РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Методика ландшафтно-екологічних досліджень природокористування з метою його оптимізації розроблена на основі наукових підходів і принципів, ґрунтується на теоретичних, методологічних й методичних засадах конструктивної географії, ландшафтознавства та ландшафтної екології, і являє собою логічно впорядковану сукупність дослідницьких операцій та методів вивчення особливостей просторової ландшафтної диференціації території, функціонування, динаміки, генезису, тенденцій розвитку геосистем, структури природокористування та ступеня антропогенної перетвореності ландшафтів, й спрямована як на отримання нових знань, так і на вирішення задач, пов'язаних з використанням та охороною ландшафтів.
2.1. Алгоритм ландшафтно-екологічного аналізу природокористування
Ландшафтні дослідження щодо оптимізації природного середовища в цілому складаються з двох головних частин : фундаментальної та прикладної [66].
Фундаментальні дослідження полягають у всебічному аналізі природних особливостей геосистем і антропогенного впливу на їх структуру та функціонування, у пізнанні механізмів цього впливу, стійкості до нього геосистем різних порядків і типів; характеру модифікацій, що утворюються, та їх динаміки, тобто передбачають аналіз ландшафтних утворень в цілому, і проведення інвентаризації геосистем. Тобто, зміст фундаментальних ландшафтних досліджень полягає у створенні ландшафтної карти, проведення класифікації геосистем різних рангів, фізико-географічному районуванні [64].
Прикладна частина - це застосування отриманих теоретичних висновків до вирішення конкретних практичних завдань з раціонального використання, охорони, покращення (меліорації, рекультивації) геосистем. Прикладні дослідження мають два напрямки : 1) забезпечення народного господарства та інших "споживачів" необхідною інформацією про геосистеми, а також оцінка останніх для відповідних видів використання; 2) розробка наукових основ освоєння, використання, перетворення природних комплексів, тобто активна участь у народногосподарському територіальному плануванні й проектуванні.
Перехід від фундаментальних досліджень до прикладних зводиться до трьох основних процедур [64] :
? визначення оптимальної детальності природного територіального поділу, ієрархії геосистем, тобто різних рівнів їх будови, які дозволяють у кожному конкретному випадку вибрати в якості об'єкту дослідження той рівень чи ранг, який найбільше відповідає вирішенню конкретного практичного завдання;
? складання всебічної та комплексної характеристики ландшафтів;
? прикладне групування геосистем на основі їх оцінки в залежності від цілей та задач, тобто розробка прикладних класифікацій, карт та схем районування за типологічним принципом, при якому численні індивідуальні контури геосистем зводяться у відносно невелику кількість груп (5-6), однотипних за умовами для розвитку певних галузей господарства чи однаково реагуючих на господарські та меліоративні заходи.
З цього випливає змістовна послідовність ЛЕА : закономірності регіональної ландшафтної організації - класифікація й таксономія ландшафтних структур - функціональна типологія і оцінка ландшафтів - проектно-планувальний аналіз ландшафтів - структурно-функціональна організація регіону [170], виходячи з якої ЛЕА природокористування уявляється як цілісний дослідницький процес, що здійснюється за певною програмою (рис. 2.1) й відбувається у три стадії : вербального обґрунтування концепції ЛЕА, деталізації емпіричної і побудови концептуальної моделі, реалізації концепції ЛЕА природокористування.
На стадії вербального обґрунтування ЛЕА вирішуються такі проблеми : створення теоретичного базису, який являє собою формулювання мети, постановку завдань, вибір об'єкту та предмету дослідження; вивчення й викладення теоретико-методологічних основ і досвіду предметного дослідження (системи вихідних понять, принципів, гіпотез).
Наступний етап (безпосередньо побудова наукової теорії) полягає у деталізації емпіричної моделі й побудові концепції ЛЕА, і є найскладнішим, оскільки передбачає алгоритмізацію завдань та обґрунтування методики їх реалізації. Дана стадія починається зі збору достовірних емпіричних фактів, а їх аналіз і уніфікація приводить до встановлення
Рис. 2.1. Графічна концептуальна модель ландшафтно-екологічного аналізу природокористування
первинних емпіричних залежностей.
Концепцією ЛЕА природокористування Сумської області передбачено виконання наступних блоків завдань : 1) організація ЛЕА регіону дослідження; 2) аналіз особливостей, зв'язку інтенсивності і масштабів природокористування з ландшафтними комплексами та ландшафтно-екологічна оцінка природних геосистем; 3) ландшафтно-ерозійне моделювання актуальних геосистем; 4) ландшафтно-функціональне оцінювання; 5) синтез ландшафтно-екологічної інформації для обґрунтування системи раціонального природокористування та розробки рекомендацій щодо його оптимізації й поліпшення ландшафтно-екологічної ситуації в регіоні.
Основою реалізації концепції ЛЕА природокористування Сумської області є вивчення закономірностей ландшафтної диференціації території шляхом з'ясування специфіки взаємодії і взаємовпливу ландшафтоутворюючих компонентів та факторів, а також показників динаміки геокомплексів у вигляді несприятливих фізико-географічних процесів і явищ, які визначають особливості функціонування й розвитку геосиcтем, прогнозування інтенсивності й місць їх прояву. Результатом ландшафтного аналізу є створення картографічної моделі ландшафтно-типологічної структури території в масштабі 1:200 000 з розгорнутою легендою та наступною всебічною характеристикою геосистем, з послідуючою розробкою класифікації й типології ландшафтних комплексів і