РОЗДІЛ 2
ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО: ЕЛЕМЕНТ ЗАГАЛЬНОПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ
2. 1. Категоріальний аналіз та структура процесу політичного лідерства
Політичний процес у загальному плані у будь-якому суспільстві є діалектичною єдністю чотирьох основних сторін: перша - розвиток систем політичних ідей та ідеалів; друга - реалізація цих ідей та ідеалів у діяльності людей, котра спрямована на зміну політичних інститутів влади; третя - саморозвиток політичних інститутів влади, коли люди стають функціонерами цих інститутів; четверта - зміна способів взаємодії соціумів і осіб з приводу політичної влади. Ці сторони інколи розглядаються як відносно самостійні моменти політичного процесу. Але у всіх цих моментах проглядається важлива роль політичних лідерів, які визначають напрямок політичних змін та їх динаміку [46, 15].
Не викликає заперечень те, що політичні лідери мають вагомий вплив на перебіг політичних процесів, однак і саме лідерство, на нашу думку, можна розглядати у термінах процесу. Проаналізувавши різні уявлення про феномен політичного лідерства, ми дійшли до думки, що його слід розглядати в контексті систем-стосунків "лідер - послідовники", "лідер - громадський рух", "лідер - нація", "лідер - маси", "лідер - електорат, котрі мають специфічні механізми (способи, засоби) включення лідерів в загальний процес саморегуляції суспільного життя та складають зміст лідерства як політичного процесу.
У даному розділі маємо на меті розкрити досі практично не висвітлений у вітчизняній політичній науці аспект проблеми політичного лідерства як політичного процесу, дослідити його зміст, структуру, сутність, особливості перебігу.
Політичний процес - одне з найуживаніших понять політичного словника. У найширшому розумінні політичний процес - це функціональна характеристика політичної системи, зміст якої визначається виконанням суб'єктами політики своїх специфічних ролей та функцій. Його можна представити:
* як сукупність видів і форм діяльності політичних суб'єктів, що прагнуть реалізувати свої цілі в політичній сфері;
* як певну послідовність політичних дій і подій;
* як функціонування політичної системи в часовому вимірі та зміну її станів [106, 80].
У вузькому розумінні політичний процес можна розглядати як технологію здійснення влади суб'єктом політики [12].
Політична дійсність формується через діяльність людей, груп чи інститутів (іншими словами - суб'єктів чи акторів), котра пов'язана з реалізацією владних інтересів і цілепокладанням. В процесі діяльності ці суб'єкти взаємодіють з іншими суб'єктами. Дії і взаємодії політичних суб'єктів здійснюються у часі та просторі - в результаті виникає впорядкована послідовність дій і взаємодій, що має певний зміст. Така послідовність може позначатись терміном "політичний процес" [102, 6]. Отже, політичним процесом є впорядкована послідовність дій і подій політичних акторів, пов'язаних з реалізацією владних стосунків і цілепокладань.
Відштовхуючись від цього визначення, під процесом політичного лідерства ми будемо розуміти впорядковану послідовність дій та взаємодій між політичними акторами (лідером та послідовниками), пов'язаними з реалізацією головної мети цього процесу - легітимного завоювання та утримання влади і реального впливу на громадян тощо.
Розглянемо деякі особливості цього процесу.
Політичний процес може мати два значення залежно від того, про який рівень розгортання політики йде мова: про мікрорівень ? діяльність, яка безпосередньо спостерігається і навіть про одиничні дії індивідів, чи про макрорівень, тобто, ? фази функціонування інститутів (наприклад партій, держав) [106, 6]. На нашу думку, процес політичного лідерства може розгортатись як на макрорівні, так і на мікрорівні, залежно від його масштабності і тривалості протікання в часі. Якщо мова йде про загальнонаціональне політичне лідерство, то можемо говорити про цикл політичних змін на державному рівні, можливу послідовну зміну станів політичної системи, ? макрорівень процесу політичного лідерства. Даний політичний процес може мати й характер парцелярного, коли ми будемо розглядати його розгортання в більш вужчих рамках: в контексті взаємодії політичного лідера зі своїми послідовниками (в межах своєї партії, організації, інституту) чи як розвиток політичної кар'єри кожного конкретного політичного лідера тощо [35].
Структура процесу політичного лідерства пов'язана із взаємодією політичних акторів (суб'єктів та об'єктів процесу), а також з динамікою (основними фазами політичного процесу, зміною фаз) цього явища. Неабиякого значення набуває також визначення факторів, що на нього впливають. Отже, структура процесу політичного лідерства є сукупністю взаємодій між акторами, їх логічної послідовності, а також факторів, що впливають на політичну поведінку. Всі вищеперераховані компоненти процесу політичного лідерства називаються ще його параметрами [102].
Розглянемо параметри та зміст процесу політичного лідерства.
По?перше, серед названих параметрів слід визначити суб'єкт і об'єкт процесу. Суб'єкт - це той або ті, хто діє: приймає рішення та організовує їх виконання. У нашому випадку це політичний лідер (одноосібний чи колективний). Його політико-психологічну характеристику представлено у першому розділі. Розглядаючи даний процес як певний вид діяльності, необхідно впровадити крім суб'єкта і об'єкт. Об'єкт - це той чи ті, на кого спрямована дія, хто виконує рішення, розпорядження суб'єктів влади. У процесі, який ми описуємо, об'єктами виступають прихильники, послідовники політичного лідера (в нашій роботі поняття "маси", "громадяни" та "електорат" також вживаються в якості об'єкту). В Західній політологічній літературі замість терміну "суб'єкт" зазвичай вживають термін "дійова особа" (актор) політики. Ці два поняття можна назвати синонімами, хоч у слові "суб'єкт" дещо більше акцентується момент свідомого включення у політичну діяльність.
По?друге, необхідно розкрити зміст процесу політичного лідерства. Щодо й
- Київ+380960830922