РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення, коротка характеристика вихідних генотипів та методична схема досліджень
Експериментальні дослідження виконувались протягом 1994-1996 років на племінній фермі приватної агрофірми "Селекціонер" Сокальського району Львівської області, а також в лабораторіях кафедр Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького.
При проведенні досліджень використовували тварин великої білої породи, дюрок, полтавської м'ясної, мангалицької, полтавського м'ясного типу та червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней.
Велика біла порода, найстаріша і найпоширеніша в Україні, створена в Англії. В Україні її розводять з ХІХ століття. Порода універсального напрямку продуктивності. Тварини відгодовуються, як для одержання бекону, або пісного м'яса, так і для одержання великої кількості сала.
Фото 2.1. Свиноматка великої білої породи
Стадо великої білої породи свиней племінної ферми приватної агрофірми "Селекціонер" створювалось протягом багатьох років. Покращення племінних та продуктивних якостей забезпечувалось завезенням тварин з передових племпідприємств України та з близького зарубіжжя. Цілеспрямована селекційно-племінна робота дала можливість створити таке селекційне стадо, в якому багатоплідність свиноматок становила 10-11 голів, молочність - 50-55 кг, маса гнізда у 2 -х місячному віці 140 - 150 кг. При контрольній відгодівлі в умовах господарства підсвинки досягали живої маси 100 кг у віці 210 - 220 днів і витрачали на 1 кг приросту 3,9 - 4,1 кормової одиниці корму.
Тварини селекційного стада мають міцну конституцію, добре виражений тип тілобудови і характеризуються високими показниками розвиткуі.
Порода дюрок виведена в США в другій половині ХІХ століття шляхом відтворного схрещування свиней, що розводились у штаті Нью - Джерсі, а також завезених з Іспанії, Португалії та Англії тварин, типу беркширів і схожих до червоних темворсів. Руді свині зі штату Нью - Джерсі називалися джерсейськими.
Фото 2.2.Кнур породи дюрок
Особливістю свиней цієї породи є їх маса. Дорослі кнури досягають 400 - 410 кг, а свиноматки - 340 кг. Тварини міцної конституції, рижої масті, добре пристосовуються до навколишнього середовища, проте мають низьку багатоплідність - 8 - 9 поросят в опоросі. В господарства Львівщини свині породи дюрок завезені з Угорщини, Польщі, Чехословаччини. Скороспілість 165 - 175 днів, середньодобові прирости на відгодівлі 750 - 800 г, затрати корму на 1 кг приросту 3,5 - 3,6 корм. од., товщина шпику над 6-7 грудними хребцями 2,0 - 2,2 см, маса заднього окосту 11,9 кг. Порода дюрок використовується, як спеціалізована м'ясна порода, при створені нових генотипів та для промислового схрещування.
Полтавська м'ясна порода була апробована на базі раніше створеного полтавського м'ясного типу (ПМ-1) як нове селекційне досягнення, і офіційно затверджена в 1993 році наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України. Порода виведена під методичним керівництвом професора Б.В. Баньковського шляхом складного відтворного схрещування свиней великої білої, миргородської, ландрас, п'єтрен та уессекс-седлбекської порід.
Фото 2.3. Кнур полтавської м'ясної породи
Жива маса дорослих кнурів 320 - 350 кг, свиноматок 240 - 260 кг, багатоплідність 10 - 11 поросят, маса однієї голови в 2-місячному віці 20 - 22 кг. Для проведення досліджень кнурів завезено з племзаводу "Стенятинський" Сокальського району Львівської області. Свині цієї породи характеризуються добре розвиненими м'ясними формами, довгі, мають широкий і довгий тулуб, з добре обмускуленими плечима, грудьми, мають пряму і широку спину, легку голову з невеликими горизонтально поставленими вухами і добре розвиненими окостами. Тварини білої масті і міцної конституції.
Червоно-поясна спеціалізована лінія м'ясних свиней створена вченими Інституту свинарства УААН під керівництвом академіка В.П. Рибалка шляхом складного відтворного схрещування свиней полтавського спеціалізованого типу, а також гемпшир і дюрок. Створення спеціалізованої лінії обумовлено попитом товарного свинарства на скороспілих м'ясних кнурів - плідників з метою використання в породно-лінійній і міжлінійній гібридизації.
Фото 2.4. Свиноматка червоно-поясної спеціалізованої лінії м'ясних свиней
Свині цієї популяції порівняно великі, пропорційно складені з добре розвиненими м'ясними формами, легкою головою з невеликими горизонтально поставленими вухами, довгим, широким, глибоким тулубом на міцних кінцівках. Тварини червоної масті з нешироким білим поясом у ділянці лопаток. Жива маса кнурів 315-350 кг, свиноматок 245-260 кг, при середній довжині тулуба 183 і 168 см відповідно. За двома опоросами і більше середня багатоплідність становить 10,7 поросяти, молочність 53,5 кг, маса гнізда поросят при відлученні в звичайних умовах розведення 166,3 кг. На контрольній відгодівлі молодняк досягає живої маси 100 кг за 180-185 днів при затраті на 1 кг приросту живої маси 4,2-4,6 корм. од. корму. Кнурі спеціалізованої м'ясної лінії завезені на племферму приватної агрофірми "Селекціонер" з племферми агрофірми "Нива" Підволочиського району Тернопільської області.
Мангалицька порода свиней - сального напрямку продуктивності відома під назвою "прикарпатська кучерява свиня". Виведена на Балканському півострові у XVIII столітті шляхом схрещування сербської шумадійської свині з місцевими баконською і сцалонтирською. Тварини рудої, або червоної з жовтими підпалинами масті, вкриті густою кучерявою щетиною з підшерстям. Вони невеликі, мають міцну конституцію, короткий тулуб і м'ясисті окістя. Свині пізньоспілі, досягають статевої зрілості в 11 - 13 місячному віці. Жива маса дорослих кнурів в межах 200-220 кг, свиноматок - 150-180 кг. Багатоплідність 5 - 8 поросят. В новонароджених поросят спостерігається повздовжня смугастість, як в поросят дикої свині. Тварини витривалі, пристосовані до випасу, добре відгодовуються і обро