РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
ВСА проявляється порушеннями функціонального стану ВНС, процесів фізіологічної
адаптації, що відбиваються головним чином у вегетативно-гуморальних розладах,
які сполучаються з порушеннями психічної адаптації, змінами показників
центральної гемодинаміки, тонусу судин, порушеннями гомеостазу та
компенсаторно-пристосувальних механізмів. Тому, при розробці нових
патогенетично обґрунтованих методів профілактики та лікування цієї патології
необхідна комплексна оцінка стану компенсаторних можливостей організму вагітних
та ефективності застосованих методів лікування.
2.1. Клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода і
новонародженого у жінок з ВСА
В останній час спостерігається значне поширення ВСА серед вагітних жінок.
Негативний вплив вегето-судинних розладів на перебіг вагітності, пологів, стан
плоду і новонародженого відмічено багатьма вченими [2, 3, 7, 11, 16, 23, 44,
45].
Згідно завдань досліджень, за даними історій пологів, проведено
клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності і пологів у 400 жінок з ВСА та
у 200 здорових вагітних. За даними проведеного дослідження показано, що за
останні п’ять років у м. Запоріжжі та Запорізькій області ВСА у вагітних жінок
зустрічається із частотою від 7,6 % до 19,6 %. У 15,2 % жінок діагноз ВСА було
встановлено під час вагітності. Згідно даним О.М. Єлисеєва [136], ВСА, яка
існувала до вагітності зустрічається із частотою 10,9 % та викликає більш тяжкі
акушерські ускладнення ніж ВСА, яку виявлено під час вагітності. Вірогідно, це
пов’язане із виснаженням адаптаційних процесів. Більшість жінок з ВСА (64,2 %)
були повторно вагітними, що співпадає із результатами досліджень О.О. Трушкевич
[3]. У 51,7 % жінок роди були повторними.
Встановлено, що вагітні у більшості випадків належали до вікової групи 21-30
років. Отримані дані деякою мірою співпадають із результатами досліджень В.С.
Ракуть та А.С. Бергмана [25], які також підкреслюють значну поширеність ВСА
саме серед цієї вікової групи вагітних.
Проведений аналіз перебігу вагітності та пологів показав значну частоту
відхилень від фізіологічного перебігу у порівнянні із частотою ускладнень у
здорових вагітних, яку відображено на рис 2.1.
Рис. 2.1. Частота розподілу ускладнень вагітності та пологів у вагітних з ВСА
та у здорових вагітних:
1 – ранні гестози;
2 – прееклампсія;
3 – невиношування;
4 – загроза переривання вагітності;
5 - несвоєчасне злиття навколоплідної рідини;
6 – передчасні пологи;
7 - дискоординована пологова діяльність;
8 - слабкість пологової діяльності;
9 - підвищена крововтрата;
10 - оперативне розродження;
11 - післяпологові ускладнення.
Результати досліджень дозволили встановити, що у жінок з ВСА ранні гестози
зустрічаються із частотою 29,25 %, що в 2,0 рази частіше, ніж у здорових
(16,0%). Прееклампсія зустрічається в 5,4 рази частіше ніж у здорових (41,83% і
7,75% відповідно, р<0,0). Невиношування, пізні викидні у жінок з ВСА
спостерігаються в 4,8 рази частіше, ніж у здорових вагітних (28,56% і 6,0%
відповідно, р<0,05). Загроза переривання вагітності у жінок хворих на ВСА - у
4,9 рази частіше, ніж у здорових (30,24% і 6,17 % відповідно, р<0,05). Також у
вагітних з ВСА встановлено велику частоту гіпотрофії плода (29,7% проти 13,2 %
у здорових).
Аналіз перебігу пологів показав значну частоту ускладнень з боку жінки і плода.
Як показано на рис. 2.1, несвоєчасне злиття навколоплідної рідини у хворих на
ВСА відбувається частіше ніж у здорових (57,2 % і 18,1 % відповідно, р<0,05).
Частота передчасних пологів у жінок з ВСА була вища в 2,61 рази, ніж у здорових
та становила 39,72 %, дискоординована пологова діяльність - 63,45 % і 17,48 %
відповідно, (р<0,05), слабкість пологової діяльності становила 13,45 % і 7,48 %
відповідно, (р<0,05). Середній показник об’єму крововтрати в пологах у жінок з
ВСА складав 16,7 %, що достовірно вище, ніж у здорових жінок (5,0 %, р<0,05).
Безумовно, більша кількість ускладнень вагітності у жінок з ВСА обумовлює
більшу кількість оперативних втручань у порівнянні із здоровими вагітними. Так,
за даними проведеного дослідження частота розродження шляхом операції кесарів
розтин у хворих на ВСА становила від 11,31 до 24,2 %, (р<0,05), а операція
акушерські щипці від 8,72 до 19,7 %, (р<0,05). У здорових жінок частота
оперативного розродження в середньому становила 10,71 % і 6,21 % відповідно
(р<0,05), в основному з приводу клінічної невідповідності розмірів плода і тазу
матері.
Ускладнений перебіг вагітності та пологів створює передумови для патологічного
післяпологового періоду (субінволюція матки, гіпогалактія, розходження
післяопераційних швів та ендометрит). За даними статистичного аналізу, частота
післяпологової інволюції матки у вагітних з ВСА становила 19,8 %, проти 2,71 %
у здорових вагітних, (р<0,05).
Загроза утробної гіпоксії плода у жінок з ВСА зустрічалась в 4,1 рази частіше,
ніж у здорових (20,91 % і 5,1 % відповідно, р<0,05). Аналіз стану
новонароджених показав, що в стані асфіксії І та II ступеня народилось 36,8 %
дітей, проти 8,4 % у здорових, (р<0,05). Загальна маса дітей у жінок із ВСА в
середньому становила 3032,6±102,25 г, що на 240,68 г менше, ніж у дітей, які
народилися від здорових жінок (3273,28±52,24 г). Зріст новонароджених у жінок з
ВСА в середньому становив 47,4±0,49 см, що на 2,31 см менше у порівнянні із
дітьми від здорових жінок (49,71±0,31 см). Період раннього неонатального
періоду у дітей, які народилися від жінок хворих на ВСА, характеризувався
більшою частотою дизадаптаційних синдромів (заторможеність фізіологічних
рефлексів, зниження м’язового тонусу, серцево-судинні розлади, порушен
- Київ+380960830922