Розділ II п.2.3).
Другим компонентом педагогічної діяльності, представленим у характеристиці
викладача ВТЗО, виступає змістовний компонент, у якому відбиваються питання
ступеня освоєння викладачем нових підручників, ідей сучасної педагогіки і
психології, теоретичної роботи творчого характеру і розширення професійної
компетентності (докладніше див. пояснення до рис.2.10).
Аналіз даних показує, що практично однакові результати досягнуті викладачами
всіх груп щодо оволодіння змістом нових підручників і задачників, оволодіння
ідеями сучасної педагогіки і психології. Ступінь освоєння підвищується зі
збільшенням стажу роботи з наступних видів діяльності: інноваційними методами
навчання (від 43% до 60%), новітніми методичними прийомами (від 48% до 64%),
теоретичною роботою творчого характеру (від 42% до 70%). Особливо яскраво
виражається участь у роботі семінарів середньої і старшої груп у порівнянні з
молодшою (різниця в 40% і в 52%). Найвищі результати показали викладачі
стосовно розширення професійної компетентності за допомогою самоосвіти.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Знання, уміння, навики
– до 5 років – від 6 до 15 років – понад 15 років
Рис.2.10. Ступінь освоєння змістовного компонента педагогічної діяльності
викладачами ВТЗО
Оволодіння: 1) змістом нових підручників і задачників, 2) ідеями сучасної
педагогіки і психології, 3) інноваційним методом навчання, 4) новітніми
методичними прийомами; 5) теоретичною роботою творчого характеру (доповіді,
реферати, статті з питань педагогіки, психології і методики);
6) формами самоосвіти, 7) змістом роботи в метод-об'єднаннях різних рівнів,
8) участь у науково-практичних конференціях, 9) участь у роботі семінарів,
10) інші форми.
Побудова кривих процентилів (рис.2.11) і розрахунок даних, наведених у таблиці
2.6 показав, що змістовним компонентом педагогічної діяльності викладачі
старшої групи опанували краще, ніж середньої і молодшої. Це свідчить про
удосконалювання професійної компетентності зі збільшенням стажу роботи з
позиції змістовного компонента педагогічної діяльності.
Таблиця 2.6
Освоєння змістовного компонента педагогічної діяльності
Стаж
P10
P25
P50
P75
P90
до 5 років
2,1
4,5
9,1
14
16
13,9
від 6 до 15 років
2,8
7,1
12,5
15,2
16,8
14
Понад 15 років
4,1
9,5
14,3
16,7
18,8
14,7
Наявність негативних показників у всіх групах обумовлена незадовільним
освоєнням окремими викладачами більшості елементів змістовного компонента
педагогічної діяльності. Слід зазначити також, що жоден з викладачів зі стажем
до 5 років не відзначив у себе як добре освоєні усі види діяльності, включені в
даний компонент. Розмах від дев'яностого до десятого процентилів свідчить про
деяке збільшення і без того широкого розмаху (від 13,9 балів у першій групі до
14,7 у третій). Незважаючи на більш високі (у середньому) показники старших
груп, 34% викладачів зі стажем від 6 до 15 років і 14% – понад 15 років оцінили
володіння елементами змістовного компонента педагогічної діяльності нижче, ніж
половина молодих викладачів.
В інженерній психології під організаційно-методичними уміннями розуміють
"інтегративні уміння стосовно реалізації навчально-виховного процесу:
формування мотивації навчання, організація учбово-професійної діяльності
студентів, установлення педагогічно виправданих взаємин, формування колективу,
організація самоврядування" [108, 36].
Організаційно-методичний компонент педагогічної діяльності, у нашому варіанті,
включає організаторські (організація колективної, групової й індивідуальної
діяльності студентів, себе і свого часу) і методичні (розподіл і підбір
матеріалу, вибір форм і методів викладу матеріалу й ін.) уміння. Об'єднання цих
двох видів умінь у один компонент педагогічної діяльності ми обґрунтовуємо
невіддільністю їх у педагогічному процесі.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
Знання, уміння, навики
– до 5 років – від 6 до 15 років – понад 15 років
Рис.2.12.Організаційно-методичний компонент педагогічної діяльності
Види діяльності: 1 – розподіл матеріалу теми по заняттях; 2 – складання плану -
конспекту лекції; 3 – підбір теоретичного матеріалу до лекції; 4 – підбір
системи задач і вправ; 5 – підбір дидактичного матеріалу до лекції; 6 – вибір
форм і методів викладу матеріалу; 7 – постановка мети і забезпечення сприйняття
її студентами; 8 – організація сприйняття досліджуваного; 9 – організація
осмислювання навчальної інформації; 10 – організація закріплення і застосування
на практиці отриманих знань; 11 – різноманітність у побудові лекції; 12 –
організація власної діяльності на занятті; 13 – організація колективної
діяльності студентів; 14 – поєднання індивідуальної і групової роботи
студентів; 15 – дотримання необхідного темпу лекції; 16 – дотримання
дисципліни; 17 - організація індивідуально-диференційного підходу до
студентів.
Результати, отримані в ході дослідження, свідчать про досить високий рівень
освоєння більшості видів діяльності, включених в організаційно методичний
компонент (рис.2.12). Викладачі зі стажем понад 15 років краще інших освоїли
даний компонент педагогічної діяльності (результати освоєння від