РОЗДІЛ 2.
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріали і місце проведення досліджень
Робота виконувалась упродовж 2001-2004рр. у проблемній науково-дослідній лабораторії Науково-дослідного інституту екології та біотехнології у тваринництві Білоцерківського державного аграрного університету.
З теми дисертації проведено модельні експерименти, науково-господарський дослід на вермікультурі і три науково-господарських досліди на перепелах породи Фараон.
Проведена виробнича перевірка ефективності використання цеолітів у якості компонента живильного середовища для гібрида червоних каліфорнійських черв'яків в умовах ПП "Бабій".
В умовах господарства "Агросоюз-Фенікс" проведено виробничі досліди для підтвердження ефективності використання оптимальних доз цеолітів у раціонах перепелів.
Для визначення вмісту рухомих і малорухомих форм металів у цеолітах вітчизняних родовищ проведено модельні експерименти.
З метою оптимізації параметрів мінерального складу живильного середовища для червоних каліфорнійських черв'яків, а також встановлення оптимальних концентрацій природних цеолітів, при яких відбувається інтенсифікація процесів утилізації вермікультурою біомаси, використовували різні дози мінералів.
Також досліджено вплив добавок черв'ячної біомаси, вирощеної на різних за мінеральним складом живильних середовищах, і самих цеолітів на продуктивність перепелів породи Фараон.
2.2. Методика постановки і умови проведення експериментів та
методи визначення показників
Для вивчення вмісту кислоторозчинних форм феруму, магнію, мангану, цинку, купруму, кадмію та плюмбуму в природних цеолітах нами використані як екстрагент 1н і 6н розчини гідрогенхлориду (НСl) [160,205]. При застосуванні 1н розчину НСl як універсального групового екстрагента елімінуються рухомі форми металів; застосування 6н розчину НСl дозволяє поряд з рухомими формами металів вилучати значну їх валову кількість, що дає інформацію про вміст малорухомих форм, які досить міцно зв'язані в кристалічних гратках мінералів. Для проведення аналізу готували суспензію у співвідношенні цеоліт і розчину гідрогенхлориду відповідно 1 (за масою) : 10 (за об'ємом). Суспензію струшували протягом однієї години, далі її фільтрували і в одержаному фільтраті визначали вміст металів.
З метою визначення рівня елімінації феруму, магнію, мангану та купруму із цеолітів використовували ацетатний, фосфатний та гліциновий буфери з рН середовища від 1,0 до 8,0 [148], потім готували суспензію (0,6 г цеоліту та 30 мл буферу), яку струшували на лабораторній гойдалці протягом 40, 60, 80, 120 та 180 хв при температурі 410С (температура тіла птиці), фільтрували і в одержаному фільтраті визначали вміст металів із застосуванням атомно-абсорбційної спектрофотометрії на приладі ААS-3 [29,173].
Для вивчення ефективності використання цеоліту Сокирницького родовища Закарпатської області (А) та цеолітовмісного базальтового туфу родовища "Полицьке-ІІ" Рівненської області (В) при оптимізації мінерального складу живильного середовища вермікультури проведено перший науково-господарський дослід у віварії Білоцерківського державного аграрного університету за схемою (табл. 2.1). Ложа формували за кількістю черв'яків, їхньою масою, площею субстрату і його масою. Дослідному передував підготовчий період, упродовж якого ложа вирівнювали за масою і кількістю черв'яків.
Мінерали у дослідні ложа додавали залежно від маси субстрату за встановленою схемою. Першу порцію цеолітів вносили у приготовлені ложа і перемішували з живильним середовищем. У подальшому мінерали додавали разом із підкормкою. У дослідні групи-ложа вносили цеоліт (А) та цеолітовмісний базальтовий туф (В) у дозах 1,5; 3; 4,5 та 6 % від маси субстрату. Після завершення досліду з кожного ложа відбирали пробником середні проби (100см2) у десяти місцях і підраховували кількість черв'яків, співвідношення молодняку і статевозрілих особин та їх середню масу [14].
Таблиця 2.1
Схема постановки досліду щодо вивчення впливу цеолітів
вітчизняних родовищ (А і В) на продуктивність вермікультури
Групи-ложа Частка досліджуваного фактора у живильному
середовищіКонтрольне ОС (основний субстрат)Дослідні: I ОС з 1,5 % цеоліту А II ОС з 3,0 % цеоліту А III ОС з 4,5 % цеоліту А IV ОС з 6,0 % цеоліту А V ОС з 1,5 % цеоліту В VI ОС з 3,0 % цеоліту В VIІ ОС з 4,5 % цеоліту В VIII ОС з 6,0 % цеоліту В Наступним етапом досліджень було проведення науково-господарських дослідів на перепелах породи Фараон методом груп-аналогів (табл. 2.2). Для цього у добовому віці формували групи по 100 голів птиці [124,182].
Годівлю дослідних перепелів віком 0-30 діб проводили комбікормом ПК 2-6П, а старше 30 діб - ПК 1-18П виробництва "Київ-Атлантік" м. Миронівка. За схемою досліду частину комбікормів замінювали різними дозами цеоліту А (перший науково-господарський дослід) та цеоліту В (другий науково-господарський дослід), а також черв'ячною біомасою, вирощеною на різних за мінеральним складом живильних середовищах (третій науково-господарський дослід).
Таблиця 2.2
Схема постановки дослідів щодо оптимізації концентрації цеолітів, цеолітовмісних базальтових туфів і черв'ячної біомаси у раціонах перепелів
Групи Частка досліджуваного фактора у складі основного раціону перепелів перший науково-господарський дослідКонтрольна ОР (основний раціон)Дослідні: I ОР з 1,5 % цеоліту А II ОР з 3,0 % цеоліту А III ОР з 4,5 % цеоліту А IV ОР з 6,0 % цеоліту А другий науково-господарський дослідКонтрольна ОР (основний раціон)Дослідні: I ОР з 1,5 % цеоліту В II ОР з 3,0 % цеоліту В III ОР з 4,5 % цеоліту В IV ОР з 6,0 % цеоліту В третій науково-господарський дослід Контрольна ОР (основний раціон)Дослідні: IОР з 2 % черв'ячної біомаси, вирощеної на живильному середовищі із вмістом 3 % цеоліту Сокирницького р
- Київ+380960830922