РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови проведення досліджень
Дисертаційна робота виконана в лабораторії селекції Інституту карто- плярства УААН протягом 1998-2001 років.
Земельний масив, де проводили польові досліди, знаходиться в зоні Полісся і характеризується дерновопідзолистими супіщаними і легко-суглинистими ґрунтами. Механічний склад ґрунтів характеризується показниками: піску 10,8-53,7%, пилу 42,7-53,6%, мулу 3,6-5,6 %.
В орному шарі міститься 0,85-1,5% гумусу (за Тюріним). У 100г сухого ґрунту міститься рухомих форм: азоту - 1,3-6,4мг (за Тюріним і Кононовою), фосфору - 3,6-16,5мг (за Кірсановим), калію - 4,7-8,6мг (за Масловою). Сума увібраних основ складає 3,4-10,8мг/екв, рН сольової витяжки в орному шарі становить 4,4-5,4.
Структура ґрунту прискорює втрату вологи, внаслідок чого пригнічується ріст і розвиток картоплі під час вегетації в посушливі роки, що призводить до зниження врожайності.
В роки з великою кількістю опадів і відносно рівномірним їх розподілом, як правило, рослини картоплі уражувались фітофторозом, що, з однієї сторони, знижувало урожайність, а з другої - давало змогу оцінити селекційний матеріал на стійкість проти цього захворювання.
Характеристика метеорологічних умов у роки проведення досліджень наведена за даними Тетерівської метеостанції (табл. 2.1, 2.2).
Метеорологічні умови вегетаційного періоду 1998 року характеризувались як сприятливі для накопичення врожаю і крохмалистості бульб (див. табл. 2.1, 2.2).
Таблиця 2.1
Сума опадів за місяцями та відхилення її від середньої багаторічної за період вегетації картоплі (1998-2001 рр.), мм
Середня багаторічнаЗа період вегетаціїТравеньЧервеньЛипеньСерпень294,058,082,085,069,01998496,061,0131,1233,771,1?+3,0+49,1+148,7+2,11999230,633,563,241,892,1?-24,5-18,8-43,2+23,02000199,030,037,0118,014,0?-28,0-45,0+33,0-55,02001308,051,0153,069,035,0?-7,0+71,0-16,0-34,0
За травень випало 61мм опадів, що на 3мм вище норми, в червні і липні (період інтенсивного накопичення урожаю) - 131,1 і 233,7мм, що на 49,1 і 148,7мм вище середньої багаторічної, в серпні - 71,1 (+2,1мм) .
Середньодобова температура становила в травні 14,3?С (- 0,1?С до середньої багаторічної), в червні - 19,2?С (+0,5?С), в липні - 19?С (+0,2?С), в серпні - 17,6?С (-0,4?С).
В 1999 році склалися мало сприятливі умови для одержання врожаю бульб сортів і селекційного матеріалу картоплі.
В травні випало 33,5мм опадів (на 24,5мм нижче середньої багаторічної), в червні - 63,2мм (-18,8мм), в липні - 41,8мм (-43,2мм), в серпні - 92,1мм (+23,0мм).
Середньодобова температура травня становила 12,1?С (на 2?С нижче середньої багаторічної), в червні - 21,9?С (+4,2?С), в липні - 22,3?С (+3,5?С), в серпні - 18,3?С (+0,3?С).
Таблиця 2.2
Середньодобова температура за місяцями та відхилення її від середньої багаторічної за період вегетації картоплі (1998-2001 рр.), оС
Середня багаторічнаТравеньЧервеньЛипеньСерпень14,217,718,818,0199814,319,219,017,6?-0,1+1,5+0,2-0,4199912,121,922,318,3?-2,0+4,2+3,5+0,3200014,717,618,519,6?+0,5-0,1-0,3+1,6200113,816,323,919,1?-0,4-1,4+5,1+1,1
В 2000 році метеорологічні умови вегетаційного періоду були в основному сприятливими для росту, розвитку й одержання урожаю картоплі.
За травень випало 30мм опадів, що на 28мм нижче середньої багаторічної, в червні - 37мм (- 45мм), в липні - 118мм (+33мм), в серпні - 14мм (-55мм).
Середньодобова температура травня становила 14,7?С (на 0,5?С вище середньої багаторічної), в червні 17,6?С (-0,1?С), в липні 18,5?С (-1,5?С). в серпні 19,6?С (+1,6?С).
Метеорологічні умови вегетаційного періоду 2001 року характеризувались як несприятливі для вирощування картоплі. Перша половина була дощова і прохолодна, друга - посушлива з високою температурою, що негативно вплинуло на урожайність та її складові.
В травні випало 51мм опадів, що на 7мм нижче норми, в червні - 153мм (+71мм), в липні - 69мм (-16мм), в серпні - 35мм (-34мм).
Середньодобова температура травня становила 13,8?С (на 0,4?С нижче середньої багаторічної), в червні - 16,3?С (-1,4?С), в липні - 23,9?С (+5,1?С), в серпні - 19,1?С (+1,1?С).
2.2. Матеріал і методи проведення досліджень
В якості батьківських форм використали вітчизняні сорти та гібриди міжвидового походження, в тому числі створені на багатовидовій основі, а також сорти зарубіжної селекції. Батьківські форми для вивчення і схрещування вирощували в полі селекційної сівозміни по 40 кущів кожної. Тут же висаджували по 40 кущів і вивчали сорти, занесені до Реєстру сортів рослин України. Польові досліди провели в полях селекційної сівозміни, де попередником було озиме жито. Після збирання попередника провели лущення стерні з наступною оранкою та висівом редьки олійної на сидерат. Отримали по 25 т/га зеленої маси, яку восени придискували. Під веснооранку внесли по 400 кг/га нітроамофоски.
Садіння дослідів проводили вручну, розкладанням бульб у попередньо нарізані борозни та наступним їх закриванням дисковими загортачами. Провели два досходових і два післясходових розпушування та підгортання рослин тракторним культиватором. Протягом вегетації здійснювали захист рослин від колорадського жука. Збирання урожаю провели вручну.
Гібридне насіння одержували в результаті схрещування на рослинах батьківського розсадника.
Сіянці вирощували польовою культурою з площею живлення 70х30см. Бульбові покоління висаджували для вивчення по 5 кущів кожного генотипу з площею живлення 70х28см. Одночасно для порівняння висаджували сорти-стандарти. В кожній комбінації вивчалось біля 100 генотипів.
Проводили облік ураження рослин вірусними хворобами (в %) та фітофторозом (подекадно, починаючи з часу появи хвороби за 9-бальною шкалою), фенологічні спостереження та опис нащадків за морфологічн