РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ
СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Загальна характеристика клінічних спостережень та методологічний підхід до виконання роботи.
Досліджувалися 376 хворих, яким виконані реконструктивно-відновні операції на товстій кишці з формуванням міжкишкових анастомозів. Серед них у 262(69,7%) пацієнтів анастомози створені за допомогою різних зшиваючих апаратів. Ці хворі склали різні досліджувані групи. У решти 114(30,3%) пацієнтів сформовані традиційні, так звані, ручні співустя. Вони склали різні контрольні групи. Всі хворі оперовані в період з 1996 по 2000 рік в Українському центрі колопроктології, базі кафедри факультетської хірургії №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Вік хворих коливався від 19 до 78 років, у середньому (56,3?2,8) років, серед них було 214 (56,9%) жінок і 162 (43,1%) чоловіків (р<0,05).
В більшості випадків (93,4%) оперативні втручання виконувалися з приводу колоректального раку. Найчастіше у пацієнтів було діагностовано пухлини прямої та сигмовидної кишок, відповідно у 168 (44,7%) і 62 (16,5%) хворих. Серед хворих з онкопатологією товстої кишки спостерігали пацієнтів з різними стадіями онкологічного процесу. У всіх випадках діагноз ставився на основі аналізу даних доопераційного обстеження, інтраопераційної ревізії і гістологічного вивчення видалених препаратів. У більшості випадків новоутворення товстої кишки відповідали стадії Т3-4N0М0 - 210 (59,8%) хворих, у 81 (23,1%) встановлена стадія Т2-4N1-2М0, що відповідає регіональному метастазуванню пухлинного процесу, у 40 (11,4%) пацієнтів діагностовано метастатичне враження печінки, у решти 20 (5,7%) стадія T1N0M0. За гістологічною структурою і ступенем диференціації пухлини переважали хворі з помірно-деференційованою аденокарциномою (72,4%).
Детальне доопераційне клініко-лабораторне обстеження із залученням лікарів суміжних спеціальностей дозволило виявити у 162 (43,1%) досліджуваних хворих наявність супутньої патології. У переважній більшості випадків це була патологія серцево-судинної системи, виявлена у 26,1% пацієнтів і хронічна субкомпенсована обтураційна непрохідність товстої кишки у 19,9%.
Вид оперативного втручання був зумовлений характером основного захворювання і відповідав сучасним стандартам колопроктології і онкології. Радикальні операції здійснені у 311 (88,6%) хворих. Паліативні циторедуктивні резекції товстої кишки проведені у 40 (11,4%) пацієнтів, серед них у 18 (45,0%) випадках додатково виконано резекцію печінки через наявність поодиноких метастазів. У 37 (10,6%) інтраопераційно діагностовано місцево розповсюджений процес, що зумовило проведення комбінованих оперативних втручань. Наявність супутньої патології органів черевної порожнини була показом до здійснення симультанних операцій у 48 (12,7%) хворих.
З метою попередження і раннього виявлення можливих ускладнень після перенесеного оперативного втручання нами було організовано систему диспансеризації досліджуваних хворих. Диспансерним спостереженням було охоплено 112 (69,1%) хворих з компресійними анастомозами, 90 (90%) хворих із степлерними та 96 (84,2%) пацієнтів з ручними анастомозами.
Враховуючи поставлену мету дослідження, ми використали наступний методичний підхід. Окремо виділили пацієнтів з ілеотрансверзоанастомозами і колоректальними співустями і провели їх клініко-функціонально оцінку. Крім того розділили дослідження на два етапи. На першому етапі, в період з1996 року по 1997 рік, використовували зшиваючі апарати при виконанні реконструктивно-відновних оперативних втручань на товстій кишці без диференційованого підходу. Аналіз отриманих, на першому етапі дослідження, результатів дозволив розробити критерії диференційованого вибору типу зшиваючого апарата. Запропоновані критерії були використані на другому етапі дослідження в період з 1998 року по 2000рік.
2.1.1 Клінічна характеристика хворих, яким створені ілеотрансверзоанастомози
За період дослідження у 61 пацієнта створені ілеотрансверзоанастомози після правобічної геміколектомії за допомогою зшиваючих апаратів. Враховуючи поставлені задачі, ми розділили їх на дві порівнювані групи. Першу групу склали 33 (54,1%) хворих, яким сформовані терміно-латеральні анастомози за допомогою апарата АКА-2, другу - 28 (45,9%) пацієнтів, яким створені латеро-латеральні анастомози за допомогою лінійних ендостеплерів фірми Ethicon GIA-75. Також було обстежено 35 хворих, яким латеролатеральні ілеотрансверзоанастомози сформовані за допомогою ручного шва (контрольна група).
Вік хворих першої групи був від 17 до 75 років, у середньому (51,2?3,4) років, серед них було 17 (51,5%) жінок і 16 (48,5%) чоловіків (p>0,05). В другій групі вік був від 15 до 78 років, у середньому (53,2?2,7) років. Відповідно 13(47,4%) чоловіків і 15 (53,6%) жінок. В контрольній групі розподіл хворих за віком суттєво не відрізнявся від основних груп. Серед них було 19 (53,6%) жінок та 16 (46,4%) чоловіків (р>0,05) (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих з ілеотрансверзоанастомозами за віком
Вік
1-а група
2-а група
Р1Контрольна група
Р2
Р3Абс.%Абс.%Абс.%<2013,013,6>0,0512,9>0,05>0,0520-2913,013,6>0,0512,9>0,05>0,0530-3926,127,2>0,0525,7>0,05>0,05
Продовження таблиці 2.1
Вік
1-а група
2-а група
Р1Контрольна група
Р2
Р3Абс.%Абс.%Абс.%40-4939,131,7>0,05411,4>0,05>0,0550-591442,41242,8>0,051542,9>0,05>0,0560-69824,3621,4>0,05822,8>0,05>0,05?70412,1310,7>0,05411,4>0,05>0,05Всього33100,028100,035100,0
Примітки: 1. Р1 - достовірність відмінностей між першою та другою
групами
2. Р2 - - // - між першою та