РОЗДІЛ 2
Синтез модельних сполук та мономерів на основі амінокислот
2.1. Синтез бензиламідів фталімідопохідних аліфатичних амінокислот.
Конденсацією гліцину, b-аланіну, g-амінобутанової кислоти, e-амінокапронової
кислоти, 12-амінододеканової кислоти та 4-амінометил-1-циклогексанкарбонової
кислоти з фталевим ангідридом [142] в оцтовій кислоті одержано відповідні
фталімідопохідні:
для яких далі було проведено активацію карбоксильної групи гідрокси
сукцинімідом у присутності N,N-дициклогексилкарбодиіміду [143-144]:
схема 1.
З одержаних естерів дією бензиламіну синтезовано відповідні аміди:
схема 2.
Додаючи до естерів калієву сіль 4-амінометил-1-циклогексан карбонової кислоти
з подальшою взаємодією з бензиламіном синтезували ди-(2g), три-(2h) та
тетра-(2j) пептиди [145].
Основні характеристики пептидвмісних сполук, з двома несупряженими між собою
р-електронними системами, наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Властивості одержаних фталімідо-бензиламідів загальної формули:
Шифр сполуки
-Х-
М.м
Вихід,%
Тпл., 0С
2a
294
70
225
2b
308
75
208
2c
322
80
157
2d
350
87
133
2e
434
72
125
2f
376
70
190
2g
516
61
270
2h
654
52
2j
794
44
Всі одержані фталімідобензиламіди тверді, високоплавкі, безбарвні речовини,
тривкі при збереженні на повітрі.
2.2. Синтез бензиламідів фталімідопохідних ароматичних амінокислот.
Конденсацією еквімольних кількостей б-L-фенілаланіну або б-L-тирозину з
фталевим ангідридом в оцтовій кислоті одержано відповідні фталімідопохідні (3а
та 4а). Пептиди синтезували за стандартною методикою, активуючи карбоксильну
групу гідроксисукцинімідом у присутності N,N-дициклогексилкарбодиіміду, та
подальшою взаємодією з б?L-фенілаланіном (3b, 3c, 3d та 4e), бензиламіном (3e,
3с та 4c) або б-L-тирозином (4b, 4d). Синтезовано ряд модельних сполук:
Характеристики одержаних пептидів наведено в таблиці 2.2.
Всі одержані пептидвмісні сполуки – добре розчиняються в ацетоні, діоксані,
ДМФА, толуолі та нерозчинні у воді.
Очищення проводили перекристалізацією з суміші розчинників толуол–гексан з
силікагелем.
Для контролю ходу реакції застосовували метод тонкошарової хроматографії.
Всі синтезовані речовини ідентифіковано за даними ПМР-спектроскопії.
Таблиця 2.2.
Характеристики одержаних пептидів фталімідопохідних ароматичних амінокислот.
Шифр сполуки
Формула
М.м
Вихід,%
Тпл., 0С
3a
294
87
178
3b
441
64
92
3c
383
62
196
3d
588
51
97
3e
735
49
114
4a
310
74
195
4b
457
63
4c
399
78
206
4d
604
53
117
4e
457
71
2.3. Синтез ацилпохідних на основі б-L-тирозину.
2.3.1.Синтез O-ацилфталімідо-L-тирозину.
Вихідний фталімідо-тирозин (4с) одержали конденсацією еквімольних кількостей
фталевого ангідриду та L-тирозину в розчині спирт : діоксан (1:3) при
кип’ятінні 6 годин, (вихід 74%, Тпл.= 195 0С).
Ацилювання (4с) проводили ангідридом оцтової кислоти при температурі 60-70 0С
на протязі 4-5 годин, (вихід 66%, Тпл.= 137 0С).
Ацильований фталімідо-тирозин (5а) має кристалічну будову, сполука
світло-лимонного кольору, стійка при зберіганні на повітрі. Очищення проводили
шляхом перекристалізації із суміші спирт – вода.
Для контролювання ходу проходження реакції та чистоти продукту застосовували
метод тонкошарової хроматографії. Розчинником був ацетон, елюентом – система
ацетон : гексан : бензол (10:5:7). Сполука добре розчинна в ацетоні,
етилацетаті, ДМФА, а при нагріванні розчинна у спиртах.
2.3.2. Синтез диацил-L-тирозину. Диацилювання тирозину проводили ангідридом
оцтової кислоти при температурі 60-70 0С на протязі 4-5 годин з наступним
висаджуванням в лід (вихід 47%,
Тпл.= 143 0С).
Сполука кристалічної будови, світло-лимонного кольору, стійка при зберіганні
на повітрі. Очищення проводили шляхом перекристалізації із суміші розчинників
метанол – вода.
Для контролювання ходу проходження реакції та чистоти продукту застосовували
метод тонкошарової хроматографії.
2. 4. Синтез метакрилових мономерів на основі фталімідів б-амінокислот.
Всі мономери одержано ацилюванням ангідридом метакрилової кислоти при 60-700С у
присутності фентиозину, як інгібітору полімеризації, та H2SO4(k), як
каталізатору процесу:
Хід реакції та чистоту сполук контролювали методом тонкошарової хроматографії.
Розчинником слугували етилацетат або ДМФА, елюентом – система
етилацетат-хлороформ-метанол (5:3:2). Мономери мали більш високе значення Rf,
ніж вихідні сполуки. Очищення більшості з них проводили шляхом
перекристалізації із суміші бензол-гексан з силікагелем.
Всі синтезовані речовини ідентифіковані за даними ПМР-спектроскопії.
Всi синтезованi сполуки - твеpдi кристалічні речовини, стійкі при зберіганні на
повітрі. При розчиненні у водних лугах відбувається розкриття імідного циклу.
Основні характеристики мономерів наведено у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
Шифр сполуки
Формула
М.м.
Вихід,%
Тпл., 0С
6a
378
74
168
6b
525
65
124
6c
467
78
126
6d
672
62
157
6e
525
69
123
2.5. Спектральні характеристики синтезованих пептидвмісних сполук.
З метою доведення будови синтезованих сполук було використано дані ПМР-, УФ- та
мас-спектроскопії. ПМР-спектри всіх речовин знімали на спектрометрах “Bruker
-100” та “Mercury -400” у дейтерованих розчинниках, внутрішній стандарт –
тетраметилсилан. УФ-спектри записували на спектрометрі “Specord UV VIS” в
етанолі.
2.5.1. ПМР-спектри метакрилатів на основі a-L-тирозину. В ПМР спектрах сполук
6а-6е сигнали ароматичних протонів тирозину знаходяться при 6,93-7,00 м.ч.
(дублет) та 7,17-7,25 м.ч. (дублет). В спектрах метакрилатів сигнали протонів
метильної групи лежать при
- Київ+380960830922