РОЗДІЛ 2. ПЕРВИННА ТАКСОНОМІЯ ПЕРФОРМАТИВНИХ ДІЄСЛІВ
З ЕЛЕМЕНТАМИ ЇХНЬОГО АНАЛІЗУ
2.1. Семантичні властивості перформативних дієслів та ілокутивна
функція речення
Рівень лінгвістичних досліджень на сучасному етапі дозволяє досить повно охарактеризувати значення лексичних одиниць, а також систематизувати значення речень, однак взаємини між реченнями і їхнім використанням залишаються малодослідженими. Розробка теорії відповідності речення тій чи іншій ілокутивній функції ускладнюється нечітким уявленням про природу ілокутивних актів. Відомо, як здійснити акт обіцянки. В той же час зазначена дія відповідає сотням ілокутивних актів: актам здійснення якої-небудь дії за допомогою виголошення чого-небудь. Однак одним із продуктивних шляхів виконання такої дії в українській мові є здійснення ілокутивних актів з використанням перформативних дієслів. Наприклад, коли мовець вимовляє речення типу "Я обіцяю вам доброту, Як ви мені розповідали" (І.Драч), він одночасно припускає, що дав обіцянку, тобто презентував акт обіцянки, який відповідає контекстуальним умовам. За нашими підрахунками, в українській мові налічується понад 300 подібного типу дієслів, що при вживанні в першій особі теперішнього часу в стверджувальних реченнях дозволяють мовцю у процесі самого акту висловлювання (як переконливо доведено Дж.Остіном (Austin 1962)) презентувати дію, позначену дієсловом.
У зв'язку з тим, що використання перформативного дієслова в реченні дозволяє мовцеві експліцитно позначати дію, вивчення перформативних дієслів дає можливість проникнути в структуру ілокутивних актів. На противагу прийнятому лінгвістичному аналізові даний шлях дослідження перформативних дієслів починається не з опису їхніх синтаксичних властивостей, а з опису їхнього значення, тобто з розгляду семантичних характеристик. Навряд чи варто очікувати на виявлення синтаксичних властивостей, які викликають інтерес, у зв'язку із семантичним аналізом лексичних аспектів мови. Більш продуктивний підхід передбачає вивчення ілокутивних актів, що містять у структурі відповідне перформативне дієслово, шляхом з?ясування, наскільки це можливо, семантичних властивостей цих дієслів з подальшою їх кваліфікацією.
Синтаксичні властивості виявляються при аналізі граматично правильно побудованих речень і сполучних можливостей досліджуваних компонентів, наприклад, з об'єктними формам і т.д. Окреслимо завдання визначити семантичні властивості перформативних дієслів за аналогією, досліджуючи умови успішності вживання перформативного речення, що дозволяють реченню в кожному конкретному випадку презентувати дію, позначену перформативним дієсловом, і розглянемо, до яких семантичних наслідків це призведе. Наприклад, речення "Я обіцяю це зробити" не можна розглядати як обіцянку доти, доки мовець не упевниться в тому, що "це" у даному вислові правильно інтерпретується слухачем.
Однак існують деякі труднощі, про які варто згадати. По-перше,в межах ілокутивних актів виділяються в основному два типи: "церемоніальні акти" (тобто ті, які використовуються під час виконання різних церемоній і ритуалів), що вимагають визначеної стандартної ситуації для своєї презентації (Романова 1997), і "розмовні" (власне мовні) акти, тобто ті, які моделюються безпосередньо в процесі спілкування і не потребують аналогічних умов для своєї презентації. У цьому розділі аналізуються "розмовні" акти. По-друге, існують ілокутивні акти (наприклад: погроза, прокляття, виправдання і т.д.), що не містять у своїй структурі відповідних перформативних дієслів. Речення типу (Iа,б) не можна розглядати як перформативні:
(I) а) Геть відмітаю начебто вимогливість
І наголошую я тільки на повазі... (І.Драч).
б) Залишаю вам цей міст як пам'ятку про себе (С.Пушик).
в) Я критикую вас за несумлінну роботу.
Аналіз ілокутивного акту наголосу (Iа), наприклад, не дозволяє визначити умови, за яких перформативне речення виступає як саме наголошення.
По-третє, в деяких ілокутивних актах не завжди можна досить чітко визначити, чи є в їх складі перформативне дієслово, чи ні. Наприклад, для вираження згоди існує дієслово "погоджуюсь". Але не зовсім ясно, чи слід речення "Я погоджуюсь з твоїми доводами" розглядати як акт згоди чи як одночасно і повідомлення про психічний стан. Вирішити дати обіцянку можна в будь-який момент часу, але дається обіцянка не раніше визначеного моменту, коли відповідне висловлювання реалізується при відповідних обставинах. Проте чи можна презентувати акт згоди, не маючи спочатку хоча б внутрішньої згоди? Якщо відповідь буде позитивною, то чи не впливає це на аналіз самого акту згоди?
У ході подальшого дослідження спробуємо розглянути "розмовні" перформативні дієслова, які, використовуючи термін Дж. Остіна, є "чистими" перформативами (Austin 1962, с. 72) і які, будемо сподіватися, репрезентують весь клас. У другому параграфі розглядається критерій, який використовується для аналізу. В параграфі третьому запропонована сучасна таксономія. Параграф четвертий присвячений сполучуваності перформативних дієслів.
2.2. Критерій аналізу
Розгляд ілокутивних актів дає підставу говорити про існування низки критеріїв, які застосовуються для виявлення відмінностей одного акту від іншого. Розглянемо деякі з цих розходжень і визначимо, як вони співвідносяться з аналізом перформативних дієслів.
а) Мета ілокутивного акту. Існують очевидні відмінності щодо мети під час виголошення твердження, висловлення прохання, вибачення. Загалом можна сказати, що метою твердження є інформування кого-небудь, метою прохання ? намір домогтися від слухача відповідної поведінки, вибачення - висловити слухачеві жаль із приводу попередньої дії.
б) Зміст пропозиції. Залежно від наміру, з яким презентується конкретний ілокутивний акт, пропозиція, висловлена в реченні, має певні обмеження свого змісту. Наприклад, прохання вимагає, щоб дієслово вживалося не в минулому часі. Вимовлення клятви припускає дію агента в якості того, хто говорить, і наявність дієслова в немину
- Київ+380960830922