РОЗДІЛ 2
Умови та методика проведення досліджень
2.1. Характеристика ґрунтового покриву.
Дослідне поле, де проводилися дослідження, розміщене на землях Дослідного господарства Інституту південного овочівництва і баштанництва Голопристанського району Херсонської області.
Територія Дослідного господарства розташована в зоні причорноморської низовини Лівобережжя Дніпра в межах другої надзаплавної тераси і являє собою рівнину з загальним ухилом з півночі на південь.
Основна ґрунтоутворююча порода - лесові суглинки легкого гранулометричного складу. Вони на відносно невеликій глибині підстилаються алювіальними пісками. Особливістю лесовидних відкладів є значна неоднорідність їх гранулометричного складу по профілю.
Домінуюча фракція лесовидних суглинків є піщана фракція - від 40 до 80% при незначному вмісті мулу - від 7 до 24%.
Ґрунтовий покрив дослідного господарства відносно однорідний і представлений чорноземами осолоділими, супіщаними. Характерною особливістю даного ґрунту, є значна потужність гумусового профілю ( в середньому 76 см) при незначному в ньому вмісті гумусу - 1,2-1,5%.
Формування ґрунтів на піщаних суглинках, які потім замінилися піщаними алювіальними відкладами сприяло інтенсивному промиванню ґрунтового профілю і розвитку процесів осолодіння.
За гранулометричним складом ґрунти відносяться до супіщаних різновидностей з переважним вмістом фракції дрібного піску ( таблиця 2.1 ).
По профілю гранулометричний склад ґрунту суттєво змінюється. У верхньому шарі переважають піщані фракції, питома вага яких з глибиною зменшується. Відповідно збільшується процентний вміст пилу і мулу.
Таблиця 2.1
Механічний склад чорноземів супіщаних осолоділих на лесовидному суглинку дослідного господарства
Шар грунту,
смГранулометричний склад фракцій (мм) в % пісок пил мулу т. ч. >0,25 0,25-0,05 0,05-0,01 0,01-0,005 0,005- <0,001<0,010-20 25,6 54,0 8,0 2,2 0,001 6,3 12,430-40 22,5 48,7 12,1 1,6 7,0 8,1 16,750-60 17,9 38,3 18,6 8,2 3,8 13,2 25,270-80 16,6 39,8 19,1 2,8 10,0 11,7 24,5135-145 7,7 21,6 31,5 6,0 12,8 10,1 28,9
З глибини 135см процентна кількість піску і фракції розміром менше 0,01 мм зрівнюється.
Таблиця 2.2
Фізичні властивості чорноземів супіщаних осолоділих Дослідного господарства
Генетичні горизонти і їх потужність, смМаксимальна молекулярна гігроскопічність, %Питома маса, г/см 3Об'ємна маса, г/см 3.Загальна пористість, %Аорн,0-30 1,59 2,59 1,35 34,0А, 0-40 1,93 2,61 1,38 34,7В, 40-70 2,04 2,61 1,54 33,1ВС ,70-95 2,22 2,60 1,63 30,2С, 95-100 2,92 2,53 1,74 27,0
Орний шар має невелику ємність поглинання - 5,0-6,1 мекв/100 г ґрунту, в підорному шарі він збільшується до 6,9-9,3 відповідно. В складі поглинених катіонів переважає кальцій, на другому місці магній, відмічено сліди натрію.
Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної - pH 6,8-7,7 і практично не змінюється по профілю. Глибина залягання карбонатів - 102 см, помітна кількість карбонатів знаходиться на глибині 130-150 см - 5,4-8,2%. Основні фізичні показники ґрунтового профілю в таблиці 2.2
Ґрунти характеризуються високим показником об'ємної маси, що обумовлює невисоку пористість. Але враховуючи те, що вона в основному крупно-пориста ґрунти мають досить значний відсоток повітря - і високу, водопроникність. Так, сумарна кількість поглиненої води в перерахунку на 1га складає за першу годину 2110 м3 , а в кінці шостого часу 7730 м3 .
Ґрунти характеризуються значною швидкістю водопроникнення -3,06 - 1,56мм/год. Лише після 5-6 годин процес поглинання переходить в процес фільтрації. Коефіцієнт фільтрації складає 0,22-0,19 мм/год (рис. 2. 1).
В зв'язку з тим , що ґрунти відносно бідні на органічні і мінеральні колоїди вони мають невелику повну польову вологоємність -9,4-9,7% і водоутримну здатність. Загальний запас вологи в метровому шарі при такій вологоємності складає 1700 м3 /га, з них доступної для рослин вологи-1200 м3/га.
Характеризуючи ґрунти Дослідного господарства слід відмітити, що вони є типовими для регіону загальною площею 330 тис. га ,де розміщено 100 тис. га орних земель. За основними водно-фізичними і агрохімічними показниками ґрунти придатні для вирощування арахісу.
2.2 Кліматична характеристика та метеорологічні умови
в роки досліджень.
Клімат півдня України помірно жаркий, посушливий із значними ресурсами сонячної радіації. Так за даними (М. І. Гойси та ін. 1987 ) прихід фотосинтетичної активної радіації (ФАР) за потенційний вегетаційний період складає 1650 - 1870 мдж/м2. В звичайних умовах коефіцієнт використання ФАР не перевищує 1%, що забезпечує врожайність зерна на рівні 45-50 ц/га. Таким чином, енергетичні ресурси не обмежують одержання високих врожаїв арахісу.
Теплові ресурси є вирішальним фактором диференціації вирощування різних за групами сортів арахісу і визначаються рядом показників. Основним з них є сума температур під час вегетації арахісу, яка повинна бути біля 3000?С, чого вистачає для повного розвитку культури. За даними Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту така сума активних температур (2900-3600?С) забезпечується в областях південної степової зони України.
Не менш важливим показником є тривалість періоду з активними температурами. Чим він більше тим повніше використовуються природні ресурси для формування врожаю. В середньому по областях півдня України потенційний вегетаційний період ( обмежений температурами вище +15о С) визначено із врахуванням середніх приморозків в по