РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальні дослідження проведені в СП ім. В.І.Леніна Скадов-ського району
Херсонської області і на кафедрах годівлі, генетики і розведення
сільськогосподарських тварин, ветеринарної медицини Херсонського державного
аграрного університету на вівцях асканійської тонкорунної породи (Ас),
таврійського типу (ТтАс) та нащадків від парування маток асканійської
тонкорунної породи з баранами-плідниками таврійського типу (Ас х ТтАс) в період
з 1998 по 2003 роки відповідно схеми досліджень (рис. 2.1).
Рис.1. Схема досліджень
Дослідження проводились на вівцях: асканійської тонкорунної породи (І група -
Ас) які належали до лінії 100 селекції племзаводу "Червоний Чабан";
таврійського внутрішньопородного типу асканійської тонкорунної породи (ІІ група
- ТтАс) лінії 7.67 селекції племзаводу "Червоний Чабан" та тварин, яких
отримали від парування маток асканійської тонкорунної породи лінії 100 з
баранами-плідниками таврійського типу асканійської тонкорунної породи лінії
7.67 (Ас х ТтАс).
Вивчення продуктивності ярок та інтер’єрних показників проводилося згідно схеми
досліду (табл.2.1)
Таблиця 2.1
Етапи та схема проведення експериментів
Етапи
Дослідження
Об’єм досліджень
Відбір ярок - аналогів і вивчення їх вагового та лінійного росту
Всього
Ас
ТтАс
Ас х ТтАс
188
68
63
57
Розподіл на класи:
повільноформуючі
швидкоформуючі
Порівняльна характеристика продуктивних якостей тварин різних генотипів
розподілених за інтенсивністю формування
84
94
178
31
33
64
30
30
60
23
31
54
Проведення біохімічних дослід-жень сироватки крові у 15 денному, 2-х; 4,5; 8;
12 місячному віці
60
20
20
20
Вивчення зв'язків між продуктивними ознаками та встановлення оптимального
періоду для прогнозування продуктивних якостей овець
60
20
20
20
Під час проведення дослідів, згідно схеми вивчали показники росту, розвитку
молодняка, його продуктивні якості і інтенсивність формоутворюючих процесів в
різні вікові періоди. Досліди проводились згідно з рекомендаціями про постанову
і проведення зоотехнічних досліджень [142].
Під час ягніння проводили індивідуальний облік новонародженого молодняка,
відбирали нормально розвинених ярок-одинців з живою масою при народженні від 3
до 4,5 кг і формували дослідні групи за принципом груп-аналогів.
Для об'єктивної оцінки генетичного потенціалу всі тварини дослідних груп
утримувались в однакових умовах і мали однаковий набір кормів, який балансували
згідно деталізованим нормам годівлі (Ноздрін М.Т. та ін., 143) та рекомендаціям
викладачів кафедри годівлі ХДАУ (Додатки № А,Б,В,Г,Д,Ж).
З метою вивчення впливу формоутворюючих процесів на біохімічні показники,
продуктивні якості овець, дослідних тварин розподілили на групи за
інтенсивністю формування. Розподіл проводили у 4,5 місячному віці, для цього
визначали показник інтенсивності формування Дt, запропонований Ю.К.Свечіним
[144].
Дt=[] ? 100 (2.1)
де W0, W4,5, W8 - жива маса ярок при народженні, в 4,5- і 8-місячному віці. На
підставі значень Дt, класифікували особин на швидкоформуючих (при Дt>Дt) і
повільноформуючих (при Дt<Дt). Особини, які швидко формуються мають переваги за
відносною швидкістю росту в перший період (W4,5 - Wo), а ті, що повільно
формуються - у другий період онтогенезу (W8- W4,5).
Поряд з інтенсивністю формування вивчали також показники напруги росту (Ін) -
рівень середньодобових приростів за окремі вікові періоди, і визначали індекс
рівномірності росту (Ір).
Ін = (2.2)
Ір = (2.3)
де СП - середньодобовий приріст,
ВП - відносний приріст.
Математичне моделювання інтенсивності росту молодняка овець виконували з
допомогою моделі Т.К.Бріджеса (Коваленко В.П. і ін., 145).
Контроль за ростом і розвитком молодняка проводили методом індивідуального
зважування при народженні та у віці 1- 4,5; 6; 8; 12 та 18 місяців. Зважування
проводили вранці до годівлі. Визначали середньодобовий, абсолютний і відносний
прирости маси тіла.
Середньодобовий приріст визначали за формулою:
W2 - W1
СП = ———— (2.4)
Відносний приріст оцінювали за формулою, запропанованою Майонотом і
удосконаленою С.Броді:
W1 - W0
В = ———————— · 100 (2.5)
0,5 · (W1 - W0)
де, В - відносний приріст, %;
W1 - кінцева жива маса, кг;
W2 - початкова жива маса, кг;
t - кількість днів у контрольному періоді.
Екстер'єрні особливості вивчались після взяття промірів при народженні, в 4,5;
8; 12; 18 місяців. В ці періоди вимірювали висоту холки, крижів, косу довжину
тулуба, глибину і ширину грудей, обхват зап'ястка. Згідно отриманих даних були
визначені індекси будови тіла.
Індекси будови тіла розраховували на основі отриманих промірів за
загальноприйнятими методиками за формулами:
довжина тулуба
розтягнутості = —————————— · 100% (2.6)
висота у холці
обхват грудей
збитості = ————————— · 100% (2.7)
довжина тулуба
висота в холці - глибина грудей
довгоногості = ——————————————— · 100% (2.8)
висота у холці
обхват п’ястка
костистості = ———————— · 100% (2.9)
висота у холці
ширина грудей
грудний= ———————— · 100% (2.10)
глибина грудей
висота в крижах
перерослості = ———————— · 100% (2.11)
висота у холці
М'ясну продуктивність вивчали шляхом контрольного забою 8-місячних ярок по 3
голови від кожної досліджуваної групи. Сортовий розруб, обвалку туш і взяття
проб