РОЗДІЛ 2
КОНТРОЛЬНО-ПОДАТКОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ
2.1. Поняття й особливості контрольно-податкових правовідносин
Держава, здійснюючи політику у сфері оподаткування, за допомогою правовідносин направляє, встановлює у певних рамках діяльність суб'єктів, які беруть участь у процесі акумулювання податкових платежів до державної скарбниці. У фінансово-правовій доктрині проблемі податкових правовідносин приділялася увага в роботах Є.О. Алісова [4, с.161,162], О.М.Горбунової [109, с.191], В.І. Гурєєва [29, с.7-14], Т.А. Гусєвої [140, с.93], М.В. Карасьової [38, с.271-283], Ю.О. Крохіної [39, с.187-198], М.В. Кустової [51, с.9-15], М.П. Кучерявенка [110, с.222-235; 98, с.15-32], О.А. Ногіної [132, с.89], С.Г. Пепеляева [92, с.133-190], М.О. Перепелиці [66, с.5-38], Н.І. Хімічевої [108, с.283-292], В.О. Яговкіної [136, с.95,96; 146]. У той же час варто погодитися з В.О. Яговкіною, яка зазначила, що в царині податкових правовідносин ще досить багато спірних і невивчених питань, викликаних зрослою їх значимістю, публічно-правовим характером, взаємодією економічного і правового аспектів [136, с.96]. Звертає на себе увагу існуюча прогалина в питанні дослідження податкових правовідносин, що опосередкують процес податкового контролю й характеризують одну зі сторін змісту даного напрямку контрольної діяльності.
Ось чому вважаємо за доцільне вирізнити їх серед інших податкових правовідносин, провести дослідження їх правової природи. У цьому зв'язку вбачаються цікавими і плідними ті результати, які були отримані вченими раніше при дослідженні питань, пов'язаних зі встановленням правової природи контрольних правовідносин, їх характеру та змісту. Робота в даному напрямку вже була проведена М.С. Студенікіною [74], О.В. Шоріною [85], В.М. Горшеньовим, І.Б. Шаховим [25] та іншими правниками. Зокрема, поряд з іншими проблемами контрольної діяльності, їх увага була звернена на вивчення загальнотеоретичної моделі контрольних правовідносин.
У науці фінансового права питання правової природи й особливостей фінансово-контрольних правовідносин досліджувалися О.Ю. Грачовою [26, с.135-145] і Л.А. Савченко [142,с.248-277], деякі їх ознаки виділялися М.В.Карасьовою [38,с.87,258,259,263,264,267]. У теорії податкового права до з'ясування питань правової природи контрольно-податкових правовідносин, їх специфіки зверталися М.Є. Апьонишев [144, с.16], М.В. Кустова [51, с.13,14], О.А.Ногіна [132, с.89; 51, с.255-257], В.О. Яговкіна [146, с. 9, 17].
Приступаючи до поглибленого дослідження контрольно-податкових правовідносин як специфічної категорії в системі категорій податкового права, вбачається необхідним проаналізувати у першу чергу існуючі в юридичній науці уявлення про загальне поняття правовідносин. Як відзначила Р.О. Халфіна, "незважаючи на розходження словесних формулювань, сутність правовідносин убачається в тому, що вони являють собою суспільні відносини, урегульовані нормою права" [83,с.23].
Специфічні властивості, що виникають у суспільних відносин унаслідок урегулювання їх правовими нормами, розглядали М.Г.Александров, С.С. Алексєєв, В.П. Божьєв, В.М. Горшеньов, О.І.Денисов, О.С. Йоффе, М.В. Карасьова, С.Ф. Кечек'ян, О.В. Міцкевич, В.С. Основін, Г.І. Петров, В.Д. Сорокін, Ю.К. Толстой, Р.О. Халфіна та інші науковці. О.С. Йоффе і М.Д. Шаргородський, які спеціально поставили за мету у своїй роботі показати, які "специфічні властивості виникають у суспільних відносин унаслідок надання їм правової форми" [32,с.183], встановили, що такі відносини виникають між конкретними особами, їм притаманна сувора визначеність взаємної поведінки їх учасників, виникають на підставі юридичних норм, а саме здійснення правовідносин забезпечується заходами державної охорони [32,с.184-186]. С.С. Алексєєв доповнив цю характеристику, вказавши на "зв'язок між особами через їх суб'єктивні права й обов'язки" [3,с.252].
З огляду на посилюване розмаїття суспільних процесів, багатогранність властивих суспільству відносин, що становлять підвалини його стабільного існування й розвитку, виникає необхідність їх відособленого, юридично своєрідного регулювання. Це завдання почали вирішувати шляхом вичленування за специфічними прийомами регулювання (порядком виникнення й формування змісту прав та обов'язків, їх здійсненням, специфікою санкцій, способами їх реалізації), а також за дією єдиних принципів, загальних положень, що поширюються на певну сукупність норм, об'єктивно існуючих підрозділів у правовій системі - галузей права.
Якісні відмінності і специфіка змісту суспільних відносин "у сфері мобілізації, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів держави" [110,с.49], юридичного режиму їх регулювання, вираженого в особливих методах і механізмах, обумовили існування такої правової галузі в системі права, як фінансове право. Відмінні риси типової моделі відносин, що регулюються фінансовим правом, полягають у наступному: а) фінансові правовідносини виникають у сфері фінансової діяльності держави в процесі мобілізації, розподілу й використання централізованих і децентралізованих державних грошових фондів; б) однієї з їх сторін виступає держава або її уповноважений орган, який має владні повноваження в цих правовідносинах; в) за своїм характером є майновими відносинами; г) підстави виникнення, зміни і припинення фінансових правовідносин формулюються, як правило, в імперативній формі [37, с.108-112; 108, с.60,61; 110, с.71,72; 146, с.13].
Різноманіття фінансових правовідносин обумовило об'єктивне відокремлення в рамках фінансового права сукупності взаємозалежних фінансово-правових норм, що регулюють якісно однорідні різновиди фінансових відносин. У результаті в рамках фінансового права були сформовані відносно автономні фінансово-правові інститути бюджетного, податкового права та інші фінансово-правові інститути.
Відокремлення податкових правовідносин, що виступають предметом правового регулювання податкового права, з існуючої сукупності фінансових обумовлено властивими