РОЗДІЛ 2
СТАН І ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
2.1 Організація технології обліку наявності та руху основних засобів і шляхи її
вдосконалення
Належне функціонування кожного суб’єкта господарювання значною мірою залежить
від обґрунтованості побудови на ньому облікової роботи та системи
бухгалтерського обліку, яка є інформаційною базою управління та контролю за
фінансово-господарською діяльністю підприємств, фірм, об’єднань.
У сучасних умовах господарювання зростає потреба у реєстрації та формуванні
інформації, що необхідна для контролю діяльності всього підприємства зовнішніми
користувачами, та контролю структурних підрозділів підприємства внутрішніми
службами.
Тому зараз існує потреба у інформаційній насиченості документації в цілому та
документації з руху основних засобів, зокрема, та підвищенні оперативності
отримання облікової інформації про основні засоби для потреб управління
підприємством.
Перед обліком основних засобів стоять такі завдання, які відображають
послідовність виконання облікових робіт, що наведено у схемі обліку основних
засобів (Додаток В):
1) правильне формування первісної вартості об'єктів основних засобів;
2) своєчасне і правильне оформлення документів, які відображають надходження,
переміщення та вибуття об’єктів основних засобів;
3) своєчасне нарахування зносу та амортизації відповідно до Положення
(стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”;
4) правильне відображення витрат, пов’язаних з ремонтом та підтриманням у
робочому стані об’єктів основних засобів та за здійсненнями різних поліпшень
об’єктів;
5) правильне та своєчасне визначення результатів від реалізації та іншого
вибуття основних засобів;
6) контроль за збереженням об’єктів основних засобів, які поставлено на облік;
7) ведення аналітичного та синтетичного обліку основних засобів;
8) правильне та своєчасне відображення основних засобів у звітності.
Методичні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні
засоби та інші необоротні матеріальні активи в Україні визначаються Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затвердженим наказом
Міністерства Фінансів України від 27.04.2000 року № 92 [94].
Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об'єкт. Положення (Стандарт)
бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" дає таке визначення об'єкту основних
засобів: об’єктом основних засобів є закінчений пристрій з усіма
пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений
предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи
відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного
призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя,
керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати
свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не
самостійно.
Ми вважаємо визначення об'єкту основних засобів, що дається у П(С)БО 7 досить
чітким і вичерпним.
Це визначення “об’єкту основних засобів” практично не відрізняється від
визначення, що подавалось у Положенні про організацію бухгалтерського обліку в
Україні № 250, яке втратило чинність.
Однак є істотне доповнення: якщо об’єкт основних засобів складається з різних
частин, кожна з яких має різний термін корисного використання (експлуатації),
та кожна з частин може бути визнана у бухгалтерському обліку як окремий об’єкт
обліку. Наприклад, двигун автомобіля скоріше за все прийдеться замінити раніше,
ніж закінчиться строк корисного використання автомобіля, тому кузов та двигун
автомобіля можна обліковувати як окремі об’єкти основних засобів.
З метою забезпечення контролю за збереженням об’єктів основних засобів та
зручної організації обліку на підприємстві кожному об’єкту, що поставлено на
облік присвоюється інвентарний номер, за яким він обліковується до моменту
вибуття з підприємства. Тобто, присвоєний при надходженні на підприємство
інвентарний номер зберігається за об’єктом протягом всього терміну його
перебування на підприємстві. З метою запобігання можливих помилок у
бухгалтерському обліку інвентарні номери, що були закріплені за об’єктами, які
вибули використовувати вдруге протягом п’яти років не доцільно. Це попередить
можливі помилки при відображенні операцій, які пов’язані з надходженням та
вибуттям об’єктів основних засобів.
На підприємствах, які мають велику кількість об’єктів основних засобів
доцільно нумерувати об’єкти за порядково-серійною системою. При цьому для
кожної класифікаційної групи заздалегідь виділяти окрему серію номерів,
кількість яких повинна бути достатньою як для наявних об’єктів, так і для тих,
що мають надходити у майбутньому. Зазвичай інвентарний номер наноситься на
об’єкт фарбою або шляхом прикріплення металевого жетона. У разі, коли об’єкт
складається з різних частин, кожна з яких має різний термін корисного
використання або експлуатації і обліковуються як окремі інвентарні об’єкти, то
на кожному з них проставляється окремий інвентарний номер.
Відображення об'єкту основних засобів у бухгалтерському обліку відбувається
лише після його класифікації та оцінки.
За приналежністю основні засоби поділяються на власні та орендовані, а за
використанням на діючі – основні засоби в експлуатації та недіючі – основні
засоби законсервовані, у запасі, на складі і т.і.
Одним з головних критеріїв визнання активом є можливість достовірної оцінки
об'єкту, тобто визначення його вартості. При чому важливе значення для
прийняття управлінських рішень має можливість оцінки вартості основних засобів
на поточний момент з метою зіставлення варто
- Київ+380960830922