РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
2.1. Загальна характеристика клінічних спостережень
Для вирішення задач, поставлених у роботі, обстежено 130 хворих, що проходили променеве, комбіноване і комплексне лікування (78 чоловіків і 52 жінки у віці від 36 до 68 років. Середній вік складав 52,1 ± 0,1 роки) з приводу РЛ та РГЗ. На базі Полтавського обласного онкологічного диспансеру МОЗ України обстежено і проліковано 110 хворих. Ще 20 пацієнтів з даною патологією обстежені в НДІ медичної радіології АМН України (м.Харків).
Розподіл хворих за статтю і віком схематично представлений на рис.2.1.
Рис.2.1. Розподіл обстежених пацієнтів за статтю і віком
Всі обстежені хворі, згідно з нозологічними критеріями відповідного онкозахворювання, були розділені на дві групи дослідження. Першу склали 78 пацієнтів у віці від 41 до 62 років (у середньому 52 ± 0,3 роки), що лікувалися з приводу РЛ. У ній було 78 чоловіків. Другу групу дослідження складали 52 пацієнтки з РГЗ у віці від 36 до 68 років. Середній вік їх становив 54±0,2 роки.
Всі обстежені хворі перед початком протипухлинного лікування були обстежені за схемою, прийнятою в клініці Полтавського ООД. Крім лікарського огляду з використанням фізикальних методів дослідження і врахування даних, отриманих в процесі верифікації діагнозу, їм проводили клінічний аналіз крові, сечі, дослідження біохімічного складу крові, коагулограмма, ЕКГ). За показаннями проводились консультації відповідних фахівців (невропатолог, дерматолог, офтальмолог тощо). Використовувалися також інструменальні методи діагностики (рентгенографія, УЗД грудної залози, печінки, нирок, іригоскопія та ін.). Відповідні клініко-лабораторні дослідження повторювалися в динаміці під час проведення лікування. Даний обсяг дослідження був стандартним і своєю метою мав оцінку загального статусу пацієнта, а також виключення наявності віддалених метастазів і значущої супутньої патології.
В анамнезі хворих спостерігались супутні захворювання: у 7 першої і у 9 другої групи - гіпертонічна хвороба I та II ступеня. Крім того, відповідно у 6 і 5 хворих була виразкова хвороба дванадцятипалої кишки. Пацієнти зі значно вираженою супутньою патологією, з ХНЗЛ, наявністю первинно-дисемінованих (нелокалізованих) форм пухлин, а також старечого віку ретельно вибраковувалися з дослідження.
У першу групу були включені 78 пацієнтів з неоперованим недрібноклітинним раком легені (РЛ). Причинами відсутності операції були: 1) місцева поширеність онкопроцесу; 2) наявність протипоказань до неї через наявність супутньої серцево-судинної і легеневої патології; 3) відмова від операції. За гістологічною структурою пухлина у 78,2% випадках (61 хворий) була представлена пласкоклітинним раком. Далі за частотою слідував недиференційований рак, аденокарцинома і світлоклітиннй рак (табл. 2.1). Локалізація пухлини в правій легені виявлена у 40 (51,3%), у лівій - у 33 (42,3%), а в обох - у 5 (6,4%) хворих. Центральна форма раку легені була визначена у 56 (71,8%), а периферична - у 22 (28,2%) пацієнтів. Загальний стан хворих оцінювали по адаптованій шкалі Kарновского (KPS - Karnofsky Performance Status) [31, 55, 80]. Усі хворі, яким проводили намічений план ПТ, мали загальний статус за Kарновським не менш ніж 75%.
Таблиця 2.1.
Розподіл пацієнтів першої групи дослідження (рак легені) за гістологічною структурою захворювання
Гістологічна структура пухлиниКількість пацієнтів%
в групіПласкоклітинний (епідермоїдний) рак6178,2Аденокарцинома56,4%Недиференційований та гігантоклітинний рак911,5%Світлоклітинний рак33,8% Розподіл пацієнтів першої групи дослідження за стадією захворювання представлений у табл. 2.2.
Оперативне лікування у всіх хворих із РГЗ (друга група дослідження) здійснювалося в обсязі радикальної мастектомії за методикою Пейті. При цьому, крім видалення всього обсягу тканин грудної залози з навколишньою клітковиною, в обов'язковому порядку висікалися аксилярні лімфовузли в єдиному блоці з клітковиною та клітковинні простори підключичної, бічних відділів грудної клітки і лопаткового просторів з включеними в них лімфатичними вузлами. У більшості випадків малий грудний м'яз не видалявся, що давало загалом значно меншу травматичність хірургічного втручання. Показанням до його висічення було залучення м'яза в процес з інтимним або безпосереднім зв'язком із зоною пухлинного вузла [81, 82]. Хворих з атиповими обсягами резекції тканин грудної залози у відношенні зазначеної методики операції з обстеження виключали.
Пацiєнтки другої групи дослiдження (РГЗ) подiлялись на двi пiдгрупи вiдповiдно залучення до плану проведения ПТ парастернального поля опромiнення. В першiй пiдгрупi, яку складали 32 хворi з латеральним розташуванням пухлини в залозi, його не використовували. А в другiй, в яку увiйшли 20 пацiєнток з медiальною локалiзацiсю онкопроцесу вiдносно ареоли, воно було присутнiм. Що давало додаткове опромiнення легеневої тканини вiдповiдної зони.
Таблиця 2.2.
Розподіл пацієнтів першої групи дослідження (рак легені) за стадією захворювання
Стадія захворюванняTNMКількість пацієнтів% в групіВсього по стадіїСтадія 0TisN0M0000Стадія IAT1N0M0002
(2,6%)Стадія IBT2N0M022,6Стадія IIAT1N1M01823,151
(65,4%)Стадія IIBT2N1M01114,1T3N0M02228,2Стадія IIIAT1N2M056,425
(32,0%)T2N2M079,0T3N1M022,6T3N2M011,3Стадія IIIBT1N3M045,1T2N3M022,6T3N3M011,3T4N0M022,6T4N1M011,3T4N2M000T4N3M000Стадія IVT1-4N1-3M1000Всього78100 У всіх хворих діагноз онкологічного захворювання до початку ПТ був тарифікований цитологічно, а у 37 пацієнток із РГЗ, яким опромінення проводили після оперативного втручання, гістологічно. Характеристики груп за критеріями стадії діагностованого первинного онкопроцесу представлені в табл. 2.2 і 2.3. При цьому поділ стадійності захворювання при раку легень враховували за Mountain C. [83], а при РГЗ - за класифікацією AJCC [