РОЗДІЛ 2
ПЛАН ЗМІСТУ БРИТАНСЬКОГО ГАЗЕТНОГО НОВИННОГО ДИСКУРСУ
2.1. Загальні характеристики структурно-семантичної цілісності британського газетного новинного дискурсу
Нині актуальним є питання про встановлення правил побудови структурно-семантичного цілісного дискурсу як однієї з головних передумов успішної комунікації. Розуміння цілісного дискурсу залежить не стільки від значення окремого висловлювання, скільки від певної організації висловлювань у межах дискурсу. Окремі слова за синтаксичними правилами утворюють висловлювання, які, в свою чергу, організуються в дискурс [193, с. 15]. На думку Т. А. ван Дейка, одна з найважливіших функцій розуміння на макрорівні, яким є рівень цілого дискурсу як МП, полягає в тому, що комуніканти на основі ролей, які вони виконують стосовно макромовленнєвого акту (дискурсу), можуть установлювати смисловий зв'язок між висловлюваннями (актуалізованими реченнями) [38, с. 37]. Загальна цілісність дискурсу дозволяє авторові БГНД контролювати та планувати дискурс або його епізоди, а читачеві - розуміти автора протягом цілісної МП.
З психолінгвістичного погляду цільність є латентним проекційним (концептуальним) станом тексту, який виникає в процесі взаємодії читача й тексту, у той час як цілісність є певною дистрибуцією, закони якої визначаються технологією мови [159, с. 8]. Кожний з елементів тексту як матеріального сліду дискурсу включається в загальний текст як деяка ієрархія комунікативних програм, тобто в систему смислових зв'язків. Так, зокрема, І. П. Гальперін, даючи визначення поняттю "текст", вказує, що текст складається з "набору особливих одиниць, які об'єднані різними типами лексичного, граматичного, логічного та стилістичного зв'язку" [30, с. 18]. Отже, текст набуває структури, яка об'єднує різні фактори, що лежать в основі структури речень, які утворюють цей текст. Таким чином, ми не можемо говорити про власну інформацію окремого елемента тексту, а тільки про загальний зміст усього тексту як частини мовленнєвого потоку.
Організації дискурсу передусім сприяє граматична та лексична зв'язність (когезія), що визначається різними типами мовних відношень між висловлюваннями (реалізованими в мовленні реченнями) дискурсу [100, с. 195]. Основні категорії зв'язності, а саме анафорична та катафорична референція, підстановка, еліпсис, прийменникова та лексична зв'язність [210], традиційно використовуються в БГНД, оскільки його наративна форма передбачає організацію незв'язних подій навколишнього світу в зв'язну історію [228, c. 45]. Зокрема, лексичні засоби зв'язності сприяють акумулюванню тем повідомлення і, таким чином, допомагають уникнути їх протиставлення [230, с. 215-216]. Слід у цілому зауважити, що забезпечення зв'язності дискурсу на локальному рівні шляхом використання відповідних граматичних та певних типів лексико-синтаксичних форм полегшує сприйняття нової інформації, хоч і не є реальним показником загальної цілісності дискурсу. Це пояснюється тим, що зв'язний дискурс за вказаними формальними лексичними та граматичними ознаками може не бути цілісним.
Цілісність дискурсу (когерентність) охоплює, крім формально-граматичних аспектів зв'язку між реченнями, ще й семантико-прагматичні (в тому числі функціональні та тематичні) аспекти його організації як на локальному рівні (рівень фрагмента дискурсу), так і на макрорівні (рівень цілого дискурсу) [38, с. 41; 192, с. 157-158]. О. П. Воробйова визначає цілісність як категоріально-текстову домінанту, що "передбачає семантичну та змістову єдність тексту на глибинному рівні" [28, с. 498]. Локальна структура дискурсу в межах речення (як актуалізованого висловлювання) визначається відношеннями між членами речення, а в межах фрагмента тексту (як результату МД автора щодо створення БГНД) - між пропозиціями. Цілісність дискурсу на цьому рівні забезпечується встановленням певних семантичних міжпропозиційних відношень, що становлять реляційну основу відповідних тактик, які використовує автор для побудови БГНД, і засобами комунікативно-інформаційної організації БГНД, коли відома інформація використовується як основа для введення нової інформації.
Організація дискурсу на макрорівні має більш загальну природу і характеризує дискурс у цілому. Загальна цілісність виявляється у взаємодії стратегій, що відповідають загальним цілям автора. М. Л. Макаров, зокрема, визначає взаємозумовленість цілісності дискурсу та його стратегічної організації одним з важливих теоретичних положень [100, с. 197]. На рівні продукування дискурсу автор БГНД визначає пропозиції та поєднує їх в ієрархічно організовану структуру [192, с. 174]. Для опису загальної цілісності дискурсу використовують такі поняття, як "топік", "тема", "загальний смисл", "головний зміст". Усі вони описують загальний зміст дискурсу і тому потребують пояснення в термінах семантичної макроструктури в цілому.
Поняття макроструктури дає абстрактний семантичний опис загального змісту. Загальна цілісність дискурсу визначається макроправилами, які Т. А. ван Дейк трактує як правила редукції інформації та правила її організації, з допомогою яких можна упорядити велику кількість семантичних даних [38, с. 48-49], що, в свою чергу, стає достатньою базою для смислової цілісності дискурсу. Семантичні макроструктури дискурсу, які складаються з макропропозицій, у когнітивній моделі призначені не тільки для виявлення аспектів загальної цілісності, а й для визначення загальних когнітивних цілей, що може, наприклад, розглядатися в рамках дослідження "когнітивних карт" текстів ЗМК [203, с. 181-194]. Згідно з головним принципом як лінгвістичної, так і логічної семантики, інтерпретація певних одиниць повинна відбуватися в термінах інтерпретації їхніх складових. Отже, визначення макроструктури через макроправила має ґрунтуватися на значеннях висловлювань дискурсу.
У британських газетних новинах з метою підтримання інтересу читача інформація подається невеликими дозами [238, c. 421]. БГНД складається з фрагмент