Ви є тут

Cучасні тенденції воєнного виробництва як чинники формування воєнно-економічної безпеки

Автор: 
Жуков Борис Борисович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U001743
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Оборонні витрати як критерій економічної оцінки воєнно-економічної безпеки
держави
2.1. Тенденції змін в концептуальних підходах щодо аналізу оборонних витрат та
їх впливу на воєнно-економічну безпеку
Аналіз кількісних показників рівня забезпечення Збройних сил України, оборонних
витрат, відіграє важливу роль у дослідженні широких проблем воєнно-економічної
безпеки України. Однак, кількісні показники не в змозі чітко визначити ні
ступінь забезпечення безпеки, ні рівень загрози безпеці, натомість вони можуть
– за допомогою методології обґрунтування та методики їх виведення – полегшити
детальний аналіз певної політики безпеки та її наслідків.
Можливості використання даних про оборонні витрати є суттєво обмеженими, і не
лише через надійність цих даних та обмежені можливості порівняння між різними
країнами (табл. 2.1) [89, с. 310], але й, що більш важливо, через той факт, що
дані про оборонні витрати є вхідними величинами, які характеризують обсяги
бюджетних ресурсів, які були виділені на військову діяльність. У цьому
підрозділі досліджується, якою мірою на корисність даних про оборонні витрати
впливають зміни у сфері безпеки та нові точки зору на безпеку, що в підсумку
викликають необхідність перегляду самого поняття безпеки та переходу від
вузького (воєнного, державоцентричного) розуміння цього поняття до більш
широких і глибоких концепцій безпеки.
Дані про виробництво та продаж озброєнь, зокрема їх експорт, є необхідними для
аналізу питань безпеки в її вузькому (воєнному, державоцентричному) розумінні.
Обсяг, а також часто й потенціал внутрішнього виробництва військової продукції
можуть бути оцінені, виходячи з кількості та розміру підприємств, що
спеціалізуються на виробництві озброєнь, категорій озброєнь чи військових
технологій, які ці підприємства виробляють, а також виходячи з обсягів
закупівлі (імпорту) цих категорій озброєнь чи технологій з-за кордону.
Таблиця 2.1
Порівняння військових витрат країн у 2002 р. за різними методиками виміру*
Позиція (конвертація у дол. США за РВКa)
Позиція (конвертація у дол. США за ПКСb)
Місце
Країна
Обсяг ($млрд.)
Місце
Країна
Обсяг ($млрд.)
США
335,7
США
335,7
Японія
46,7
Китай
142,9
Велика Британія
36,0
Індія
66,5
Франція
33,6
Росія
55,4
Китай
31,1
Франція
36,8
Німеччина
27,7
Велика Британія
34,0
Саудівська Аравія
21,6
Японія
32,8
Італія
21,1
Німеччина
31,0
Іран
17,5
Саудівська Аравія
28,8
10
Південна Корея
13,5
10
Італія
26,9
11
Індія
12,9
11
Північна Корея
24,3
12
Росія
11,4
12
Туреччина
23,0
13
Туреччина
10,1
13
Бразилія
22,8
14
Бразилія
10,0
14
Іран
20,2
15
Ізраїль
9,8
15
Пакистан
14,2
*За даними: Військові витрати: додаток 8A; ПКС: World Bank, World Development
Indicators 2002 (World Bank: Washington, DC, 2002).
Примітки:
1. aРВК – ринковий валютний курс.
2. bПКС – паритет купівельної спроможності. Розрахунки з використанням ПКС
здійснюються за методикою Світового банку (проект ПКС), виходячи із структури
ВНП кожної окремої країни.
3. Дані наведені в $ млрд. у постійних цінах 2000 р.
Обсяг воєнного виробництва також може бути виміряний, виходячи з обсягу
виробленої продукції (обсягу продажу). На міжнародному рівні дані про оборонні
витрати та дані про поставки озброєнь показують, відповідно, глобальні
тенденції витрат на потреби збройних сил і напрями потоків військових
технологій з незначної кількості країн-виробників до країн-отримувачів. Жоден з
цих показників не може вважатися показником рівня військової могутності, рівня
загрози чи рівня забезпечення безпеки; ці дані потребують належної
інтерпретації та розгляду в певному контексті.
Традиційна концепція воєнно-економічної безпеки, а з нею, відповідно, і
адекватність, коректність використання даних про оборонні витрати для
вимірювання вартості утримання воєнної організації і здійснення військової
діяльності в сучасних умовах не відповідають реальному стану справ. Саме тому,
виникає потреба в адаптації показників і/або їх доповненні з врахуванням змін у
сфері безпеки.
На традиційне розуміння воєнно-економічної безпеки впливають такі важливі
чинники, як сучасні форми глобалізації, закінчення холодної війни та події 11
вересня 2001 р. Зміни в традиційних концепціях воєнно-економічної безпеки
спричинені трьома важливими тенденціями, хоча їх сила та значущість у різних
країнах і регіонах є різною.
Перша тенденція в структурі збройних конфліктів виникла нещодавно та полягає у
зменшенні кількості міждержавних збройних конфліктів і висуненні на перший план
складних внутрішніх збройних конфліктів. Другою є тенденція підвищення уваги до
загрози міжнародного тероризму. Третьою – виникнення більш тісного
взаємозв’язку між двома аспектами зовнішньої політики – воєнною безпекою і
економічним розвитком, що знайшло відображення в новій концепції “безпеки
людини” (“human security”).
Оборонні витрати були і залишаються тим підґрунтям, які дають змогу аналізувати
зміни у світових тенденціях воєнно-економічної безпеки. За визначенням,
оборонні витрати є критерієм вимірювання грошової вартості військової
діяльності для країни. Оборонні витрати є вхідними даними й не можуть бути
безпосередньо використані для оцінки рівня забезпечення воєнно-економічної
безпеки чи військової могутності, які є результатами діяльності у військовому
секторі. Корисність цих даних є низькою не лише внаслідок частого виникнення
нецільових витрат, наявності корупції та інших помилок у функціонуванні
оборонного сектора, але також через те, що воєнна могутність є досить
неконкретною похідною характеристикою