РОЗДІЛ III Експериментальна перевірка ефективності використання розробленої
методики навчання професійно спрямованого монологу-міркування на основі
англомовних фахових автентичних аудіотекстів
3.1. Підготовка
експерименту...............................................................138
3.2. Організація та проведення експерименту
...............................…..145
3.3. Результати експерименту та їх
інтерпретація...............................168
3.4. Методичні рекомендації для навчання студентів фізико-математичних
факультетів професійно спрямованого монологу-міркування на основі англомовних
фахових автентичних аудіотекстів .....................................181
Висновки до розділу
ІІІ.........................................................................184
ВИСНОВКИ
........................................................................................186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................189
ДОДАТКИ……………………………………………………………..225
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВНЗ – вищий навчальний заклад;
ІМ – іноземна мова;
ОКХ – освітньо-кваліфікаційна характеристика підготовки бакалаврів та
спеціалістів;
МД – мовленнєва діяльність;
ПСММ – професійно спрямований монолог-міркування;
ФААТ – фахові автентичні аудіотексти.
ВСТУП
Сучасні умови розширення економічних, технічних, політичних, соціальних та
культурних зв’язків України з зарубіжними країнами, процес всебічного входження
нашої держави у європейський політичний, економічний і правовий простір стали
передумовами затвердження указом Президента України „Стратегії інтеграції
України до Європейського Союзу” (ЄС). Основними напрямами культурно-освітньої і
науково-технічної інтеграції визначено впровадження європейських норм і
стандартів в освіті, науці і техніці, поширення власних культурних і
науково-технічних здобутків у ЄС. Ці напрями займають особливе місце, оскільки,
охоплюючи галузі середньої і вищої освіти, перепідготовку кадрів, науку,
культуру, мистецтво, технічну і технологічну сфери, у кінцевому результаті вони
спрацьовуватимуть на підвищення культурної ідентичності та інтеграцію до
загальноєвропейського інтелектуально-освітнього і науково-технічного
середовища.
На основі міжнародних документів з питань демократії, гуманізації в галузі
освіти і прав людини в Україні протягом останніх років здійснювалися масштабні
заходи щодо створення нової нормативно-правової бази національної вищої освіти.
Прийнятий в Україні комплекс нормативно-правових документів пройшов апробацію
на міжнародному рівні і визначає ідеологію реформування всієї освітньої галузі
[201].
Незважаючи на досягнення освіти, які забезпечує нова соціо-політична система
України, вона, однак, ще не має належної якості. Чимало випускників вищих
навчальних закладів не досягли належного рівня конкурентноспроможності на
європейському ринку праці. Це зобов’язує глибше аналізувати тенденції в
європейській, світовій освіті, що зумовлює напрями державної політики в галузі
освіти, основною метою якої є створення умов для розвитку особистості і творчої
самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та
організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей,
ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень. У цьому
контексті реформування вищої освіти України бажано проводити з урахуванням
вимог Міжнародної стандартної класифікації занять, Міжнародної стандартної
класифікації освіти та вимог, критеріїв і стандартів, які узгодили країни
учасниці Болонського процесу.
„Болонським процесом” в останні роки називають діяльність європейських країн,
яка спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн.
Основний зміст Болонської декларації, ухваленої 19 червня 1999 року, полягає в
тому, щоб країни-учасниці зобов’язалися до 2010 року привести свої освітні
системи у відповідність до єдиного стандарту. Ключова позиція реформування:
Болонські вимоги – це не уніфікація вищої освіти в Європі, а широкий доступ до
багатоманітності освітніх і культурних надбань різних країн [201, с. 7-8].
Україна не може стояти осторонь цього процесу. Освітянське суспільство України
зацікавлене діяти в усіх напрямах Болонського процессу, оскільки освіта вже
стала одним з найважливіших чинників політики.
Зважаючи на все зазначене вище, вихід українських комерційних компаній на
міжнародний ринок, а також виникнення та поширення нових сучасних засобів усної
та писемної комунікації зумовлюють соціальне замовлення суспільства на
підготовку кваліфікованих фахівців, які б практично володіли навичками та
вміннями іншомовного професійного спілкування іноземною мовою (ІМ) і були
здатними залучатися до комунікації та співпраці зі своїми партнерами та
колегами за кордоном.
Беручи до уваги аналіз потреб сучасного ринку працевлаштування, метою курсу
англійської мови спеціального вжитку (ESP) є навчання студентів успішного
функціонування у професійному середовищі; зміст навчання базується на ймовірних
майбутніх професіях студентів, а знання мови (включаючи фаховий вокабуляр)
виходить із потреб цих спеціальностей [8], тобто навчання студентів ІМ має
носити виключно професійну спрямованість для подальшого її використання в своїй
професійно-трудовій діяльності. В результаті побудови навчання на основі
професійної спрямованості у студентів виникає так званий спеціалізований
білінгвінізм, тобто своєрідна комунікативна компетен