РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріал, схеми і техніка проведення досліджень
Для виконання поставленої мети було проведено три науково-господарських досліди за розробленими схемами (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Схеми науково-господарських дослідів
ГрупаГолівСтатьУмови годівлі в основний період
(ОР + ОКФ)Перший дослід (180 днів)Контрольна
(К)5+Основний раціон (ОР, % за ОЕ):
тваринні корми - 54,6
рослинні корми - 45,4Дослідна
(Д)5+ОР + ОКФ (ріпакова олія 16,3% за ОЕ
рослинних зернових компонентів)Другий дослід (145 днів)Контрольна
(К)5>ОР, % за ОЕ:
тваринні корми - 60,0
рослинні корми - 40,0Дослідна - 1
(Д1)5>ОР + ОКФ (тваринні - 56, рослинні - 44
+ ріпакова олія 25% за ОЕ
від яловичого жиру)Дослідна - 2
(Д2)5>ОР + ОКФ (тваринні - 53, рослинні - 47
+ ріпакова олія 50% за ОЕ
від яловичого жиру)Дослідна - 3
(Д3)5>ОР + ОКФ (тваринні - 50, рослинні - 50
+ ріпакова олія 75% за ОЕ
від яловичого жиру)Третій дослід (143 дні)Контрольна
(К)5
5+
>ОР, % за ОЕ:
тваринні корми - 60,8
рослинні корми - 39,2Дослідна - 1
(Д1)5
5+
>ОР + ОКФ (тваринні - 51, рослинні - 49
+ ріпакова олія 50% за ОЕ
від яловичого жиру з 3-міс. віку)Дослідна - 2
(Д2)5
5+
>ОР + ОКФ (тваринні - 57, рослинні - 43
+ ріпакова олія 50% за ОЕ
від яловичого жиру з 6-міс. віку) У якості кормових добавок до раціону піддослідних звірів використовували яловичий жир виробництва Тернопільського м'ясокомбінату та ріпакову олію із насіння озимого ріпаку сорту Галичина і Тисменицький"00". Жирнокислотний склад ліпідів яловичого жиру та ріпакової олії наведені у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Жирнокислотний склад яловичого жиру та ріпакової олії, %
Жирна кислотаКодЯловичий жирРіпакова оліяМірістинова14:02,401,22Пальмітинова16:025,548,18Стеаринова18:028,732,57Олеїнова18:138,1747,20Лінолева18:23,9327,72Ліноленова18:30,918,19Арахінова20:02,320,52 Консистенція тваринного жиру щільна, жовтуватого кольору, без запаху, містить 0,3 % вологи, 93,8 % жиру, кислотне число - 1,8; йодне - 35, питома маса - 0,945. У ріпакової олії високий вміст лінолевої (27,7 %) і ліноленової (8,19 %) кислот порівняно з яловичим жиром. Питома маса, кислотне і йодне числа знаходились на рівні: 0,92; 2,8 і 97. За даними вчених слід відмітити, що кількість насичених кислот у яловичому жирі складає 52 %, а у ріпаковій олії - 6 %, або в 8,7 разів менше [19, 47, 81, 101].
Годівля організовувалась за розробленими нормами так, щоб у раціоні були всі необхідні поживні речовини (білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мінеральні речовини) у достатній кількості і потрібному співвідношенні [33, 39, 87, 101].
Корми заготовлялись на весь період досліду. М'ясні та м'ясо-рибні корми пропускались через м'ясорубку, а м'ясо-кісткові (голови) - подрібнювались на кісткоподрібнюючому апараті і згодовувались у сирому вигляді. Свіже молоко змішували з кормами. Зернові корми згодовували вареними. Тваринний жир та ріпакова олія додавались до готової кормосуміші. Режим і техніка годівлі та утримання звірів піддослідних груп були однаковим.
Для проведення першого науково-господарського досліду весною 2000 року на базі звіроферми спілки "Озернянська" Зборівського району Тернопільської області було відібрано для досліду 10 самок сріблясто-чорної лисиці у 2-міс. віці, які за принципом аналогів були розділені на 2 групи по 5 голів у кожній [98, 159].
Годівля молодняка відбувалась за типовими нормами і вимогами [48, 101, додатки А, Б, Д). Кратність годівлі - двічі на добу (8 год. ранку та 17 год. вечора). Корми згодовувались у вигляді сумішей, які готувались на відповідному обладнанні кормокухні. Дослід тривав 180 днів.
Молодняк лисиць обох груп у підготовчий період (з 1,5 по 2 міс.віку - 15 днів) отримував основний раціон для контролю за рівнем росту, а при постановці на основний період досліду при середній живій масі 1,75-1,80 кг звірі контрольної групи продовжували отримували основний раціон, в якому тваринні корми складали 54,6% за ОЕ і рослинні - 45,4, а звірям дослідної групи 16,3 % за ОЕ рослинних зернових компонентів раціону заміняли ріпаковою олією (ОКФ).
Структура добових раціонів молодняка сріблясто-чорної лисиці за тваринними і рослинними кормам и подана на рис. 2.1. і 2.2.
Рис.2.1.Структура добових раціонів самок піддослідних груп за тваринними кормами
Рис. 2.2. Структура добових раціонів самок піддослідних груп за рослинними кормами
Виходячи з мети досліджень ріпакова олія (зерно ріпаку сорту Галичина) у раціон молодняка лисиць дослідної групи включалась з 2-х міс. віку за рахунок загальної обмінної енергії зерна окремих злакових компонентів (дерть пшенична + ячмінна), а структура тваринних кормів залишалась незмінною.
Тваринні і рослинні кормосуміші готувались щоденно в розрахунку на групу в розрізі даванки з груповим включенням ріпакової олії у ранкову (від 15мл до 5мл/гол, середнє -10 мл/гол. протягом досліду). Суміш тваринних і рослинних кормів подавалась у металеві годівниці, які були прикріплені до металевої решітчастої підлоги.
Утримання молодняка - клітково-шедове, індивідуальне у металевих клітках розміром 60?80?60см обладнаних металевими чашками для води.
Для виконання поставленого завдання по вивченню різнодольової заміни у раціонах молодняка лисиць тваринного (яловичого) жиру ріпаковою олією був проведений другий науково-господарський дослід у 2001 році на базі звіроферми навчально-господарського об'єднання "Наука" с. Кутківці Тернопільського району Тернопільської області. Для досліду було відібрано в 2,5-міс. віці 20 самців сріблясто-чорної лисиці, які були сформовані за принципом аналогів (жива маса, вік, стать) на 4 групи по 5 голів у кожній і поставлені на підготовчий період за схемою з використанням основного раціону.
Основний період досліду розпочався з 3-міс.віку звірів і тривав 145 днів при початковій живій масі тварин 2,9-3,0 кг. Г
- Київ+380960830922