Ви є тут

Агроекологічні основи використання фосфатмобілізуючих бактерій при вирощуванні олійних культур

Автор: 
Усманова Галина Олексіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U001221
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об’єкти досліджень
Вивчали рослинно-мікробні взаємодії, використовуючи штами фосфатмобілізуючих
бактерій Achromobacter album 1122 i Paenіbacillus polymyxa КВ як біоагенти
препаратів альбобактерину і поліміксобактерину; рослини ріпаку сортів Оксамит,
Аріон, Калинівський, Статут, Стимул, Клітинний-8 і соняшнику сортів Аламо,
Харківський-49, Луганський, Роднік. Мікробний ценоз ризосфери бактеризованих і
небактеризованих рослин. Тверді мінеральні добавки для культивування бактерій:
лігнін, бентоніт, перліт, цеоліт.
2.2. Методика проведення лабораторних, мікропольових і виробничих досліджень
В лабораторних дослідах вивчення впливу препаратів альбобактерину і
поліміксобактерину на енергію проростання та схожість насіння ріпаку і
соняшнику проводили за відповідним ГОСТом [219].
Вегетаційні досліди проводили за схемою: 1-контроль (без бактеризації), 2 –
передпосівне оброблення насіння альбобактерином (A. album 1122), 3 –
передпосівне оброблення насіння поліміксобактерином (Р. polymyxa KB). Кількість
бактерій після інокуляції складала 105 клітин на одну насінину ріпаку і 106
клітин на одну насінину соняшнику. Повторність дослідів шестиразова.
Мікропольові досліди протягом 2000–2002рр. проводили за схемою: 1-контроль (без
бактеризації), 2 – передпосівне оброблення насіння альбобактерином
(A. album 1122), 3 – передпосівне оброблення насіння поліміксобактерином
(Р. polymyxa KB). Кількість бактерій після інокуляції складала 105 клітин на
одну насінину ріпаку і 106 клітин на одну насінину соняшнику. Попередником
досліджуваних культур була озима пшениця. Норма висіву для ріпаку складала
1,2 млн. нас./га, ширина міжрядь 35см. Норма висіву для соняшнику складала
100 тис. нас./га, ширина міжрядь 60см. Повторність дослідів шестиразова;
посівна площа ділянок 6,25м2, облікова – 4м2. Розміщення варіантів
рендомізоване.
Виробнича перевірка ефективності оброблення насіння соняшнику
фосфатмобілізуючим препаратами поліміксобактерином проводилась в
приватно-орендному підприємстві ім. Герасименка Чернігівського р-ну
Чернігівської обл. В 2001 році бактеризоване насіння висівалося на площі 20 га
(контроль – 20 га ), в 2002 році – на площі 30 га (контроль – 10 га).
Виробнича перевірка ефективності інокуляції насіння ріпаку фосфатмобілізуючими
препаратами альбобактерином і поліміксобактерином проводилась в СВК
“Смолянський” Куликівського р-ну Чернігівської області. Насіння, бактеризоване
кожним препаратом висівалося на площі 15 га (загалом – 30 га) (контроль – 70
га).
Бактеризацію насіння проводили вручну безпосередньо перед посівом з розрахунку
105 бактеріальних клітин на одну насінину ріпаку і 106 – на одну насінину
соняшнику [205].
Закладення і проведення вегетаційних і мікропольових дослідів проводили за
Доспєховим [220].
2.3. Грунтово-кліматичні умови проведення вегетаційних, мікропольових і
виробничих досліджень
Вегетаційні досліди проводили на темно-сірому опідзоленому грунті з
агрохімічними показниками : рНсол. – 5,6 , вміст гумусу (за Тюріним) – 3,12%,
азоту – 510 мг/кг, вміст рухомого фосфору (за Чириковим) – 231 мг/кг, обмінного
калію (за Кірсановим) – 170 мг/кг. Досліди проводили з використанням посудин
об'ємом 500 см3 в люміностаті з освітленням 20 тис. люкс зі світловим періодом
16 годин і температурі на рівні зеленого ярусу 22±2оС.
Мікропольові досліди протягом 2000–2002 років проводили на базі дослідного
господарства Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН на чорноземі
вилугованому легкосуглинковому з наступними агрохімічними показниками: рНвод
5,9-6,5, вміст гумусу (за Тюріним) –3,2-3,4%, вміст рухомого фосфору (за
Чириковим) – 140-160 мг/кг грунту, обмінного калію (за Кірсановим) –
120-140 мг/кг грунту, загального азоту – 0,27-0,31%.
Виробнича перевірка в приватно-орендному підприємстві ім. Герасименка
проводилась на сірому опідзоленому легкосуглинковому грунті з агрохімічними
характеристиками:  вміст  гумусу  (за  Тюріним)  –  1–2%,  рНвод  –  5,9-6,5,
лужногідролізного азоту – 158 мг/кг, рухомого фосфору (за Чириковим) –
75–96 мг/кг, обмінного калію (за Кірсановим) – 80–120мг/кг грунту.
Виробнича перевірка в СВК “Смолянський” проводилась на дерново-підзолистому
супіщаному грунті з агрохімічними показниками: вміст гумусу (за Тюріним) –
1,1%–1,8%, рНвод – 5,5–5,9, лужногідролізного азоту – 352 мг/кг, рухомого
фосфору (за Чириковим) – 90–120 мг/кг, обмінного калію (за Кірсановим) –
120–140 мг/кг грунту.
В роки проведення досліджень погодні умови за середніми показниками активних
температур і опадів були сприятливими для вирощування ріпаку і соняшнику. Але
фаза появи сходів культур 2000 –2002рр. була посушливою, фаза наливу насіння
культур 2000р. характеризувалась надмірним зволоженням, 2001р – навпаки, була
посушливою і жаркою. Найсприятливішими роком для обох культур був 2002р.,
погодні умови якого характеризувались більш рівномірним розподілом опадів та
достатньою і не занадто високою температурою повітря.
2.4. Методика проведення мікробіологічних, агрохімічних і фізіолого-біохімічних
досліджень
Методи мікробіологічних досліджень.
Бактеріальні препарати альбобактерин і поліміксобактерин виготовляли згідно
дослідно-промислового регламенту [221].
Інтродукцію A. album 1122 і P. polymyxa КВ в ризоплану і ризосферу рослин
ріпаку та соняшнику вивчали у вегетаційних і польових дрібноділянкових дослідах
з використанням стійких до стрептоміцину штамів [222]. Підрахунок кількості
клітин бактерій проводили на МПА з додаванням 1,5 г стрептоміцину на 1л
поживного середовища і