Формування активної екологічної позиції підлітків

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА
ПЕРЕВІРКА ФОРМУВАННЯ АКТИВНОЇ
ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЗИЦІЇ
ПІДЛІТКІВ...........................................................82
2.1. Етапи та педагогічні умови формування
активної екологічної позиції
підлітків............................................................82
2.2. Застосування проблемних ситуацій в процесі
формування активної екологічної позиції
підлітків......................................92
2.3. Виховні справи як педагогічна умова формування
активної екологічної позиції
підлітків..........................................................103
2.4. Аналіз
результатів....................................................................................120
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО
РОЗДІЛУ.........................................................152
ЗАГАЛЬНІ
ВИСНОВКИ................................................................................156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ.......................................................162
ДОДАТКИ.......................................................................................................181
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АП
АЕП
АПВ
САПВ
КТС
активна позиція
активна екологічна позиція
активний природовідповідний
ситуативно-активний природовідповідний
колективна творча справа
ВСТУП
На шляху до гармонізації взаємодії людства і природи, кожен житель планети,
громадянин держави, незалежно від свого фаху та соціального статусу, державний
чи політичний діяч, інженер-технолог чи агроном, лікар чи домогосподарка, - має
усвідомлювати свою особисту причетність до екологічних проблем та необхідність
участі у їх вирішенні, дотримуватись вимог сталого розвитку, відповідно
регулювати свої потреби, споживання, спосіб життя.
Притаманна сучасній школі особистісна орієнтація педагогічного процесу слугує
меті створення сприятливих умов для самовизначення і самореалізації
особистості, зокрема, у сфері взаємодії з природою.
Сучасна вітчизняна виховна парадигма характеризується гуманістичною
спрямованістю, орієнтацією на формування цінностей особистості. Важливе місце
серед них належить ціннісному ставленню до природи, що є однією із суттєвих
ознак культурного рівня суспільства, його моральності.
Вияв і ствердження особистісної позиції вчені-психологи пов’язують із
самовизначенням особистості (В.І.Войтко, А.В.Петровський, М.Г.Ярошевський).
Позиція у психології виступає комплексною характеристикою особистості, її
діяльності та вчинків. Як складна система ставлень людини до навколишнього, до
інших та до самої себе виражає сутність соціально-значущих рис особистості і є
критерієм рівня і темпів формування культури [177; 178]. Саме позиція
характеризує, як на практиці людина поєднує слово і діло, через вияв ставлень
виражає єдність між дійсністю і активністю суб’єкта; відображає становлення
особистості як творця оточуючої дійсності; допомагає здійснювати самоконтроль
за своїми намірами, вчинками та оптимально добирати певні форми і варіанти
поведінки [177; 178; 219].
Екологічна позиція, як особистістна характеристика, визначає характер взаємодії
людини і природи. Оскільки особистість – активний суб’єкт діяльності,
спілкування, свідомості і самосвідомості, що означає її здатність вільно
здійснювати вибір, зумовлений внутрішньою необхідністю, оцінювати наслідки
прийнятих рішень та відповідати за них перед собою і суспільством [138; 153],
логічно постає питання про формування активної екологічної позиції, як
складової екологічної культури.
Позиція особистості – відносно стійка, динамічна характеристика ціннісного
ставлення людини до навколишнього, що формується і вдосконалюється протягом
всього життя людини. Саме підлітковий вік – один із найважливіших періодів у
цьому процесі, оскільки за даними психолого-педагогічної науки,
характеризується високою готовністю психологічних структур особистості до
вироблення установок, поглядів, ставлень до оточуючого світу та інших
новоутворень особистісної сфери (К.О.Абульханова-Славська, І.Д.Бех,
Л.І.Божович, Л.С.Виготський, В.І.Войтко, Г.С.Костюк, А.В.Петровський,
С.Л.Рубінштейн).
Інтенсивне становлення образу “Я” спонукає підлітка до розвитку
спостережливості [225], відкриття свого внутрішнього світу, – аналізу, оцінки і
самооцінки. Пов’язане з почуттям дорослості прагнення до самовизначення
виступає у якості основної потреби підлітка, підкріпленої широкою мотивацією.
Рівень адекватності оцінки визначає самостійність, незалежність, ініціативність
у взаємодії з оточуючим світом. Збагачуючи досвід взаємодії з навколишнім і
освоюючи нові форми взаємозв’язків і взаємостосунків, підліток прагне до
самовдосконалення і самореалізації (К.К.Платонов, В.Е.Чудновский,
Д.І.Фельдштейн).
Шкільне виховне середовище має забезпечувати сприятливі умови для задоволення
потреби у самовизначенні, прояві активності у взаємодії з природою, виробленні
екологічної позиції учнів.
Дослідження феномену позиції особистості людини є комплексною науковою
проблемою, що стосується філософії, культурології, соціології, психології та
педагогіки. Закономірності загальнокультурного процесу формування особистості в
контексті її соціалізації та повноцінної життєдіяльності виконують роль
методологічних засад у з’ясуванні сутності позиції та проектуванні
психолого-педагогічних моделей процесу її формування.
Теоретичні основи розв’язання проблеми формування позиції особистості школярів
закладено в працях