа земель Лісостепу, введених у сільськогосподарський оборот, становить 85,2% загальної території зони, що на 14,7% перевищує рівень сільськогосподарського використання земель по Україні. Під ріллею в зоні 85,7%, а загалом по країні - 81% [164].
Клімат зони характеризується теплим літом і помірно холодною зимою. В напрямку із заходу на схід спостерігається збільшення континентальності, що відповідно впливає на кількість опадів [165].
Залежно від особливостей рельєфу. Лісостеп поділяють на три підзони: західну, центральну та східну.
Західна підзона (Тернопільська, Хмельницька області) характеризується середньорічною температурою 7,6°С при середній температурі зимових місяців мінус 3,6-4,3 °С і абсолютній мінімальній температурі - мінус 38-39°С. За рік випадає 560-640 мм опадів. Гідротермічний коефіцієнт складає 1,4-2 і навіть більше 2. Це зумовило утворення перезволожених поверхнево оглеєних грунтів та грунтів з глибоко вилугованими карбонатами кальцію.
Центральна підзона Лісостепу об'єднує південно-східні райони Вінницької та правобережні Київської і Черкаської областей. При середньорічній температурі близько 7°С середня температура зимових місяців становить мінус 5,2°С (абсолютний мінімум мінус 40°С). Загальна кількість опадів у цій підзоні коливається в межах 480-560 мм. Гідротермічний коефіцієнт дещо перевищує одиницю, але розподіл опадів протягом року носить нерівномірний характер [165].
Східна підзона - це лівобережний Лісостеп (південні райони Чернігівської і Сумської областей, лівобережна частина Черкаської та Полтавської областей і північ Харківської області). Середньорічна температура повітря у цій підзоні 6,5 °С, зимою зменшується до мінус 6,2-7,1 °С при абсолютному мінімумі мінус 40°С. Середня літня температура досягає 18,8-19,2°С. Середньорічна кількість опадів нерівномірна - у придніпровських районах близько 500 мм, на сході - до 450 мм. Гідротермічний коефіцієнт дорівнює одиниці.
У Лісостепу період із середньодобовою температурою вище 5°С, який збігається із вегетаційним періодом більшості сільськогосподарських культур, триває 190-215 днів. Період активної вегетації, з температурою вище 10°С, триває 155-170 днів. Сума активних температур за цей період становить 2300-3000°С.
За рельєфом територія Лісостепу є підвищеною рівниною з добре розвиненим водно-ерозійним рельєфом. Місцевість розчленована сіткою річок, ярів і балок на водороздільних плато, що зумовлює хвилястість рельєфу. На корінних плато трапляються неглибокі балки, а на рівнинних розвинутих - мікрорельєф у вигляді неглибоких з невеликим діаметром блюдець, які є колектором для місцевого стоку.
Грунтовий покрив Лісостепу представлений чорноземами типовими, опідзоленими, вилугованими і реградованими; сірими, світло-сірими та темно-сірими лісовими грунтами. Інші типи грунтів займають незначні площі.
В Лісостеповій зоні найбільше поширені чорноземи типові, що займають 35% загальної площі і становлять 54,6% її орних земель. Дещо менш поширені чорноземи опідзолені та темно-сірі лісові грунти. На долю чорноземів опідзолених та темно-сірих лісових припадає 24,7% грунтів цієї зони. Менше у Лісостепу сірих і світло-сірих лісових грунтів: 18% площ і 12,4% орних земель. Біля 6% площі зони займають лучні та болотні грунти, 5% - лучно-чорноземні солонцюваті та солончакові. Решту площі цієї зони, біля 6%, займають інші грунти (дернові, дерново-підзолисті та інші) [164].
Територія Київської області за своїми природними умовами поділяється на дві великі зони: Поліську та Лісостепову.
Поліська (північна) частина зони займає близько 42% загальної площі області. Помірно-континентальний клімат цієї підзони характеризується середньорічною температурою повітря +6,5°С, середня багаторічна температура січня і липня становить відповідно -6,4 та +19,1 °С, а середня кількість опадів - 593 мм за рік.
Моренно-горбистий рельєф та наявність боліт обумовили велику строкатість грунтового покриву. Тут відмічається невелика розораність і висока насиченість природними кормовими угіддями.
Лісостепова (південна) частина Київщини представлена долинно-балочним рельєфом правобережного плато і рівнинним рельєфом лівобережної низовини. Середньорічна температура повітря становить +7°С, середня багаторічна температура січня і липня становлять, відповідно, -6,2 та +19,6°С, а кількість опадів - 533 мм за рік.
Грунтовий покрив Київської області доволі різноманітний: на півночі найбільш поширені дерново-підзолисті, на півдні - чорноземи та сірі лісові грунти, трапляються лучні, дернові, болотні і торф'яні грунти. Середній бал родючості орних земель цієї підзони складає 47 балів.
У поліських районах області поширені, в основному, дерново-підзолисті грунти легкого механічного складу. Ці грунти бідні на гумус, мають товщину гумусового горизонту не більше 20-22 см, незначний вбирний комплекс, мало насичені основами. Загальна площа таких грунтів становить 250 тис. га, з них майже 120 тис. га - піщані. Середній бонітет орних земель складає 28 балів.
У лісостепових районах Київської області поширені світло-сірі лісові грунти, площа яких складає близько 90 тис. га, сірі лісові грунти і чорноземи опідзолені - 165 тис. га; чорноземи типові глибокі малогумусні - 633 тис. га; дернові і лучні грунти - 91 тис. га; торф'яники і торф'яно-болотні грунти - 19