РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконувалася протягом 1999-2002 рр. на кафедрі акушерства та гінекології Донецького державного медичного університету (ДонДМУ) ім. М. Горького на базі ЦМКЛ №6 м. Донецька, а також у Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства (генеральний директор - чл..-кор. АМН України, проф. В.К.Чайка). Лабораторні дослідження проводилися в Центральній науково-дослідній лабораторії ДонДМУ (зав. відділу молекулярно-генетичних досліджень - ст.н.с., к.мед.н. С.В.Зябліцев, зав. відділу патоморфології - проф. В.Г.Шлопов).
Нами висунуте припущення, що недостатність шийки матки при невиношуванні вагітності в жінок з ІЦН не є єдиною причиною невиношування, а хірургічна корекція даної патології під час вагітності є лише частиною вирішення проблеми. Так, при хірургічній корекції ІЦН виникають додаткові ускладнення перебігу вагітності: травма шийки матки і плодових оболонок, додаткове інфікування родових шляхів з розвитком висхідної інфекції і внутрішньоутробним інфікуванням, що помітно знижує ефективність лікування даної патології.
На сьогодні хірургічний метод корекції ІЦН є практично єдиним методом боротьби з недостатністю шийки матки під час вагітності. Виходячи з цього, для пошуку альтернативного нехірургічного методу корекції ІЦН нами проведене комплексне дослідження пацієнток з НВ та ІЦН.
На першому етапі проведений ретроспективний аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду і стан немовлят у 87 жінок після хірургічної корекції ІЦН під час теперішньої вагітності, а також у 15 жінок з ІЦН, яким хірургічна корекція недостатньої затульної функції шийки матки не проводилась. Аналіз проводився за даними архівного матеріалу гінекологічних і пологових відділень ЦМКЛ №6 м. Донецька і Донецького регіонального центру охорони материнства і дитинства.
На другому етапі проведений клінічний аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду в 114 жінок, що знаходилися під спостереженням у жіночій консультації або на лікуванні в акушерському стаціонарі, а також вивчено стан їх немовлят.
I (основна) група складалася з 31 вагітної із загрозою переривання вагітності та ІЦН, лікування яким проводилося за розробленою нами методикою.
В II групу (порівняна) увійшли 32 вагітні із загрозою переривання вагітності та ІЦН, корекція якої проводилася традиційним хірургічним методом.
У контрольну групу ввійшла 51 жінка з фізіологічним перебігом вагітності, а також їх немовлята.
З метою вирішення поставлених задач і досягнення основної мети було проведено комплексне обстеження пацієнток.
Насамперед, були проведені загальноприйняті клініко-лабораторні дослідження: вивчення анамнестичних даних, загальний огляд, антропометрія, пельвіометрія, огляд зовнішніх статевих органів, огляд у дзеркалах і піхвове дослідження, термометрія, загальний аналіз крові і сечі, електрокардіографія, біохімічний аналіз крові, а також гормональне, морфологічне, бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження.
Усім вагітним обов'язково проводилося ультразвукове обстеження з використанням лінійного датчика 3,5 Мгц на апараті "Siemens", під час якого проводилася оцінка стану фетоплацентарного комплексу на підставі вивчення товщини, структури і ступеня зрілості плаценти, а також стан міометрію (наявність ділянок сегментарного гіпертонусу) і шийки матки.
Обстеження проводилося із врахуванням соматичного та акушерсько-гінекологічного статусу пацієнток і обов'язковою консультацією суміжних фахівців (терапевт, окуліст, невропатолог) при зіставленні результатів дослідження пацієнток основних і контрольних груп.
Перебіг теперішньої вагітності оцінювали в динаміці за триместрами. Крім того, проводилося вивчення особливостей родового акту і перебіг післяпологового періоду, оцінка немовлят за шкалою Апгар і мікробіологічне обстеження зовнішнього слухового проходу.
Діагноз ІЦН був виставлений на підставі анамнезу, даних піхвового дослідження та УЗД в динаміці:
- вказівка на наявність ІЦН в анамнезі, пологи великим плодом і травми під час попередніх пологів, аборти, що передували теперішній вагітності;
- при огляді в дзеркалах визначали стан шийки матки: її форму, розміри, наявність рубцевих змін і дефектів, наявність інших патологічних утворень у піхві і на шийці матки, діаметр зовнішнього зіва;
- при піхвовому дослідженні оцінювали консистенцію, форму, довжину, відхилення від провідної осі таза шийки матки, прохідність цервікального каналу і діаметр зовнішнього і внутрішнього вічка, при наявності рубцевих змін їх довжину, а також форму, розміри і тонус самої матки;
- дані УЗД шийки матки: довжина, діаметр зовнішнього і внутрішнього вічка, відношення її до провідної осі таза, товщину міометрію на рівні внутрішнього вічка.
Обстежені пацієнтки знаходилися під спостереженням лікарів жіночих консультацій і родильних відділень ЦМКЛ №6 м. Донецька і ДРЦОМД.
Проведено бактеріологічне і бактеріоскопічне дослідження. Досліджуваним матеріалом був вміст верхньої третини бічної стінки піхви і цервікального каналу. Ідентифікація мікроорганізмів проводилася за їх культуральними і морфологічними ознаками. Вивчення чутливості до антибактеріальних препаратів проводили методом дифузії в агар із застосуванням діагностичних дисків з представниками основних класів антибактеріальних засобів, використовуваних в акушерстві і гінекології.
Визначення кількості молочнокислих бактерій проводилося через 24-48 годин інкубації при температурі 37±1°С. Вони виростали у вигляді окремих колоній, що мають форму "ком", "пушинок" чи "сталактитів". У мазках, пофарбованих за Грамом, лактобактерії мали вигляд грампозитивних або тинкторіально пофарбованих паличок.
Для виділення умовно-патогенних мікроорганізмів сімейства Enterobacteriaceae робили засів на середовище Ендо. Для виділення стафілококів використовували жовтковий сольовий агар, на якому стафілококи виростали у вигляді ж