РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце і характеристика об'єкта досліджень
Наші дослідження проведені в 2001-2003 рр. на території і в зоні законсервованого звалища твердих побутово-промислових відходів м. Луцька, розташованого поблизу с. Брище Луцького району Волинської області. Звалище розміщене у північному напрямку на відстані 17 км від обласного центра і на південний схід на відстані 800 м від житлових будинків с. Брище. На сході об'єкт захищений лісовою смугою завширшки 500 м. Рельєф території - слабо-хвиляста рівнина, абсолютна висота 184,2 - 191,8 м над рівнем моря (рис. 2.1).
Звалище ТВП закладено 25 років тому (1975 р.) і експлуатувалось 15 років. Тип полігону - використаний піщаний кар'єр глибиною 25 м, загальною площею 9,5 га.
На дні кар'єру залягають верхньокрейдяні відклади, представлені в північній частині підльодовиковими відкладами на глибині 0,5 - 1,8 м, а в південній частині - мергелями та вапняковими мергелями білими (з включеннями кремнію до 5 см в кількості 5 %), відповідно на глибині 0,5 - 1,8 до 3,6 м. Мергель слаботріщинуватий, із затіканням глинистого матеріалу в тріщини, що поширюються в нижчих шарах. Глибина залягання ґрунтових від дна кар'єру 4,5 - 11,1 м.
Коефіцієнт фільтрації мергелю 0,4 м/добу, а в межах тріщинуватих покладів - 0,42 м/добу. Коефіцієнт фільтрації супісків, що покривають мергелі - 0,16 м/добу. За "Санітарними правилами облаштування полігонів для ТПВ" від 16.05.1983 р. допускається складування відходів безпосередньо
Рис. 2.1. Карта розміщення законсервованого звалища ТПВ в с. Брище Луцького району ( М 1:10000).
на поверхню ґрунту, коли він має коефіцієнт фільтрації менший за 0,0086 м/добу, якщо коефіцієнт перевищує 0,015 м/добу обов'язковим заходом є створення штучного глиняного екрану [66]. В межах полігону, що вивчається, коефіцієнт фільтрації перевищує встановлені нормативи в 46 разів на мергельних і в 19 - на супіщаних відкладах, що створює загрозу легкого просочення полютантів до рівня ґрунтових вод.
Таким чином, в основі цього кар'єру відсутні водоопірні відклади, а в районі звалища відсутні ґрунти, які можна використати як гідроізоляційні на дні кар'єру із-за відносно високих коефіцієнтів фільтрації. Тому, для захисту водоносного горизонту від забруднення, необхідно було створити штучний протифільтраційний екран.
За період роботи звалища сюди вивозилися тверді побутові і промислові відходи м. Луцька (населення 200 тис. чол.) На полігон потрапляли відходи із житлових будинків, громадських приміщень і закладів, підприємств торгівлі, громадського харчування, вуличне, садово-паркове і будівельне сміття. Щодо відходів з підприємств, то на звалище вивозилися відходи картонно-рубероїдного, пластмасового, приладобудівного, підшипникового, автомобільного, електроапаратного заводів, відходи взуттєвої фабрики, шовкового комбінату, підприємства "Спектр" (виготовлення фарб) і заводу синтетичних шкір.
Хімічний і санітарний склад відходів характеризується як полікомпонентний з високим вмістом важких металів в органічній масі, що у складі вилугів підвищують рухомість і інтенсивність забруднення навколишнього середовища.
Склад ТПВ, який вивозився "Луцьккомунгоспом" включав в %: органічні речовини - 29, папір та картон - 28, пластмаса - 10, будівельні матеріали - 10, метал - 8, текстиль - 8, деревина - 5, шкіра та гума - 2.
Сукупний річний об'єм відходів, що потрапляли на звалище становив 225 - 250 тис. м3.
Розрахунки показують, що в тілі звалища знаходиться близько 3,5 млн. тонн сміття різного походження.
В силу різних причин та обставин на звалищі не було збудовано цілий ряд споруд, передбачених генпланом, а саме: побутових приміщень, дезинфекційної ванни, свердловин для контролю стану ґрунтових вод, станції для відкачування фільтрату, що спричинило його витікання за межі полігону.
Фільтрат, що зазвичай утворюється в межах законсервованих сміттєзвалищ, є одним із активних компонентів, що впливає на забруднення навколишнього середовища. Він є "коктейлем" із високим вмістом токсичних речовин, але особливу небезпеку становлять іони важких металів та органічні речовини. В процесі зростання товщини шару відходів погіршуються умови аерації, утворюється метан і аміак, закисні форми металів, що є токсичними для живої речовини. Через водоносні горизонти з боків звалища та після тривалих злив і сніготанення, сміттєзвалище насичується водою, в яку легко попадають продукти розкладу органічної речовини. В анаеробних умовах підвищується розчинність металів в зв'язку з переходом їх в обмінну форму. Разом з цим, в зв'язку активізацією розмиву і винесення глинистих часток з товщі підстилаючих порід неминуче посилюється їх фільтраційна здатність і процеси забруднення навколишнього середовища відбуваються активніше ніж процеси самоочищення ґрунту і ґрунтових вод. Без захисних гідроізоляційних екранів інтенсивність наростання маси фільтрату із часом збільшується. Видима частина фільтрату просочується з боків звалища, а невидима мігрує через товщу підстилаючих порід до рівня ґрунтових вод.
На звалищі ТПВ в с. Брище відсутня система вертикального дренажу. В період експлуатації об'єкту, складування твердих відходів проводилося без дотримання технологічних вимог: пошарове складування ТПВ товщиною 2 м і щодобова проміжна ізоляція їх ґрунтом відсутні. Все це призводило самозагорання відходів і тривалому їх горінню, що спричиняло забруднення прилеглої території за напрямом переважаючої дії вітрів.
Консервація звалища проведена з грубим порушенням вимог [66]. Сама поверхня звалища не вирівнена з нахилом до країв, а отже, атмосферні опади продовжують потрапляти у тіло полігону. Велика кількість впадин і тріщин на об'єкті, де відбувається застій води, свідчить про те, що верхній шар відходів не був добре ущільненим. Зовнішній ізолюючий шар ґрунту місцями не перевищує 30 см.
Верхній шар території звалища являє собою безструкт