РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об'єкт клінічного дослідження
Об'єктом дослідження були 143 хворих на ХСА. Серед них були чоловіки та жінки віком від 15 до 79 років. Вік хворих на ХСА представлено різними періодами в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Кількість хворих на хронічний сіалоаденіт у групах з різним ступенем системності захворювання і структурними змінами в слинних залозах
Вік хворих, рокиХСА ізольованийХСА ПСШХЕСХССХЕС ПСШХСС ПСШ15-20 - юнацький4 / 2,8%6 / 4,2%0 / 0%1 / 0,7%21-34 - молодий8 / 5,6%9 / 6,3%6 / 4,2%3 / 2,1%35-44 - перший період зрілості6 / 4,2%15 / 10,5%3 / 2,1%8 / 5,6%45-59 - другий період зрілості3 / 2,1%21 / 14,7%6 / 4,2%18 / 12,6%60 і більше - похилий та старечий2 / 1,4%3 / 2,1%3 / 2,1%18 / 12,6%Усього23 / 16,1%54 / 37,8%18 / 12,6%48 / 33,5%
2.2. Загальні методи обстеження
Загальні методи обстеження передбачали ретельний збір анамнезу: скарги; тривалість захворювання та особливості його перебігу; звертання до лікарів-спеціалістів, які консультували хворих; ефект призначеного попереднього лікування. Також при огляді хворого приділяли увагу ступеню припухлості в привушній, підщелепній ділянках і збільшенню під'язикових валиків, симетричності та конфігурації обличчя. Оцінювали колір та тургор шкірного покриву в ділянках припухлості, що визначалось візуально. Пальпаторний огляд ВСЗ проводився з метою визначення ступеня їх збільшення, консистенції (тверді, твердо-еластичні, еластичні, крихкотілі). Ступінь збільшення ВСЗ оцінювали су'єктивно за такою шкалою: не збільшені - 0; незначно збільшенні - +; помірно збільшені - ++, значно збільшені - +++. У випадках зменшення СЗ його ступінь характеризувалася так: незначно зменшені - -, помірно зменшені - --. Чутливість пальпаторного огляду характеризувалась: безболісністю, помірною болісністю, різкою болісністю. Поверхня залоз була бугристою або гладкою. При масажі ВСЗ із гирлів їх проток виділялась слина: прозора, рідка, густа, в'язка або з домішками "пластівців" у достатній, помірній, недостатній кількості або відмічалась її відсутність. Секретована слина виділялась: рівномірно, порційно або одноразово. Стан гирлів проток при візуальному огляді характеризувався як: набряклий, зяючий, гіперемований (симптом Мурсона), спазмований, синцевий. Слизова оболонка порожнини рота оцінювалася за кольором (блідий, блідо-рожевий, гіперемований), а також за мірою зволоження (достатнє, помірне, недостатнє, відсутнє). Огляд включав також оцінку стану зубів, пародонту, язика. Даний метод обстеження виконано на базі кафедри стоматології, хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії ХМАПО.
2.3. Додаткові методи обстеження
2.3.1. Визначення секреторної активності слинних залоз
Визначення секреторної функції СЗ передбачало кількісну характеристику секретованої змішаної слини в мл натщесерце та при жувальній стимуляції протягом 10 хвилин. Згідно з методикою, запропонованою М.М. Пожарицькою та співавт. (1992), слину збирали у вимірювальну пробірку [177]. Отримані дані порівнювали з наведеними у табл. 2.2 згідно з віковою та статевою групами.
Таблиця 2.2
Показники кількості секрету залежно від віку та статі хворого (за М.М. Пожарицькою та співавторами (1992))
Вік, роки Кількість слини, мл без стимуляції при стимуляціїчоловікижінкичоловікижінки21-306,0±0,44,1±0,410,2±0,38,6±0,431-404,3±0,33,7±0,29,4±0,38,2±0,341-503,8±0,23,2±0,28,6±0,37,8±0,651-603,4±0,22,2±0,28,0±0,37,0±0,3більше 602,2±0,22,0±0,27,0±0,36,8±0,2
Даний метод обстеження виконано на базі кафедри стоматології, хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії ХМАПО.
2.3.2. Визначення в'язкості змішаної слини
Якісний аналіз слини полягає у визначенні в'язкості змішаного секрету СЗ за допомогою приладу гемовискозиметра типу ВК-4. Апарат комплектується двома однаковими градуйованими піпетками, з'єднаними між собою трійником та гумовими трубками. При відкритому кранику правої піпетки через її кінець набирали дистильовану воду до мітки "0", після чого краник закривали. У ліву піпетку набирали секрет СЗ також до мітки "0". При повертанні пробки краника на з'єднанні з правим капіляром утягували повітря з обох піпеток до моменту підходу секрету до мітки "1". Відношення величини стовбчика води в капілярі до величини стовбчика секрету другого капіляра характеризує в'язкість слини, якщо умовно брати в'язкість дистильованої води за одиницю. Показники в'язкості для всіх СЗ від 0,75 до 1,9 од. відповідають нормальним [184; 73; 32]. Даний метод обстеження виконано на базі кафедри біохімії ХДМУ.
2.3.3. Визначення секреторної функції слізних залоз
Функційна активність слізних залоз хворих на ХЗЗСЗ досліджувалася згідно з відомим методом проведення проби Ширмера, що полягає у визначенні кількості виділеного слізного секрету. Для цього використовують смужки фільтрувального паперу розміром 5,0*0,5 см, один кінець якої закладається за нижню повіку, а другий залишається вільним. Змочування фільтрувального паперу відбувається протягом 5 хвилин. Нормальні показники отримували при змочуванні паперу на 1,5 см. Гіпо- або гіперфункцію слізних залоз відмічали відповідно при зменшеному або збільшеному змочуванні фільтрувального паперу [166]. Даний метод обстеження виконано на базі кафедри стоматології, хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії ХМАПО.
2.4. Спеціальні методи дослідження
2.4.1. Сіалосонографічне обстеження слинних залоз
Тривимірна сіалосонографія СЗ виконувалась у реальному масштабі часу (за В-шкалою). Дослідження проводилося, коли досліджуваний знаходився в горизонтальному положенні з відхиленням голови у бік, протилежний досліджуваній залозі. Датчик пересували по поверхні залози з