Розділ 2
Реформа військової освіти та
Комплектування військ
2.1. Перетворення в системі управління військовими навчальними закладами
Перш ніж аналізувати реакцію суспільної думки на ситуацію, що склалася в
системі підготовки військових кадрів, потрібно хоча б стисло охарактеризувати
основні заходи уряду Миколи І, спрямовані на перетворення в галузі військової
освіти, та деякі зміни в комплектуванні армії у другій чверті XIX століття.
Дійсно, створення та розвиток системи військової освіти було одним з
першочергових завдань урядових кіл Росії, і особливо це стає очевидним в часи
правління імператора Миколи І. Тому процес підготовки кадрів російської армії в
другій чверті ХІХ століття не може бути проаналізованим без урахування динаміки
урядової політики в цій сфері.
Отже, підготовка та виховання військових кадрів стали одним з першочергових
завдань уряду Миколи І з перших років його правління. Це було викликано,
насамперед, змінами, що сталися у військовій науці того часу, реформуванням
армій більшості західноєвропейських країн, технічним переозброєнням збройних
сил. Значний вплив на прийняття рішень стосовно перетворень в галузі військової
освіти відіграли події, пов’язані з повстанням декабристів у Петербурзі та в
Україні. Виявилось, що армія, в тому числі й офіцерський корпус, не є міцною
опорою самодержавства. Микола І це добре усвідомив особливо під час слідства та
суду над декабристами. Невипадково матеріали цієї справи довгий час знаходились
на його робочому столі.
Залишати військову систему в не реформованому стані було надзвичайно
небезпечно. Імператор це добре розумів і тому багато зусиль доклав до
проведення реформ військової освіти та часткової модернізації комплектування
армії. На радикальні зміни він не наважився, оскільки цьому заважала існуюча
феодально-кріпосницька система. Микола І, як відомо, доклав багато зусиль для
її збереження і зміцнення.
Військова освіта посідала важливе місце в системі освіти Російської імперії.
Так історично склалося, що формування системи світської освіти починається в
Росії разом зі створенням спеціалізованих (військових) навчальних закладів.
Якщо в Європі спочатку формувалася система цивільної освіти, виникали
університети, то в Росії, навпаки, перші військові навчальні заклади були
створені на початку ХVІІІ століття, що безпосередньо пов’язано з реформами
Петра І, і лише 1755 року з’явився перший університет. Як зазначає російський
дослідник А.М.Лушніков, “у першій половині ХVІІІ століття так звана світська
освіта була виключно військовою і до середини XIX століття вона значною мірою
залишалася військовою ”[42, с. 5].
Так, система військової освіти в Російській імперії починає формуватися за
часів правління Петра І. Саме він, створивши регулярну армію, усвідомив
необхідність підготовки командного складу в межах держави, а не запрошувати
закордонних спеціалістів за браком своїх. У часи його правління були створені
цифирні, навігацькі, артилерійські та гарнізонні школи. Але тоді військові
навчальні заклади не відігравали значної ролі в системі підготовки офіцерів,
бо, як і раніше, дворяни, прагнучи отримати військовий чин, віддавали перевагу
вступу на службу до Преображенського та Семенівського полків гвардії, де службу
починали рядовими.
У зв’язку з цим виникає необхідність у створенні таких військових навчальних
закладів, які б, по-перше, були призначені тільки для виховання дворян, а
по-друге, забезпечували б належну підготовку висококваліфікованих офіцерів. За
часів правління Анни Іоанівни до цієї системи були внесені зміни, і 1731 року
з’явився перший на теренах Російської імперії кадетський корпус, який називався
Шляхетним корпусом. Право вступати до цього закладу отримали дворяни у віці від
13 до 18 років, навчальний курс був розрахований на шість років і передбачав
вивчення як загальноосвітніх, так і спеціальних військових предметів, тому
вважалося, що система військової освіти в ті часи, зокрема в кадетських
корпусах, мала університетський характер [114, арк. 3-4].
За часів правління Катерини II помітне зростання кількості військових
навчальних закладів. За словами В.Й.Ключевського, “суспільна освіта обирала
собі почесне місце там, де менш за все можна було цього очікувати, – у
спеціальних військових навчальних закладах” [115, с. 152]. Так, 1762 року був
відкритий Артилерійський та Інженерний Шляхетний корпус, штат Сухопутного
Шляхетного корпусу збільшений до 600 кадетів. Згідно з уставом, який склав
І.І.Бецькой, до цього корпусу приймали дітей не з тринадцяти, як раніше, а з
п’яти років, і навчання тривало 15 років. Освіта, як і раніше, мала
університетський характер.
На межі ХVІІІ-ХІХ століть відбуваються нові зміни в системі військової освіти.
У цей час здійснюється спроба вдосконалення системи виховання кадетів з метою
пристосування її до реальних потреб військової служби. За часів правління Павла
І Сухопутний Шляхетний корпус перейменовується у 1-й Кадетський, а
Артилерійський та Інженерний корпус втратив свою специфіку і почав називатися
2-м Кадетським корпусом. Крім того, у Санкт-Петербурзі був відкритий
Військово-сирітський будинок, який складався з двох відділень: в одному
навчались діти солдатів, а в іншому – діти дворян та офіцерів. Перевага у
прийомі до цього навчального закладу надавалася сиротам. Так в організації
кадетських корпусів з’явився чітко окреслений благодійницький принцип, який
згодом став домінуючим, тому що на відміну від інших військових навчальних
закладів, у кадетських корпусах освіта надавалась за кошти держави. Таке
становище зберігалось протягом першої половини ХІХ століття.
- Київ+380960830922