Розділ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ В РАННІЙ ЮНОСТІ.
2. 1. Дослідження рівня розвитку творчої активності старшокласників
Розроблена теоретична концепція творчої активності дає змогу побудувати діагностичну методику, спрямовану на виявлення рівня її розвитку, поза зв'язком із конкретною діяльністю та сукупністю знань певної сфери діяльності. Дане дослідження фактично означає виявлення можливостей індивіда до пошуку нових способів дій, встановлення структурних рівнів організації психологічних механізмів творчості, а також особливостей протікання творчої активності в умовах малої групи.
Дослідження включає в себе такі конкретні методики: модифікований варіант методики Д.Б.Богоявленської [19], застосування спеціальних "нетипових логічних задач", спеціально створену методику встановлення рівня включеності суб'єкта в задачу, що ставиться, та деякі варіанти тестових методів.
Цілісна мета даного етапу роботи полягала у вивченні рівня розвитку та особливостей творчої активності у певній виборці учнів старшого шкільного віку.
Експериментальні цикли дослідів за методикою "Циліндричні шахи" були проведені з використанням тих же принципів, що їх використовувала автор методики Д.Б.Богоявленська [19], але з додатковим визначенням вимог до експериментатора і досліджуваного на двох типах експериментальних полів шахівниці: 64-х і 36-клітинному.
В даній роботі методика "Циліндричні шахи" використовувалась для вивчення креативних дій суб'єкта інтелектуальної творчості, а також групи учнів. Досліджуваними були учні старших класів ліцеїв і гімназій (усього-120 осіб). Наголосимо, що сутність даного методу полягає у виявленні особливої творчої самодіяльності (інтелектуальної ініціативи), тобто нас цікавили дії досліджуваних під час проведення експерименту буде розглядатися як аналог їхньої самодіяльності, що проявляється в процесі вирішення креативних завдань.
Ми врахували те , що, як відомо, серед вимог до методичних матеріалів по дослідженню творчої активності існує вимога повної новизни завдання і відсутності у людини, яка його вирішує, будь яких відомостей, знань, навичок по діям в даній ситуації. Іншими словами, методика має забезпечити "новизну креативного поля". Лише в такому випадку всі дії людини по вирішенню проблеми формуються нею самою, без будь-якого втручання ззовні, всі способи роботи, всі створюючі задуми складаються самостійно в процесі власної індивідуальної взаємодіїї суб'єкта з об'єктами зовнішнього і внутрішнього планів. Саме тут виникає явище само детермінації, що сполучене з внутрішньо-вмотивованим ставленням до дійсності. Найсуттєвіші принципи, котрим повинен відповідати експериментальний матеріал (і дослідницька ситуація в цілому) сформульовані в дослідженнях Д.Б.Богоявленської і повністю використовуються в нашому дослідженні:
а) відсутність зовнішньої і внутрішньої оцінкової стимуляції;
б) відсутність "стелі" в дослідженні об'єкта;
в) значна тривалість експерименту.
Ми вважали за необхідне для забезпечення більшої чистоти експерименту диференціювати вимоги до експериментатора і до досліджуваних. Цим досягається чітке розрізнення (розведення) функцій учасників спільної експериментальної ситуації. В лабораторних умовах така диференціація легко піддається контролю, виміру та зміні.
На нашу думку, експериментатор повинен підібрати такий об'єктний матеріал, котрий:
а) є достатньо оригінальним і захоплюючим для досліджуваних, і, водночас, логічно зрозумілим і ясним для експериментатора;
б) є зручним для використання щодо реєстрації і обробки експериментальних даних;
в) повинен мати досить широкий діапазон застосування, достатній для розгортання всієї психологічної картини вирішення проблеми, для побудови ситуацій різних ступенів складності розумових завдань.
Водночас, досліджуваний повинен мати можливість:
а) тривалий час працювати "всередині" експериментальної ситуації;
б) працювати в зовнішньому і внутрішньому плані дій;
в) діяти як в "поверховому", так і в "глибинному" шарах експериментального поля;
г) не обмежувати свою діяльність під дією будь-якого фактора;
д) переробляти запропоноване завдання.
Легко помітити, що головна ідея надання досліджуваному певних можливостей полягає у тому, що кількість обмежень має бути мінімальним. Важливо, щоб досліджуваний відчував себе розкутим і над ним не тяжіли численні і малозрозумілі інструкції експериментатора, обмежене експериментальне поле або час роботи в експерименті. Слід відзначити, що така постановка дослідження де в чому принципово відрізняється від методів інтелектуального тестування, навіть в галузі дослідження креативності.
Опис методики ми дамо роботами Д.Б.Богоявленської [19] (опис експериментального завдання та перелік способів дій досліджуваного). На відміну від Д.Б.Богоявленської, яка використовувала графічні символи для кожного способу, ми обрали цифровий спосіб їх опису, щоб наочніше підкреслити, що кожний наступний знайдений і реалізований спосіб є більш цінний, ніж попередній. Отже, методика представлена описом експериментального завдання: "поставити мат двома різнокольоровими (різнопольними) слонами на шаховому циліндрі". Цей опис містить способи оцінки інтелектуальних дій за характером і ступенем виявлення ініціативи відтворюючого і утворюючого планів. В експерименті досліджуваний працює на звичайній шахівниці, розглядаючи (уявляючи) її шаховим циліндром. Площинне вирішення циліндричного завдання дозволяє оглядати всі моменти ситуації при збереженні циліндричних властивостей фігур. Експеримент складався з двох етапів. На першому досліджуваний навчається роботі на "розгорнутій" циліндричній дошці, оволодіваючи властивостями дій циліндричного слона. Тут реалізується мета - навчитися відшукувати всі клітини шахового циліндра, які "пробиваються" з будь-якого положення на дошці.
Експериментатор пересуває означення слона по всій ша