РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Господарсько-технологічні умови проведення досліду
Експериментальна частина роботи була виконана на базі племінного репродуктора ТОВ "Шаролезька вівця" Новомосковського району Дніпропетровської області.
ТОВ "Шаролезька вівця" розміщене в центральній частині Новомосковського району, в 70 км від обласного центру міста Дніпропетровська. Найближчою залізничною станцією є станція Губиніха та станція Новомосковск Придніпровської залізної дороги, які знаходяться на відстані 25 км від центральної садиби господарства села Івано-Михайлівка.
ТОВ "Шаролезька вівця" було організоване в 2000 році в результаті реформування КСП "Вперед" і являється його повним правоприємником у галузі племінного вівчарства. При переатестації ТОВ "Шаролезька вівця" має племінну ферму по розведенню овець дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи, а також трьох м'ясних порід канадської селекції (олібс, тексель, шароле).
Вівчарство представлене вівцями різних статево-вікових груп, яких утримують на вівцефермі, де розміщені приміщення для овець, сіносховище для зберігання зернових кормів і сіна, а також силосна траншея. Територія огороджена щільною огорожею із бетонних плит.
Новомосковський район Дніпропетровської області відносять до зони відносно сухого та помірного континентального клімату, який характеризується невеликою кількістю атмосферних опадів і коливанням температури не тільки на протязі року, а й на протязі доби.
За багаторічними даними річних температур повітря на території ТОВ "Шаролезька вівця" найбільш холодним місяцем року являється січень, із середньою температурою повітря -6,5?С, а самим жарким липень, середня температура повітря якого складає +26?С.
Максимальна глибина промерзання ґрунту - 112 см, мінімальна - 29 см. Середній термін безморозного періоду - 188 днів (143-228 днів).
Відносна вологість повітря за багаторічними спостереженнями у вегетаційний період характеризується наступними величинами, які складають з квітня по жовтень від 54 до 60%, при значному зменшенні в червні, липні, серпні, коли середня вологість 44-49%
Водний режим Дніпропетровщини характеризується тим, що річна величина випаровування перевищує річну кількість опадів. У різні роки кількість опадів коливається від 400 до 505 мм.
Територія Новомосковського району, зайнята звичайними чорноземами. На схилах балок розповсюджені слабо-, середньо- і сильнозмиті чорноземи. Під лісними масивами, де панує лісний тип біологічного круговороту, формуються лісопокращені чорноземи.
Рослинність природних пасовищ господарства характерна для українських степів. В літній період утримання овець для активного моціону і годівлі використовуються поліпшені пасовища, а для заготівлі сіна сінокоси.
Водопостачання у господарстві здійснюється на базі ґрунтових вод найближчого до поверхні землі водоносного пласту. Якість води із-за просочення у водоносний горизонт атмосферних опадів непостійна в різні пори року. Проблема водопостачання у господарстві вирішується системою шахтних і бурових колодязів, звідки по водопроводу поступає у тваринницькі приміщення для поїння тварин, де підігрівається. На території господарства існує декілька ставів, які забезпечують водою тварин у літній період.
Поголів'я овець в господарстві збільшується, і в 2003 році налічувало 2522 голови, в тому числі вівцематки 1200 гол., що становить 47,6 % від загальної кількості овець.
В 2004 році кількість вівцематок збільшилась на 345 голів за рахунок введення в основне стадо 345 ярок 2003 року народження, які стали статевозрілими.
За останній рік кількість ягнят отриманих від вівцематок знаходиться на рівні 124,7 ягнят від кожних 100 маток. Даний показник достатньо високий і являється відповідною реакцією не тільки на добрий рівень годівлі, а й ведення селекційно-племінної роботи.
В 2002 році частина репродуктивного поголів'я була штучно запліднена баранами-плідниками породи олібс канадської селекції. Тому враховуючи багатоплідність цієї породи ми отримали результат, який перевищує середні репродуктивні показники місцевих порід овець.
Всі піддослідні тварини утримувалися у відповідності з розпорядком дня, прийнятим у господарстві і при огляді разом з ветеринарним лікарем були клінічно здорові.
2.2. Аналіз поживності кормів та рівня годівлі
Головною умовою успішного розвитку галузі і збільшення продуктивності овець являється створення стабільної кормової бази.
Основними видами кормів, які вирощуються в господарстві для забезпечення галузі вівчарства являються концентровані - зернові суміші; грубі - сіно, солома; соковиті - зелений корм і силос.
На протязі року проводиться інтенсивне випасання овець усіх статево-вікових груп на покращених пасовищах, що дає можливість господарству не використовувати додаткову площу для виробництва зеленого корму.
Раціони для годівлі овець складаються за деталізованими нормами з врахуванням статі та віку [131].
Нами була проаналізована повноцінність годівлі баранів-плідників та вівцематок в злучний період. Раціон годівлі для баранів-плідників складався з трави пасовищної, кормів тваринного походження (молоко цільне, яйце), дерті ячмінної, а також бефіто та преміксу, які включали для збагачення раціону макро- і мікроелементами (додаток А). Раціон годівлі маток включав траву пасовищну, дерть ячмінну, бефіто та префікс (додаток Б).
Аналіз раціонів показує, що годівля овець в період злучення була повноцінною і збалансованою за всіма поживними речовинами.
Споживання кормів чистопородним та помісним молодняком різних вікових груп наведені в додатках В-М, середні витрати кормів на одну голову в табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Середня витрата кормів на 1 голову, кг
Статево-вікові групиВитрачено, кгОбмінної енергії, МДжкорм. од.перетравного протеїнуза добувсьогоза добувсьогоза добувсьогоБарани-плідники24,158814,752,2080