РОЗДІЛ 2. Стан та динаміка поширеності насильства в сім'ї в Україні.
2.1. Методи соціологічного дослідження феномену насильства в сім'ї
Аналіз теоретико - методологічних підходів до вивчення насильства в сім'ї дозволив нам виявити труднощі, пов'язані з ідентифікацією насильницьких дій, типологізацією його проявів та сімей, у яких відбувається насильство, характером міжособистісних відносин між різними членами сім'ї, особливостями поширеності і вчинення окремих видів насильницьких діянь. Недостатнья кількість емпіричних даних, що описують ці поведінкові аспекти, обумовила необхідність проведення комплексного дослідження особливостей різноманітних форм насильства, а також аспектів, пов'язаних із відбитком явища насильства в сім'ї в суспільній свідомості.
Метою практичної частини дослідження є формування цілісного уявлення про поширеність насильства в сім'ях м. Харкова, особливостей його прояву, а також розгляд напрямків діяльності держави і суспільства з протидії протиправним діям, що чиняться в сфері сім'ї та шлюбу.
У дослідженні насильства в сфері сімейних відносин, з огляду на комплексний, багатогранний характер даного явища, ми виходили з таких уявлень про необхідні напрямки його вивчення:
1. Явище насильства в сім'ї виражається у вчиненні суб'єктами, що знаходяться в родинних стосунках, певного роду дій, що спричиняють настання соціальних фактів, які свідчать про насильницький засіб комунікації. Для того, щоб оцінити рівень "насильництва" сімейних відносин у суспільстві необхідно, насамперед, ідентифікувати думку осіб, що безпосередньо стикаються з наслідками насильства в сім'ї, конкретні факти, що характеризують аналізоване явище. Одержання інформації від експертів дозволить також сформувати цілісне уявлення про превентивну діяльність держави, спрямованої на зниження рівня насильницьких проявів у сімейному середовищі.
2. Насильство в сім'ї характеризується виразністю у певних видах дій. Формування наукового уявлення про поширеність окремих видів насильства доцільно будувати на вивченні, як думки різноманітних категорій громадян про ступінь поширеності насильства в українських сім'ях, так і вивченні їх можливого особистого "досвіду" насильницької взаємодії в сім'ї.
3. Характер насильницького впливу залежить від конкретних властивостей агентів насильницької взаємодії. Це обумовлює необхідність вивчення характеристик агентів насильства: "жертви" і "агресора".
4. Насильство в сім'ї відбиває певного роду взаємодію. При вивченні явища сімейного насильства, особливо, делінквентної поведінки членів сім'ї, доцільно розглядати аспекти конфліктної взаємодії між ними, а саме схильності до певних форм розв'язання конфлікту.
5. Будь-яке явище характеризується наявністю певного причинно-наслідкового зв'язку подій. Це обумовлює необхідність розгляду комплексу чинників, що детермінують учинення насильства. Різноманітні чинники опосередкують появу певних наслідків. Вивчення даного аспекту явища насильства в сім'ї може дозволити робити висновки про взаємообумовленість деяких чинників і наслідків насильницької поведінки. Особливе значення, на наш погляд, має питання про чинники і мотиви злочинної поведінки.
6. Охоронно-превентивна діяльність держави в сфері сім'ї і шлюбу пов'язана з забезпеченням нормативності сімейних відносин, дотриманням певних стандартів поведінки. Її стан і розвиток залежить від процесу формування уявлення в суспільстві щодо проблеми насильства в сім'ї. Суспільна думка є одним з інструментів державної самодіагностики діяльності, спрямованої на протидію насильству в сім'ї. Тут доцільним є вивчення загального рівня поінформованості стосовно різноманітних аспектів аналізованої нами проблематики, а також суспільної оцінки якості охоронно-превентивної діяльності держави.
Завдання дослідження нами були визначені такі:
1. Провести аналіз кримінально-правової статистики, що стосується поширеності сімейно-побутової злочинності в Україні, зокрема у Харківській області, а також діяльності, що пов'язана з реалізацією завдань з адміністративного нагляду та профілактичного обліку осіб, які систематично чинять насильство в сім'ї.
2. Описати основні особливості насильницької поведінки в сім'ї. Під особливостями насильства в сім'ї ми розуміємо психосоціальні риси поведінки, що обумовлюють схильність до певних моделей взаємодії в широкому діапазоні конфліктних ситуацій. Ці риси можуть бути описані за допомогою використання таких критеріїв:
а) особливості процесу ідентифікації насильства в сім'ї на різноманітних рівнях;
b) характер насильницького впливу:
* види сімейного насильства;
* особливості сприйняття різноманітних форм насильства з позицій їхньої суспільної небезпеки;
* частота вчинення насильства в тих сім'ях, де воно має місце;
* особливості агресивної поведінки респондентів стосовно членів своєї сім'ї.
c) умови насильницької взаємодії:
* поширеність конфліктних форм комунікації в сім'ях респондентів;
* виділення сімей, що характеризуються високим ступенем ризику вчинення насильства;
* основні чинники і мотиви вчинення насильства в сім'ї;
* вплив конфліктної ситуації на насильницьку поведінку членів сім'ї (тривалість конфліктних відносин, ініціатор, час доби);
* наслідки сімейних конфліктів і насильницької поведінки.
3. Характеристика агентів насильства в сім'ї: соціально-демографічні характеристики (статеві, вікові особливості, розходження в матеріально-фінансовому положенні "агресорів" і "жертв").
Критерії насильницької поведінки відбивають 6 основних характеристик аналізованого нами явища:
1. Масовидність явища;
2. Об'єкт насильницького впливу;
3. Сукупність об'єктивних та суб'єктивних чинників, що відбивають особливості причинно-наслідкового зв'язку подій;
4. Ступінь суспільної небезпеки і характер соціально-психологічних наслідків такої взаємодії;
5. Характер дій, охопл