Ви є тут

Концептуальні засади реформування митної служби України

Автор: 
Письменний Ігор Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002841
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РЕАЛІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПІДХОДУ В СИСТЕМІ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
2.1. Митна служба України в реалізації основних функцій державного управління
У науковій літературі розглядаються переважно функції митної політики, які випливають з основних функцій мита. Дослідники галузі одностайно визнають три базові функції: фіскальні, регулятивні та захисні [72; 95] і, як правило, саме ці функції автоматично розглядаються як функції митної служби, яка забезпечує реалізацію митної політики. Тому Є.В. Додін справедливо зазначає, що в юридичній літературі, особливо в українській, питання функцій митної системи практично не розглядалося, але тільки через уявлення кола функцій та їх змісту можна чітко визначити роль та місце цієї системи в структурі державної виконавчої влади [72, с. 8]. На наш погляд, з метою ґрунтовного та всебічного визначення ролі митної служби в системі державного управління, необхідно розглянути її діяльність через реалізацію цим інститутом функцій державного управління.
До головних функцій державного управління як правило відносять: адміністративно-політичні, економічні та соціально-культурні. Поділ на головні (основні) та похідні (допоміжні) функції здійснюється за повнотою відбиття в їх змісті соціальної сутності та призначення держави. Головні функції обумовлюються головними завданнями держави на даному історичному етапі, а похідні мають обслуговуючий характер і здійснюються задля виконання головних [95, с. 21]. Тому для розуміння ролі конкретних органів державного управління необхідно чітко визначити їх функції на базі головних державних функцій. Адже спільною ознакою таких функцій є служіння колективним (загальним) інтересам суспільства.
Отже, з метою визначення ролі митної служби України в державному механізмі, для кожної із головних функцій державного управління слід проаналізувати, - якою мірою митні органи своєю діяльністю забезпечують їх реалізацію. Для здійснення системно-функціонального аналізу, на думку О.Ю. Оболенського, необхідно звернутися до показників, що характеризують практичну діяльність системи чи її елементу [65, с. 14]. Такий підхід обумовлений також тим, що в Митному кодексі України, на жаль, функції митної служби не визначені взагалі. Тому аналіз доцільно здійснювати відповідно до встановлених законодавством завдань, які виконують митні органи, реалізуючи митну політику України. Саме завдання конкретизують функції органів управління, і реалізація завдань має забезпечити досягнення цілей діяльності митної служби, які в свою чергу спрямовані на ефективне задоволення потреб оточуючого соціального середовища.
Як відомо, успішний розвиток держави значною мірою залежить від уміння організувати захист її інтересів, протидіяти спробам зовнішнього тиску, і головне - забезпечити достатню захищеність своїм громадянам. Причому практика демократичних держав однозначно свідчить, що ступінь захищеності особи і суспільства перебуває у прямій залежності від рівня безпеки держави [101, с. 165]. Тобто держава є основним суб`єктом забезпечення національної безпеки та захисту своїх інтересів, для чого застосовує адміністративно-політичні функції.
Функції забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України, відповідно до Конституції (ст. 17), покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави [1]. О. Бандурка вважає, що правоохоронними органами прийнято називати функціонуючі у суспільстві і державі установи й організації, основним завданням діяльності яких є забезпечення законності, боротьба зі злочинністю та іншими правопорушеннями [48, с. 19]. Отже, реалізація цих завдань в сфері митних відносин обумовлює віднесення митної служби до системи правоохороних органів як суб`єкта гарантування національної безпеки. На жаль, до останнього часу митні органи України не мають офіційного статусу правоохоронних, хоча такий статус мають митники переважної більшості країн світу, в тому числі і Росії (країни, з якою Україна має найбільший спільний кордон). При цьому фахівці наголошують, що митна політика як складова частина внутрішньої політики є за своїм характером правоохоронною, тобто такою, що стоїть на сторожі державних інтересів, прав підприємств, господарських об`єднань, підприємців, громадян [114, с. 11].
Відповідно до ст.11 Митного кодексу України [2, с. 11-12] можна виділити наступні завдання митної служби щодо реалізації адміністративно-політичних функцій державного управління:
- виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;
- захист економічних інтересів України;
- забезпечення виконання забов`язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;
- сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв`язків, інших юридичних та фізичних осіб;
- здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв`язків державних інтересів на зовнішньому ринку;
- боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил.
Очевидно, що перші три завданя взаємопов`язані між собою та переважно збігаються за своїм змістом. Захист економічних інтересів України з точки зору правоохоронної діяльності митної служби полягає насамперед в забезпеченні дотримання суб`єктами зовнішньоекономічної та господарської діяльності, а також громадянами митного законодавства, у нормах якого чітко простежується адміністративно-правовий метод регулювання. Що стосується забезпечення митною службою виконання забов`язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, то законодавством передбачено, що якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Митним кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору. І роль митної служби полягає у контролі за дод