РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика хворих
Досліджено 85 хворих із хронічним легеневим серцем. З них чоловіків було 70, жінок - 15; вік - від 37 до 72 років. Розподіл хворих у залежності від нозологічної приналежності наведено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих у залежності від характеру захворювання
Нозологічна формаКількість хворихабс.%Хронічний обструктивний бронхіт7183,5Фіброзуючий альвеоліт44,7Хронічна емпієма плеври22,4Хронічний абсцес легені22,4Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень22,4Хронічна постемболічна легенева гіпертензія22,4Бронхоектатична хвороба22,4Загалом85100,0
Діагноз захворювання було встановлено на основі клінічних, рентгенологічних, лабораторних даних, результатів електрокардіографії, дослідження функції зовнішнього дихання.
При визначенні ступеню легеневої недостатності (ЛН) використовували критерії клінічної класифікації А.Г. Дембо, при визначенні стадії недостатності кровообігу (НК) керувались клінічною класифікацією М.Д. Стражеско - В.Х. Василенко.
Необхідно відмітити, що діагностика НК І стадії у хворих із захворюваннями легень становить труднощі, оскільки єдиний її діагностичний критерій - задишка - зумовлений насамперед наявністю легеневої недостатності. У зв?язку з цим при відсутності клінічних ознак застою крові у великому колі кровообігу у хворих з будь-яким ступенем вираженості задишки НК розцінювали як 0 - І стадії, однак при формулюванні діагнозу вказували тільки стадію застійної недостатності кровообігу (ІІ А або ІІ Б).
У таблицях 2.2 та 2.3 представлено розподіл хворих за ступенем ЛН та стадії НК.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих у залежності від ступеня ЛН
Нозологічна формаЛН ІЛН ІІЛН ІІІХронічний обструктивний бронхіт164312Фіброзуючий альвеоліт-4-Хронічна емпієма плеври-2-Хронічний абсцес легені-2-Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень-2-Хронічна постемболічна легенева гіпертензія--2Бронхоектатична хвороба2--Загалом18 (21,2 %)53 (62,4 %)14 (16,5 %)
Таблиця 2.3
Розподіл хворих у залежності від стадії НК
Нозологічна формаНК 0 - ІНК 0 - ІІНК 0 - ІІІХронічний обструктивний бронхіт272915Фіброзуючий альвеоліт22-Хронічна емпієма плеври-2-Хронічний абсцес легені2--Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень-2-Хронічна постемболічна легенева гіпертензія--2Бронхоектатична хвороба2--Загалом18 (21,2 %)53 (62,4 %)14 (16,5 %)
До досягнення стабільного стану хворих проводили лікування основного захворювання (бронхолітичні, відхаркуючі та інші засоби). Крім того, хворі отримували терапію, направлену на ліквідацію декомпенсації кровообігу (сечогінні засоби, вазодилятатори, серцеві глікозиди, при необхідності - інші препарати).
Дезагреганти та препарати, що впливають на згортуючу систему та реологічні властивості крові, не застосовувались. Порівняльне вивчення ефективності препарату омега-3 ПНЖК Текому проводили через 3 тижні після досягнення стабілізації функціонального стану кардіореспіраторної системи на фоні підтримуючої терапії.
Детально принципи групування хворих викладені у відповідних розділах.
2.2. Методи досліджень
Оцінка стану плазмової ланки системи гемостазу проводилась з використання наступних методів дослідження:
* аутокоагуляційний тест із розрахунком амплітуди кривої на 8 хвилині - показник максимальної активності згортання (МА, %) та індексу інактивації тромбіну (ІІТ, в умовних одиницях) [5, 78];
* тромбіновий час (с) [5, 78];
* етаноловий тест: негативний (0); слабо позитивний (1); позитивний (2); різко позитивний (3) [5];
* розчинний фібрин: відсутність у ході тесту змін прозорості плазми (0), помутніння (+/1), утворення ниток (++/2), утворення волокон (+++/3); утворення великих волокон-згустків (++++/4) [5];
* плазменний лізис (с) [5];
* протромбіновий індекс (%) [5];
* фібриноген (г/л) [5, 78].
Вивчення агрегаційної здатності тромбоцитів проводили згідно з уніфікованими рекомендаціями до агрегометра "Chrono-log" (Канада). У силіконові пробірки з 3,8 % розчином цитрату натрію набирали 5,0 мл крові, змішували без струшування та направляли до лабораторії. Визначали агрегаційну здатність тромбоцитів у збідненій та збагаченій тромбоцитами плазмі, використовуючи в якості індуктора агрегації стандартний ЛДФ у дозі 1 мкмоль/л. Розраховували максимальну амплітуду першої фази агрегації (АІ), зумовленої дією АДФ та амплітуду другої фази агрегації (АІІ), яка зумовлена вивільненням внутрішньоклітинних активаторів агрегації.
В якості ознаки гіперагрегації тромбоцитів у відповідь на дію індикатору агрегації АДФ у дозі 1 мкмоль/л розглядали відсутність фази дезагрегації на кривій, при цьому показник агрегації АІ дорівнював показнику АІІ. Появу другої, більш вираженої хвилі агрегації (величина АІІ перевищує АІ) розглядали як прояв різко вираженої гіперагрегації тромбоцитів.
Дослідження показників системи гемостазу проводились у лабораторії коагуляції Інституту серцево-судинної хірургії АМН України (О.С. Задорожна, Н.С. Осипенко).
Вивчення гемодинаміки проводили з використанням ехокардіографу "Irek-Meridian" компанії "Johnson-Johnson" (США).
Порядок дослідження включав розміщення датчика в точці верхівочного поштовху з орієнтацією на праве плече. При цьому проекція сканування наближається до фронтальної, а на моніторі в цей момент реєструються усі чотири камери серця з частинами мітрального та трикуспідального клапанів. Конфігурація правого шлуночка в цій проекції частіше мають трикутну форму. Після реєстрації зображення на відеомагнітофон датчик повертають на 90? праворуч до отримання зображення двох правих камер серця з частиною трикуспидального клапану. Ця проекція є ортогональною по відношенню до першої і розташовується над рівнем міжшлуночкової перетинки.
Кінцевий систолічний та діастолічний об?єми правого шлуночка розрахо