Розділ 2. дослідження конкурентоспроможності підприємств і виробів
2.1. Моніторинг господарюючих суб’єктів ринку
Визначення складових конкурентоспроможності та показників якості ковбасної
продукції у процесі забезпечення їхньої конкурентоспроможності є початковим
етапом роботи маркетологів, оскільки у забезпеченні діяльності
конкурентоспроможності виробників передує дослідницька робота на ринку щодо
власного товару, товарів-конкурентів та їх виробників [149, с.619]. Особливої
актуальності ці дослідження набувають на поточний період часу. Це пояснюється
тим, що для економіки країни характерними є динамічні зміни у промисловості:
поява великої кількості нових підприємств, банкрутство та розорювання інших,
лібералізація імпорту, проникнення на вітчизняний ринок іноземних компаній,
функціонування виробників при наявності різноманітних багатогранних ринків та
елементів ринкової інфраструктури.
Тому жорсткі ринкові умови вимагають від керівників, фахівців, маркетологів
пошуку та впровадження організаційно-управлінських заходів із використанням
маркетингових підходів щодо вирішення проблем забезпечення
конкурентоспроможності виробників. Цю сферу діяльності на підприємстві
називають моніторинговою. Вона охоплює стеження як за
підприємствами-конкурентами, так і за товарами, що їх випускають. Керівники,
маркетологи господарюючих суб’єктів повинні розуміти, що головною умовою
виживання, утримання стабільних позицій на ринку, забезпечення конкурентних
переваг та конкурентоспроможності виробників є використання одного із засобів
конкурентної боротьби – моніторингу. Саме поняття “моніторинг” у науковій
практиці не є новим, хоча вперше своє застосування він знайшов у природничій
сфері. Моніторинг (від англійського monitoring) – спостереження, оцінка і
прогноз стану оточуючого середовища у зв’язку з господарською діяльністю [191,
с.415]. Оскільки межі використання моніторингу розширюються, то відповідно він
знайшов широке застосування і в економіці, у тому числі і в маркетингу. Як
визначила Н.П. Гончарова: “Завданням маркетингового моніторингу є попередження
про те чи інше неблагополуччя, небезпеку у широкому розумінні цього слова, для
ефективного функціонування об’єкту. Причому не просто констатація факту появи
небезпеки, а саме попередження про неї до того, як ситуація може стати
безповоротною. Тим самим створюються умови попередити або мінімізувати
можливості деструктивного розвитку подій” [45, с.70].
Таким чином, приходимо до висновку, що моніторингові дослідження у процесі
забезпечення конкурентоспроможності підприємств споживчої кооперації є найбільш
конкретними, які дають можливість будь-якій фірмі, незалежно від форми
господарювання у процесі стеження за конкурентами відслідковувати конкурентні
переваги, сильні та слабкі сторони та вчасно адаптуватись при виявленні змін до
вимог ринку.
Дослідження типу моніторингу у маркетинговій практиці є порівняно молодими.
Вивченню цих проблем присвячені ґрунтовні праці вітчизняних та зарубіжних
вчених [45, 141, 25], які наближують нас глибше до їхньої сутності,
актуальності, визначають види моніторингу та методи його проведення. Проте,
поки що не існує чітких, конкретних методик проведення цих досліджень,
послідовності їхнього виконання. Не розроблені конкретні схеми проведення
моніторингу та етапи впровадження цих процесів у практику, а це означає, що ці
дослідження потребують відповідно пошуку та визначення підходів їхнього
застосування.
Та і практика останніх років переконує, що далеко не всі підприємства готові та
спроможні до таких заходів. Варто зауважити, що вітчизняним виробникам з питань
впровадження маркетингу на практиці, ще не вистачає не тільки досвіду, але й
кваліфікованих фахівців, фінансових можливостей.
Зарубіжний і вітчизняний досвід переконує, що, без сумніву, ці дослідження є
найбільш ефективними і цілеспрямованими у системі забезпечення
конкурентоспроможності продукції. “Саме маркетинговий моніторинг, з нашої точки
зору, надає маркетинговій аналітиці системність, динамічність, логічність і
дозволяє не тільки проводити ті чи інші дослідження, процедури, але й мати
постійно діючий механізм стеження за економічною динамікою.” [45, с.66].
З цією метою фахівці, маркетологи повинні бути обізнаними з різними видами та
вимогами до інформації, її джерелами, перевагами, уміти вибрати найбільш
ефективний спосіб проведення дослідження з метою отримання достовірних,
своєчасних даних про виробника для прийняття обгрунтованих рішень у
забезпеченні конкурентоспроможності продукції.
Процес впровадження досліджень типу моніторингу на виробничих підприємствах
повинен мати чітку спрямованість, послідовність, визначення підрозділів у
виконанні завдань та їхні функції. З цією метою пропонуємо розглянути схему
проведення моніторингу (рис. 2.1.).
Виконання робіт з моніторингу включає широкий спектр завдань, які доцільно
розпочати із формування проблеми, яка є детермінантою концепції маркетингу.
Проблеми досліджень, типу моніторингу, як переконує огляд економічної, наукової
літератури, знаходить своє вираження, як правило, в цілях виробника.
Проте, цілі можуть бути багатоваріантними: економічними (отримання прибутку,
значення собівартості); технологічними (зростання виробничих потужностей,
оновлення устаткування, розширення асортименту); екологічними (зменшення
відходів виробництва, випуск екологічно чистої продукції, тари, упакування);
маркетингові (розширення сегментів збуту, вивчення потреб потенційних
споживачів та їхнє задоволення).
Проте, на цьому перелік цілей н
- Київ+380960830922