РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика об'єктів досліджень
Світова флора нараховує 152 роди родини Цезальпінієві (Caesalpiniaceae), до якої належить малочисельний рід Церцис (Cercis). Він об'єднує 7 видів, поширених в трьох флористичних областях. На ділянках Національного дендропарку "Софіївка" НАН України (м. Умань Черкаської обл.) із 2000 року випробувано та досліджено 4 види та 1 форму цього роду, які були об'єктами наших досліджень.
Це такі види:
1. Cercis canadensis L. - церцис канадський
2. C. chinensis Bunge - ц. китайський
3. C. griffithii Boiss. - ц. Гріффіта
4. C. siliquastrum L. - ц. європейський
5. C. siliquastrum f. 'Albida' - ц. європейський ф. біла
Колекція і далі поповнюється новими видами, які залучаються з інших пунктів інтродукції та місць природного зростання.
2.2. Кліматичні умови району досліджень
Результат інтродукції деревних рослин знаходиться під дією багатьох факторів, серед яких, поряд з біологічними, важливу роль відіграють природні умови району інтродукції.
Лісостепова зона, яка займає 35 % всієї території України, простягається із заходу на схід широкою смугою шириною в 150-330 км і протяжністю майже в 1100 км. Північна межа Лісостепу пролягає по лінії Луцьк - Шепетівка - Житомир - Київ - Ніжин - Конотоп, а південна приблизно через Котовськ - Кіровоград - Кременчук - Полтаву- Харків.
Клімат Лісостепу помірно теплий з достатнім зволоженням на заході і нестійким на сході, який отримав назву лісового атлантико-континентального [79].
Лісостеп відзначається досить складним рельєфом і становить собою рівнину, розчленовану височинами, глибокими долинами річок, балками та ярами. Особливо складний рельєф Правобережного Лісостепу, лівобережна частина переважно рівнинна. Ґрунти в Лісостепу в основному родючі чорноземні та сірі лісові.
У кліматичному відношенні Лісостеп розділяється на шість кліматичних районів [79]:
1. Західний Лісостеп (більша частина Львівської, північна частина Івано-Франківської, західна частина Тернопільської, південна частина Волинської і південно-західна частина Рівненської областей).
2. Подільський Лісостеп (східна частина Тернопільської, південно-східна Рівненської, Хмельницька, за винятком її крайньої південної частини, південно-західна частина Житомирської та західна частина Вінницької областей).
3. Придністровський Лісостеп (східна частина Чернівецької, південна частина Хмельницької та південно-західна частина Вінницької областей).
4. Правобережний Лісостеп (центральна і східна частини Вінницької, південно-східна частина Житомирської, центральна і південна частини Правобережжя Київської, правобережна частина Черкаської областей).
5. Лівобережний Лісостеп (лівобережна частина Київської й Черкаської, південна частина Чернігівської і Полтавської та південно-західна частина Сумської областей).
6. Східний Лісостеп (центральна і південна частини Сумської та північна частина Харківської областей).
Кліматичні показники, характерні для цих районів Лісостепу, наведені в таблиці 2.1. Аналіз даних таблиці 2.1 свідчить, що режим зволоження західних регіонів Лісостепу сприятливіший протягом теплого періоду і вирівняний на протязі року порівняно зі Східним Лісостепом. Термічний режим не має великої різниці, хоча значна різниця в бік збільшення тривалості літнього сезону і середньої температури повітря в районах Придністровського і Правобережного Лісостепу сприяють інтродукції теплолюбних видів рослин.
Таблиця 2.1
Основні кліматичні показники кліматичних районів Лісостепу
ПоказникЗахіднийПоділь-ськийПридніст-ровськийПравобе-режнийЛівобе-режнийСхід-нийРічна сума опадів, мм660575550500510511 Сума опадів за теплий період
(квітень-жовтень)480435375370360360Тривалість безморозного періоду, днів180167172167165157Тривалість вегетаційного періоду, днів220210220210210200Тривалість періоду з середньодобовою температурою 150C, днів90100130112115110Середня температура повітря за липень, 0С181820192020Середня температура повітря за січень, 0С-4-6-4-6-7-8Середній з абсолютних мінімумів температури за рік, 0С-21-25-23-25-26-27Абсолютний мінімум температури повітря, 0С-33-35-31-35-35-36Число днів з сніговим покривом80908085100100
В зв'язку з тим, що досліджувані нами інтродуковані види церциса знаходяться в Національному дендропарку "Софіївка", то виникає потреба детальної характеристики ґрунтових та кліматичних умов місця досліджень.
Географічне положення району дослідження. Основне місце досліджень - Національний дендропарк "Софіївка" (м. Умань, Черкаської області) за ботаніко-географічним районуванням [79] знаходиться в Центральній частині Правобережного Лісостепу України. Географічне положення визначається 48046' північної широти та 30014' східної довготи на висоті 170-265 м над рівнем моря.
Рельєф території дуже розчленований і складається з плакорів на водороздільному плато і долин річок Уманки та Бабанки і їх притоків. В результаті ерозії плакори дуже розрізані балками, ярами та схилами. В цілому територія парку має загальний поступовий схил на південь. Площа НДП "Софіївка" - 168 га.
Геологічна будова району дослідження. Територія Правобережного Лісостепу України розташована в платформенній частині геоструктури Українського кристалічного щита, який є віссю найстаровиннішої структури краю. Щит є складовою докембрійських кристалічних порід - це здебільшого граніти, гнейси, порфіліти тощо [80].
В геологічному відношенні територія Умані належить до уманського магматичного комплексу - плутону, який входить до протерозойської групи Центрального або Тетерів-Бузького району Українського кристалічного щита і є піднятим рівнем плато [81].
Місто Умань і Національний дендропарк "Софіївка" розташовані на гранітному батолиті мезомагматичного характеру, товщина порід якого досягає 40-45 м. Граніти розташовані на глибині 20-