РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ДИДАКТИЧНИХ УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ В НАВЧАННІ УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
2.1. Науково-педагогічні основи організації експериментального дослідження.
З проаналізованих нами джерел видно, що на сучасному етапі розвитку освіти активно застосовуються в навчальному процесі можливості комп'ютерної графіки. Кількість предметів, де застосовується комп'ютерна графіка, все більше зростає, бо саме вона надає необхідної глибини розуміння представленої інформації. Але не дивлячись на це, ще й досі немає єдиної точки зору на використання комп'ютера взагалі та комп'ютерної графіки зокрема в загальноосвітній школі. Поки що йде, як зазначає В.Корольов [71], індуктивний пошук. Проміжна ланка 5-7 класи поки що взагалі охоплена мало. А особливо це стосується питання щодо виявлення дидактичних умов ефективного застосування комп'ютерної графіки в навчанні учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи. На це і направлена наша робота.
Тож, в контексті нашого дослідження необхідно, перш за все, з'ясувати сутність поняття "дидактичні умови".
З філософської точки зору умова - це фактори, завдяки яким річ або процес виникає й існує [161, 469; 164, 703; 163, 248].
Головна мета навчання, пише Ю.І.Машбіць, - створення умов для досягнення цілей навчальної діяльності [93, 90].
Ю.І.Машбіць дає таке визначення дидактичних умов - "це фактори, що впливають на методи і, взаємодіючи з методом, впливають на його відносну ефективність" [93, 51].
Ми згодні з визначенням дидактичних умов, яке формулює В.І.Андрєєв: дидактична умова - це обставина процесу навчання, яка є результатом цілеспрямованого вибору, конструювання та застосування елементів змісту, методів (прийомів), а також організаційних форм навчання для дослідження певних дидактичних цілей [8].
Звідси дидактичні умови застосування комп'ютерної графіки в навчанні учнів, на нашу думку, - це обставини процесу навчання, які є результатом цілеспрямованого вибору, конструювання та застосування елементів змісту, методів навчання з використанням комп'ютерної графіки, завдяки яким процес навчання може бути успішним.
Проведений нами теоретичний аналіз дозволив визначити, що навчальний процес зі застосуванням комп'ютерної графіки може бути успішним за таких дидактичних умов:
1. Дотримання технології застосування комп'ютерної графіки в навчальному процесі.
2. Проектування та адаптація навчальних програм з належним рівнем якості та їх методичне забезпечення.
3. Кваліфіковане педагогічне керівництво процесом навчання за допомогою комп'ютерної графіки.
4. Стимулювання активності учнів та розвитку пізнавальних мотивів.
Розглянемо кожну з цих умов.
1. Ефективність застосування комп'ютерної графіки у навчальному процесі школи в значній мірі залежить від володіння вчителем технологією її застосування.
Слово "технологія" грецького походження й означає "знання про майстерність".
Поняття "технологія" використовується стосовно широкого кола питань, зокрема, як сукупність виробничих процесів у певній галузі виробництва та науковий опис способів виробництва; як сукупність знань, відомостей про послідовність виконання певних операцій; як проведення різних операцій, що здійснюються певним чином і в певній послідовності; як сукупність способів і прийомів, що використовуються у будь-якій справі, майстерності, мистецтві; як технологічний процес. Так, в тлумачному словнику знаходимо, що технологія - це сукупність прийомів, що застосовуються в будь-якій справі, майстерності, мистецтві.
З етимологічної точки зору давньогрецьке слово "техне" означає "мистецтво", тобто мистецтво, яким володів майстер-ремісник у виготовлені речей, досягаючи його під керівництвом наставника, завдяки своїм природнім задаткам [55, 31-35.].
Виходячи із тлумачень поняття "технологія", науковці дають різноманітні означення поняття "педагогічна технологія", з яких видно, що у розумінні і вживанні цього поняття існують великі розбіжності серед учених і практиків. Зокрема, стосовно процесу дидактичного процесу вводяться поняття "технологія навчання", "технологія освіти".
Технологія навчання, як зазначає С.У.Гончаренко, - галузь застосування системи наукових принципів до програмування процесу навчання й використання їх у навчальній практиці з орієнтацією на детальні цілі навчання, які допускають їх оцінювання. Ця галузь орієнтована в більшій мірі на учня, а не на предмет вивчення, на перевірку виробленої практики (методів і техніки навчання) в ході емпіричного аналізу й широкого використання аудіовізуальних засобів у навчанні, визначає практику в тісному зв'язку з теорією навчання [33, 331].
За словами О.М.Пєхоти, технологія навчання відображає шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах педагогічної технології [107, 21].
Поруч із терміном "технологія навчання" використовується і термін "технологія освіти", як науковий опис (сукупність засобів і методів) педагогічного процесу, що неминуче приводить до запланованого результату [155, 18]. За визначенням М.Вулман, технологія освіти - це цілеспрямоване використання, у комплексі чи окремо, предметів, прийомів, засобів, подій чи відносин для підвищення ефективності навчального процесу [155, 20].
У педагогічній літературі знаходимо такі підходи до розуміння поняття "педагогічна технологія": сукупність психолого-педагогічних настанов, що визначають спеціальний набір та компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу (Б.Т. Ліхачов) [176]; це змістовна техніка реалізації навчального процесу (В.П. Беспалько) [176]; опис процесу досягнення планованих результатів навчання (І.П. Волков) [176]; продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності по проектуванню, організації та проведенню навчального процесу з обов'язковим забезпеченням комфорт