Ви є тут

Інформативність біохімічних показників сполучної тканини в диференціальній діагностиці гепатодистрофії і цирозу печінки у корів

Автор: 
Кібкало Дмитро Вікторович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U000454
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕННЯ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
2.1. Вибір напрямів дослідження
Аналіз даних вітчизняної і зарубіжної літератури вказує на те, що при
діагностиці внутрішніх хвороб печінки та діагностичного етапу диспансеризації
великої рогатої худоби за даними тих схем, які традиційно застосовують на
практиці [13 – 26,48,164 – 167], важко оцінити стан окремих органів і тканин.
Особливо це стосується однієї з найбільш розповсюдженої в організмі тканини –
сполучної, яка, в залежності від локалізації, характеризується деякими
специфічними рисами на структурному і метаболічному рівнях. Можливості
клініко-біохімічних досліджень стану сполучної тканини при оцінці здоров’я
великої рогатої худоби недостатньо вивчені і не використані в повній мірі.
Як відомо з літератури [4 –6,8], патологія печінки у корів є досить поширеною.
Не дивлячись на велику кількість публікацій, присвячених цій проблемі,
біохімічні критерії, які характеризують стан сполучної тканини, практично не
вивчались. В той же час відомо, що при хворобах печінки ця тканина бере активну
участь у розвитку патологічного процесу. Зокрема, відомо, що при цирозі печінки
відбуваються зміни її міжклітинного складу, тому дослідження біохімічних
показників, які характеризують стан строми печінки, можуть мати істотне
значення в диференціальній діагностиці гепатодистрофії та цирозу печінки. Проте
подібні повідомлення в літературі відсутні або обмежені лише даними щодо
лабораторних тварин і людей [143 – 147], і тому вважаємо доцільним вивчити це
питання.
2.2 Об’єкти досліджень, місця проведення дослідів
Дослідження проводились на базі господарства АТОВ “Харківплемсервіс”, ПСП
“Комуніст” Харківського району, СВК “Димитрова” Великобурлуцького району та
забійного пункту ЧП Лайн С Харківського району Харківської області; кафедр
діагностики та клінічної біохімії, анатомії та гістології тварин ХДЗВА, у
акредитованому відділі проблем лабораторної діагностики та імунології Інституту
патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка, атестат акредитації 100 –
0623/2001 від 20.06.2001, згідно договору про наукове співробітництво між
Інститутом та ХДЗВА.
Господарства, в яких проводилися дослідження, були благополучні щодо
інфекційних захворювань великої рогатої худоби. Тварини утримувались у добре
обладнаних приміщеннях, тип утримання стійлово-прив’язний із задовільним
мікрокліматом. Годівля тварин у період дослідження здійснювалась з урахуванням
рівня молочної продуктивності і фізіологічного стану проте, не завжди
відповідала загальноприйнятим нормам [27,28].
Об’єктами дослідження були щури лінії Wistar та корови української
червоно-рябої молочної, чорно-рябої та симентальської порід.
Оскільки біохімічні показники сполучної тканини раніше не використовувалися з
метою вивчення можливостей їх визначення для діагностики хвороб печінки у
сільськогосподарських тварин, то на першому етапі був проведений експеримент на
20 білих щурах (самці та самиці) лінії Wistar 10 – 12 -місячного віку, які
утримувались на збалансованому раціоні експериментального відділу Інституту
патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка, що був обладнаний
відповідно до санітарно-гігієнічних норм по утриманню лабораторних тварин [168
– 169]. Білих щурів використовували для вивчення в експерименті інформативності
біохімічних показників сполучної тканини на моделях гострого гепатиту і цирозу
печінки.
Мета експерименту: вивчити прижиттєві (в сироватці крові) та після забійні (в
печінці) біохімічні критерії, що характеризують стан сполучної тканини з метою
використання їх визначення для диференціальної діагностики гепатиту і цирозу
печінки.
Було сформовано 4 групи тварин. У п’яти тварин (1-а дослідна група) викликали
гострий токсичний гепатит шляхом внутрішньочеревного введення тетрахлориду
вуглецю (СCl4) в дозі 0,2 мл 50% олійного розчину [168,171]. У п’яти інших
щурів (2-а дослідна група) цироз печінки викликали введенням СCl4, підшкірно по
0,15 мл два рази на тиждень протягом трьох місяців [123,168]. Після введення
СCl4, згідно регламентів методик, щурів виводили з досліду методом декапітації
під гексеналовим наркозом [123,168], відбирали проби крові і зразки печінки.
Десять інтактних щурів були контроль до 1-ї та 2-ї груп і становили 3-ю та 4-у
групи відповідно. Всі дослідження були виконані у відповідності з правилами
гуманного поводження з тваринами [168 – 169].
Моделі, одержані шляхом введення білим щурам СCl4 дозволяють викликати майже
чисту патологію печінки з мінімальним пошкодженням інших систем та органів
[69,137,168,171].
В якості показників, які характеризують стан сполучної тканини печінки,
визначали: а) в сироватці крові – вміст хондроїтинсульфатів та глікопротеїнів;
б) у тканині органу вміст оксипроліну, тирозину, гексозамінів (ГА), і
гексуронових кислот (ГУ). Стан гепатоцитів оцінювали за активністю АсАТ та
АлАТ.
На другому етапі досліди проводили на коровах трьох господарств: ПСП
“Комуніст”, ОАО “Харківплемсервіс” і СВК “Димитрова”. – та на забійному пункті
ПП “Лайн С”
В ПСП “Комуніст” провели клінічне дослідження та біохімічний аналіз крові 15
корів віком 5 – 10 років, з яких 5 були клінічно здорові, а в 10 – виявили
зміни, типові для патології печінки. У них були відібрані зразки крові для
біохімічного дослідження. Після забою тварин на забійному пункті ПП “Лайн С”
проводили патолого-морфологічну оцінку, - були відібрані зразки печінки для
визначення показників, що характеризують стан сполучної тканини, та для
гістологічного дослідження. В сироватці крові корів визначали
хондроїтинсу