РОЗДІЛ 2
Програма, об’єкти, методика та умови досліджень
2.1. Програма досліджень
Програмою передбачалось вивчення впливу застосування елементарної сірки і
молібденовокислого амонію при мінеральній і органо-мінеральній системах
удобрення, а також гранульованих мікробних препаратів на основі азотфіксуючих і
фосформобілізуючих бактерій без удобрення і при внесенні добрив на поживний
режим дерново-підзолистого супіщаного ґрунту й продуктивність картоплі в умовах
Лівобережного низинного Полісся. Крім того, стояло завдання оптимізувати
мінеральну основу поживного середовища для отримання мікро бульб картоплі в
культурі in vitro.
В завдання досліджень входило:
- Вивчити вплив застосування елементарної сірки на фоні мінеральної й
органо-мінеральної систем удобрення картоплі на поживний режим
дерново-підзолистого ґрунту.
- Провести спостереження за динамікою трансформації нітратного азоту протягом
вегетації картоплі в шарі ґрунту 0–100 см у залежності від удобрення.
- Вивчити вплив внесення гранульованих мікробних препаратів на основі штамів
азотфіксуючих і фосформобілізуючих бактерій і їх комбінацій під картоплю на
поживний режим ґрунту;
- Визначити вплив елементарної сірки і гранульованих мікробних препаратів на
засвоєння елементів живлення картоплею.
- Дослідити продуктивність і якість картоплі в залежності від системи удобрення
й застосування сірки, молібдену та бактеріальних препаратів.
- Встановити параметри вмісту нітратів у картоплі в залежності від застосованих
доз сірки й молібдену.
- Дати агроекологічну та економічну оцінку ефективності використання
мінеральних і органічних добрив, сірки й молібдену при удобренні картоплі.
- Оптимізувати склад мінеральної основи поживного середовища для отримання
мікробульб картоплі в умовах in vitro.
- Розробити рекомендації по використанню молібдену і елементарної сірки на
дерново-підзолистих ґрунтах в умовах Полісся України.
2.2. Об’єкти і методика досліджень
Польові дослідження по вивченню застосування під картоплю елементарної сірки і
молібденовокислого амонію, а також гранульованих мікробних препаратів,
проводились в 2000–2002 роках у короткостроковому польовому досліді в
Чернігівському інституті агропромислового виробництва УААН (колишня
Чернігівська обласна сільськогосподарська дослідна станція) та у відділі
агроекології Інституту агроекології та біотехнології УААН. Район досліджень
територіально розміщений у Лівобережному низинному Поліссі, ґрунти якого
відносяться до Придеснянської лівобережної акумулятивної низини, переважна
частина території якої у геоморфологічному відношенні є верхньою терасою річки
Десна.
Ґрунт дослідного поля дерново-слабопідзолистий супіщаний на шаруватих
водно-льодовикових відкладах, має наступну будову профілю:
НЕ
(0-23)
Гумусовий; сірий супіщаний, неміцно грудочкуватий, добре виражений, перехід
чіткий
(23-38)
Елювіальний (підзолистий); іржаво-білястий, добре виражений,
грудкувато-пилуватий з чітко вираженим пластинчатим складом, перехід різкий
(38-75)
Ілювіальний; бурий з червоними напливами колоїдів, в`язкий з
горіхово-призматичною структурою, добре іллювійований
Ір
(75-113)
Перехідний; палево-бурий, неоднорідний за гранулометричним складом, добре
помітні напливи колоїдів, перехід добре виражений
(113-155)
Материнська порода; водно-льодовикові супіщані відклади жовтувато-палевого
кольору
За гранулометричним складом ґрунтотворні породи дерново-підзолистих ґрунтів
цього району, які займають 432,5 тис. га ріллі або 31 % [23], є супіски та
піскуваті легкі суглинки, тому ці ґрунти мають низьку місткість вбирання.
Характерною особливістю дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів, які сформувалися
на флювіогляціальних відкладах, є однорідність мінералогічного складу, в якому
переважає кварц. Наслідком цього є висока водопроникність, незначна
вологомісткість, невисока буферність, слабка гумусованість ґрунтового профілю,
бідність елементами мінерального живлення.
Таблиця 2.1
Фізико-хімічні та агрохімічні показники дерново-підзолистого ґрунту
Показники
Шар ґрунту, см
0–20
20–40
рНKCl
5,0
5,2
Гідролітична кислотність за Каппеном,
мг-екв на 100 г ґрунту
2,6
1,9
Сума вбирних основ, мг-екв на 100 г ґрунту
5,2
4,4
Гумус за Тюріним, %
1,1
0,8
Азот легкогідролізованих сполук за Тюріним і
Кононовою, мг/кг ґрунту
96
58
Рухомі фосфати за Кірсановим, мг/кг ґрунту
252
206
Рухомий калій за Кірсановим, мг/кг ґрунту
186
136
Рухомі сполуки сірки в 1 н KCl витяжці,
мг/кг ґрунту
1,6
2,4
Рухомі сполуки молібдену в оксалатній витяжці,
мг/кг ґрунту
0,08
0,05
За ступенем кислотності горизонт НЕ – середньокислий, Е – слабокислий,
забезпеченість азотом легкогідролізованих сполук за Тюріним і Кононовою в
горизонті НЕ – висока, Е – підвищена, рухомими фосфатами за Кірсановим – дуже
висока і підвищена, рухомим калієм за Кірсановим – висока й середня, рухомими
сполуками сірки – низька, рухомими сполуками молібдену – низька.
Дослідження застосування сірки й молібдену проводились в короткостроковому
досліді, у 2000–2002 роках.
Схема досліду:
Контроль (без добрив);
Р90К120;
N120Р90К120;
N120Р90К120 + S30;*
N120Р90К120 + S60;*
N120Р90К120 + молібден 2 кг/га;
N120Р90К120 + молібден 3 кг/га;
N120Р90К120 + 40 т/га гною;
N120Р90К120 + 40 т/га гною + S30;*
N120Р90К120 + 40 т/га гною + S60;*
N120Р90К120 + 40 т/га гною + молібден 2 кг/га;
N120Р90К120 + 40 т/га гною + молібден 3 кг/га.
____________________________________________________________________________________________________________________
* Повна норма сірки, враховуючи ту, яка вносилась разом із суперфосфатом (50
кг/га), у варіантах
- Київ+380960830922