Формування еколого-економічної системи життєзабезпечення на регіональному рівні

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ
РІВНІ (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНЩИНИ)
2.1. Співставлення еколого-економічних показників системи життєзабезпечення на
макро- та регіональному рівні.
Сучасний еколого-економічний стан характеризується в різних країнах неоднаково.
В таблиці наведено порівняльний аналіз ООН щодо країн, умовно розділених на три
групи: розвинені, що розвиваються (менш розвинуті) та бідні. В розвинутих
країнах, де найкращі показники проживають 18,5% всього населення планети, а в
бідних – 9%, але в порівнянні з Україною та Росією на фоні великого відсотку
грамотності, недоторканості природи, відносно високого HDI має місце падіння
ВВП та народжуваності, що є наслідком економічної кризи [4, 26, 108]. Китай же,
не дивлячись на подальші процеси „соціалізації” зміг досягти високого рівня ВВП
при зростанні населення на 1%.
За інформацією Всесвітнього банку 20% хвороб в країнах, які розвиваються
пов’язано з екологічними умовами. Причому 40% екологозалежних хвороб
приходяться на дітей молодше 5 років. А в Європі еколого-економічний стан
задовільний, є розгалужена ефективна структура управління природними ресурсами
та застосовується велике коло економічних інструментів, тоді як країнам Східної
Європи, Кавказу і Центральної Азії (СЄКЦА), ще необхідно подолати довгий шлях
до поліпшення умов існування населення, доступу його до чистої питної води,
покращення довкілля та зменшення кількості бідних (табл. 2.1).
За класифікацією ЄС Україна відноситься до країн з перехідною економікою. Це
означає, що необхідно виробити стратегію екологічно-
Таблиця 2.1
Порівняльна характеристика різних за економічним
станом країн (за даними ООН) [4]
Групи
країн
Населення (% до світового)
ВВП на душу населення (тис. дол.)
Тривалість життя (роки)
Грамот-ність дорос-лих (%)
Показник стану природи
(% до не поруш.)
Індекс людсько-го розвитку (HDI)
Середньо-річний приріст ВВП ( за 30 р.,%)
Середньо-річне зростання населення (%)
Розвинені
18,5
21,65
77,0
98,3
79
0,904
2,3
0,5
Ті, що розвиваються
72,5
3,32
66,6
75,9
64
0,662
2,2
1,7
Бідні
9,0
0,98
50,6
48,5
30
0,416
1,4
3,0
Світ у цілому
100
6,33
66,7
78,0
63
0,706
Україна
2,19
68,8
99,0
77
0,721
-8,1
-0,3
Росія
4,37
66,6
99,0
77
0,747
-7,2
-0,1
Китай
3,13
69,8
82,9
69
0,701
10,4
1,0
безпечного розвитку і активно впроваджувати політику уніфікації та приведення
правового поля до Європейських стандартів. Концепція сталого розвитку дозволяє
Україні розробити дієві перспективні плани щодо покращення екологічної
складової життєзабезпечення населення. За матеріалами досліджень, основною
перепоною вирішення екологічних питань є бідність [2]. В звіті про світовий
розвиток 2002 країни СНД мають коло 20-60 відсотків населення, яке знаходиться
за межею офіційного рівня бідності (табл. 2.2).
В Україні за цій період, населення з доходами менше 2 американських доларів в
день склало 31%. Якщо розглядати регіональний рівень, то згідно розрахунку на
основі даних статистики, середня зарплата в 1999 році не перевищувала два
долари в день, а в Іванівському районі була найменшою (0,7$). За обстеженням
населення тільки 3,9% витрачають понад 300 гривень в місяць на особу, причому
на селі таких осіб менше, чим у міських поселеннях [155­]. Наголосимо, що іноді
доходи дещо менші ніж видатки домогосподарств. Це дає можливість оцінити
величину тіньового сектору України, грошові кошти якого не обліковуються, та
завдають значної шкоди фінансам країни. В такій ситуації сільські мешканці
змушені будуть шукати будь-якого заробітку, в тому числі і за рахунок продажу
земельних паїв.
Таблиця 2.2
Рівень бідності в країнах СНД на кінець двадцятого сторіччя [126]
Країна
Населення з доходами нижче офіційного рівня бідності, %
Населення з доходами < 2 дол. США в день, %
Білорусія
22,5
< 2
Молдова
23,3
38,4
Росія
30,9
25,1
Україна
31,7
31
Арменія
---
34
Азербайджан
68,1
9,6
Грузія
11,1
< 2
Казахстан
34,6
15,3
Поряд з даними по бідності вельми показовим є індекс економічної свободи, який
щорічно розраховують американські організації Heritage Foundation та Wall
Street Journal [126]. Для визначення рівня економічної свободи тієї чи іншої
держави використовується 10 оцінних критеріїв (за 5-бальною шкалою), що
охоплюють фактори зовнішнього і внутрішнього економічного життя. За
результатами «Індексу економічної свободи 2003» уже восьмий рік підряд (з
моменту публікації рейтингу), найвищий рівень економічних свобод є в Гонконгу.
Україна займає позицію в нижній частині рейтингу та відноситься до “практично
не вільної” економіки (таблиця 2.3).
Так, серед 101 країни в 1995 році наша держава посідала вісімдесят п’яте місце.
За цей період суттєво погіршився показник надходження іноземних інвестицій. А
на даний момент Україна має 131 місце в рейтингу серед 157 країн (табл. 2.4).
Як вважає Група Всесвітнього Банку (табл. 2.5), розвиток людства залежить також
і від можливостей довкілля надавати всебічні блага та послуги і від одночасного
збереження цих можливостей для майбутніх поколінь. Екологічна деградація та
погана якість довкілля формує диспропорціональну негативну дію на різні верстви
населення і особливо на бідних (на здоров’я, спосіб життя, безпеку).
Тому, коли існування перетворюється на боротьбу за виживання, екологічні
проблеми, як правило не будуть першочерговими. В результаті, люди не виявляють
зацікавленості в вирішенні стратегічних питань охорони навколишнього
середовища, освіти та культури. Вважаємо за потрібне нагадати про Орхуську
конвенцію, де було сказано про вільний доступ до інформації, участь