РОЗДІЛ 2 ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об'єкти і методи дослідження.
Для вирішення поставлених задач нами проведено ретроспективний аналіз та
комплексне проспективне обстеження 299 жінок, серед яких у 105 діагностовано
внутрішній ендометріоз, у 86 – зовнішньо-внутрішній, у 108 жінок не було
визначено будь-яких ознак ендометріозу. Загалом жінок з ендометріозом було 191
– основна група (ОГ); та 108 жінок не мали даних на користь ендометріозу і були
віднесені до групи контролю (КГ). Отже, основна частина роботи була проведена
проспективно, насамперед це стосується антропологічного обстеження,
доплерографічного дослідження кровоплину в судинах репродуктивних органів малої
миски, каріотипування та аналізу, що стосується перевірки правомірності
побудованих математичних моделей. Середній вік жінок з ендометріозом – основна
група (ОГ) був 31,18±0,89 років. Вік жінок з внутрішнім ендометріозом був
30,52±6,5 (тут та далі, якщо немає вказівки на помилку середнього значення, то
вказане стандартне відхилення) років (n=95), жінки з зовнішньо-внутрішнім
ендометріозом були достовірно старші – 32,86±6,16 роки (n=73), (р<0,05).
Різниця віку жінок з різними формами ендометріозу, а також необхідність
врахування вікових груп при подібних дослідженнях обумовила відособлений за
віком аналіз антропологічних даних. Перша вікова група жінки репродуктивного
віку за класифікацією Європейської спільноти репродуктологів та ембріологів
людини обмежувалась 35 роками включно. До речі, при порівнянні всіх
антропометричних ознак між зовнішньою формою хвороби та зовнішньо-внутрішньою
ми не виявили достовірних відмінностей, тому було вирішено об’єднати дані двох
груп в одну – зовнішньо-внутрішній ендометріоз. Отже розподіл на клінічні групи
слідуючий: 105 жінок з внутрішнім ендометріозом, 86 – зовнішньо-внутрішнім та
контрольну групу для порівняння отриманих даних антропологічного статусу склали
108 жінок.
Слід підкреслити, що необхідність збільшення репрезентативності груп виникла в
ході виконання роботи, насамперед, це стосується контрольної групи для
антропологічних порівнянь оскільки були визначені вікові тенденції поведінки
ознак соматотипу, компонентного складу маси тіла та антропометричних даних,
отже було збільшено чисельність здорових жінок старших 36 років. Таким чином,
242 жінки були молодші 36 років (35 років включно) та 57 жінок були старші 35
років (36 років включно).
Маємо нагадати, що чисельність може відрізняєтись насамперед через те, що
стратегія та хід роботи потребував збільшення кількості обстеження. Так,
наприклад, вже після завершення роботи постало питання перевірки побудованих
математичних моделей, насамперед, алгоритмів вибору ефективної лікувальної
тактики, отже було вирішено включити цих пацієнтів в загальну кількість
пацієнток.
Для підрозділу 4.1 де визначались особливості анамнезу та клінічної картини
генітального ендометріозу в залежності від особливостей антропологічних даних
ми, керуючись принципом рандомізованості (звернення за консультативною
допомогою в непарну дату) ми відібрали та проаналізували анамнестичні, клінічні
та об’єктивні дані 138 жінок (основна група - ОГ) віком від 18 до 49 років
(середній вік = 31,13 р.) з генітальним ендометріозом і аналізували в ході
даного етапу дослідження дані лише цих жінок. Загалом серед обстежених було 63
жінки з внутрішнім генітальним ендометріозом, у 75 - зовнішньо-внутрішній
генітальний ендометріоз. Віковий розподіл: перша вікова група до 35 років
включно (репродуктивний період за класифікацією Європейської спільноти
ембріологів та репродуктологів людини), друга вікова група – старші 35 років
[83]. При проведенні статистичного аналізу враховували основні вимоги та
обмеження до методів, які ми використовували, що пояснює кількісну відмінність
ряду підгруп, тому що при формуванні групуючих змінних, при проведенні попарних
порівнянь та кростабуляцій, основний масив даних в ряді випадків редукувався, а
при відсутності значення в наступній парі даних з аналізу викидалось і
попереднє значення.
Статистичний аналіз отриманих результатів провели стандартними методами
варіаційної статистики, в тому числі з використанням непараметричних методів,
до речі ключовим у проведенні статистичної обробки було те, що групуючими
змінними були в основному дані анамнезу та клінічної картини хвороби.
Для виконання частини роботи, результати якої описані в підрозділі 4.2, де
наведені результати дослідження антропометричного базису жінок з генітальним
ендометріозом як основної фенотипічної палітри гормональних розладів нами
методом випадкового відбору (непарний день тижня: понеділок – 1; середа – 3;
п’ятниця - 5) нами вибрано 111 жінок з генітальним ендометріозом
репродуктивного віку (вік обмежувався, відповідно до діючої класифікації
Європейської спільноти репродуктологів та ембріологів, 35 роками включно) -
основна група (ОГ), серед яких у 57 діагностовано внутрішній генітальний
ендометріоз, у 54 - зовнішньо-внутрішній. Соматотипування проводили за
методикою Хіт-Картера. Визначення компонентного складу маси тіла проводили
методикою Матейки. Масо-ростові індекси визначали стандартними методиками:
індекс Quetelet, індекс та площа поверхні тіла за Американським Інститутом
дослідження здоров’я та харчування (АІДЗХ). Дослідження рівнів гонадотропінів
та стероїдних гормонів проводили за стандартним імунофлюоресцентним методом.
В підрозділі 4.5 проаналізовані антропологічні аспекти терапевтичного лікування
генітального ендометріозу гестагенними препаратами. Вибір саме цієї групи для
аналізу був обраний через те, що насамперед гр
- Київ+380960830922