РОЗДІЛ 2
УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови зони вирощування картоплі
Польові дослідження, покладені в основу дисертаційної роботи, виконувалися протягом 2002-2004 рр. в умовах дослідного поля, яке розташоване на території навчально-дослідного господарства Білоцерківського державного аграрного університету (БДАУ) Київської області, що знаходиться в центрі північної частини Лісостепу України.
Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем типовий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинкового гранулометричного складу.
У табл. 2.1 наведені дані, які відображають агрофізичні, фізико-хімічні та агрохімічні властивості орного шару грунту дослідної ділянки.
Таблиця 2.1
Показники родючості ґрунту дослідної ділянки
Найменування показниківМетодика визначенняПараметри ґрунтуАгрофізичні параметри Гранулометричний складГодліна Суглинок середнійРівноважна щільність, г/см3Качинського 1,22Максимально можливі запаси продуктивної вологи в шарі 0-100см, мм
Йовенко
190Фізико-хімічні та агрохімічні показникиСума ввібраних основ, мг-екв/100гГОСТ 26487-8521,5Гідролітична кислотність, мг-екв/100гКаппена 2.0рН сол.ГОСТ 27483-856,0Вміст гумусу, %Тюріна 3,11Вміст макроелементів, мг/кг
Азот лужногідролізований
Фосфор рухомий
Калій обмінний
Корнфілда
Чирікова
Чирікова
98
172
112
Оцінка якості орного шару ґрунту за класифікаційною шкалою показала, що він має слабокислу реакцію ґрунтового розчину (рН сол. 6,0) і відзначається середнім умістом гумусу (3,11%), низьким рівнем забезпеченості рослин доступним азотом (98 мг/кг), підвищеним вмістом обмінного калію (112 мг/кг) та високим рівнем забезпеченості рухомим фосфором (172 мг/кг).
Максимум прямої сонячної радіації в досліджуваній зоні припадає на липень, мінімум - на грудень. Річні коливання кількості прямої сонячної радіації співпадають із коливаннями хмарності. Середньорічна температура повітря складає +7,5 оС із значним коливанням по місяцях. Найхолоднішим місяцем є січень (-5,9 оС). Найвища позитивна середньомісячна температура спостерігається в липні (+19,0 оС). Стійкий перехід середньодобових температур повітря через +5 оС настає здебільшого в другій половині квітня та другій половині жовтня. Тривалість цього періоду становить 237-255 днів.
Сума активних температур (вище 10 оС) коливається від 2616 до 2645 оС, тривалість цього періоду становить 160-165 днів, а з температурою вище 15 оС - 115 днів. Безморозний період триває 165 днів у повітрі та 156 - на поверхні ґрунту. Максимальна глибина промерзання ґрунту - 150 см, середня - 75, найменша - 35 см. Мінімальна температура взимку становить -40 оС, максимальна влітку - +40 оС.
Вологозабезпеченість є одним із важливих кліматичних факторів. Річна кількість опадів за багаторічними даними в середньому становить 562 мм. За порами року опади розподіляються нерівномірно: взимку їх випадає 112 мм; весною - 123; влітку - 218; восени - 109 мм. Найбільша кількість опадів (85 мм) випадає в липні. Сніговий покрив у зимовий період нестійкий.
В цілому кліматичні умови сприятливі для вирощування картоплі та сидеральних культур, але в окремі роки трапляються відхилення від середньо-багаторічних показників, що призводить до негативних наслідків при вирощуванні сидеральних культур, особливо озимих, що спостерігалось у 2003 році.
2.2. Метеорологічні умови в роки проведення досліджень
Метеорологічні умови є найбільш динамічними і непередбачуваними елементами зовнішнього середовища, які істотно впливають на формування врожайності всіх сільськогосподарських культур і визначають її варіабельність по роках на 40-60% [23, 187, 189, 193, 275].
У період проведення досліджень погодні умови характеризувалися значною різноманітністю, що є типовим для цієї зони і в цілому сприяє більш оптимальному співвідношенню факторів та вивченню впливу окремих із них на ріст і розвиток картоплі та формування її урожайності. Для характеристики погодних умов у роки проведення досліджень нами були використані дані Білоцерківської метеостанції (табл. 2.2).
Серпень 2001 р. в дослідній зоні був жарким і надзвичайно сухим. Вологозабезпеченість сидеральних культур на кінець місяця була гіршою, порівняно із середніми багаторічними даними. У вересні випало півтори місячної норми опадів, що сприяло отриманню дещо запізнілих, але дружніх сходів озимих та ярих сидеральних культур (рис. 2.1 і 2.2).
Осінь 2001 р. була теплою. Погодні умови жовтня не сприяли подальшому збільшенню запасів вологи через підвищений термічний режим та дефіцит опадів, місячна кількість яких становила ? 61% від норми. Листопад також характеризувався підвищеним температурним режимом, але, на відміну від жовтня, випало півтори місячної норми опадів, що значно покращило перегнивання заораної біомаси ярих сидератів та вологозабезпеченість посівів озимих. Опади випадали переважно у вигляді снігу, внаслідок чого утворився постійний сніговий покрив, висота якого до кінця другої декади грудня становила 12-20 см.
Температурні умови зимівлі озимих сидеральних культур відрізнялися від середньобагаторічних показників. Середньодобова температура грудня була вищою на 3,3 оС за багаторічні показники. Січень і лютий також відзначалися відхиленнями від середньобагаторічних даних у бік підвищення температури - відповідно на 2,9 та 8,7 оС. За зимовий період випало 76,6 мм опадів, що становило 87% від норми. Завдяки інтенсивній відлизі, яка тривала з кінця грудня до середини березня, розпочалось дострокове танення снігу, що сприяло значному підвищенню ефективності зимових опадів. Отже, агрометеорологічні умови, що склалися восени та впродовж першої половини зимового періоду, в цілому були сприятливими для формування запасів ґрунтової вологи.
Друга половина зими 2002 р. (з другої декади січня до середини березня) виявилася аномально теплою і сухою, що призвело до значних непродуктивних витрат ґрунтової вологи на