РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Гігієнічне дослідження довкілля проводилося на території центральної частини м. Києва фахівцями санітарно-епідеміологічної та гідро-метеорологічної служб. Вивчено показники здоров'я мешканців обраної території у їхньому взаємозв'язку з показниками довкілля за період - 20 років.
Цитохімічне випробування на визначення важких металів, виконувалося по мережі 200х200 м зі згущенням її у автодоріг з інтенсивним транспортним рухом. Загальна кількість відібраних проб склало 100. Для відбору проб вибиралася площадка, розташована на відкритій місцевості, що представляє собою квадрат непорушеної землі розміром 1x1 м. З верхнього шару землі (на глибину 5 см) по конверту - у центрі та по кутах вироблявся відбір 5 проб, які поєднувалися в одну. При підготовці проб до аналізу ґрунт звільнявся від коренів рослин, після чого відбиралося навішення вагою 200 г. Спектральний напів кількісний аналіз на визначення 38 стабільних елементів виконувався в Центральній лабораторії ПРО "Севукргеологія" на спектрографі СТЕ-1 із приставкою ВУСА-6 методом просипки.
При вивченні промислового забруднення необхідним було визначення фонових значень вмістів елементів у ґрунтах, що не піддаються техногенному впливу.
Обробка результатів аналізів полягала в розрахунку параметрів, що характеризують ступінь забруднення почвогрунтів, виявленні асоціації елементів-забруднювачів, складання карт, що відбивають просторовий розподіл того або іншого хімічного елементу у верхньому шарі ґрунтів.
Інтенсивність техногенної геохімічної аномалії визначалася ступенем накопичення елементів - забруднювачів у порівнянні із природним тлом. Показником рівня аномальності змістів елементів є коефіцієнт концентрації Кс, що розраховується як відношення змісту елемента в досліджуваному об'єкті Сi до його фонового змісту Сф:
Оскільки більшість антропогенних аномалій мають поліелементний склад, для них розраховували сумарний показник забруднення (ZС), що характеризує ефект впливу групи елементів:
де n - кількість елементів, Кс яких перевищує 2. За нижній поріг аномальності приймалися значення, що перевищують фонові в 2 рази.
Виділялися асоціації сонахождения елементів, зміст яких перевищує обраний поріг аномальності. Для того в кожній пробі визначалися групи елементів із Кс?2. У результаті кожна проба характеризувалася яким-небудь сполученням елементів. Ці сполучення й становили якісну характеристику техногенної аномалії.
Для кожної виділеної техногенної аномалії складалася формула геохімічної асоціації, що представляє собою перерахування основних забруднювачів у порядку убування їхніх коефіцієнтів концентрації, обчислених у результаті усереднення Кс елементів по всіх пробах, що попадає в межі аномалії по величині СПЗ.
З огляду на щільність випробування й розкид значень СПЗ, були прийняті його значення: 2, 16 й 64. Таким чином, виділялися ділянки, що характеризуються наступними значеннями СПЗ:
<2 - фонові, чисті ділянки
2-16 - слабке забруднення
16-64 - середнє забруднення
>64 - сильне забруднення
Кількісне визначення важких металів в продуктах харчування проводилось атомно-абсорбційним спетрофотометром з електротермічним атомізатором С-600. Ускладнення еколого-гігієнічної ситуації в Україні, яке відбувається в останні роки, супроводжується забрудненням навколишньої середовища солями важких металів, що потребує організації систематичного державного санітарного та відомчого контролю за їх кількісним вмістом в основних продуктах харчування населення з метою запобігання їх можливого негативного впливу на здоров'я.
Нами запропановано використовувати атомно-абсорбційний спекрофотометр з графітовими електротермічними атомізаторами С-600. Відомі методи досліджень мають не завжди достатню чутливість та відтворювання результатів, трудомісткі і вимагають великої кількості реактивів, скраплених газів, значних площ для розміщення приладів та допоміжного устаткування, мають недостатній рівень техніки безпеки при роботі з горючими газами та ртуттю.
В той же час, атомізатор С-600 має досить високі характеристики чутливості (табл. 2.1).
При необхідності чутливість може бути підвищена відповідним збільшенням обсягу проби до 0,05 см3, що вводиться в атомізатор. Відносна помилка вимірів не більше 20%.
Метод заснований на випаровуванні азотнокислого розчину мінеральної частини, одержаної після мінералізації проби харчового продукту за ГОСТом 26929-86, в графітових елекротермічних атомізаторах. Метали, що знаходяться в розчині мінеральної частини, під дією високої температури печі, яка нагрівається елекричним струмом за спеціальною програмою, переходять в атомний стан. Величина абсорбції світла при довжині хвилі, що відповідає резонансній лінії, пропорційна значенню концентрації метала в пробі.
Таблиця 2.1
Аналітичні характеристики атомізатора С-600
Характеристична лінія елементу, nm.Чутливість, (для 0,01см3) мг\кгКадмій, Cd, 228,80,005Мідь, Сu, 324,70,05Свинець, Pb, 283,30,02Цинк, Zn, 213,90,005Олово, Sn, 235,50,5 Окрім того, С-600 для атомізації використовує елекричний струм, не потребує спеціально підготовлених приміщень і займає незначну площу.
Для проведення випробовувань використовували реактиви кваліфікації "чистий для аналізу" (ч.д.а.) або "хімічно чистий" (х.ч.) та двічі дистильовану воду, одержану в скляному дистиляторі. Посуд та апаратуру промивали азотною кислотою, розбавленою в співвідношені 1:1, потім промивали водопровідною водою і 2-3 рази ополаскували двічі дистильованою водою.
Робочі розчини зберігали у закритому скляному посуді. Для уникнення можливого впливу матричного ефекту, при великих концентраціях металів, проводили:
а) визначення залежності результатів аналізів від розбавлення розчину,
б) перевірку результатів аналізу при різних концентраціях методом градуювальнсго графіка.
Для проведення випробувань застосовували: спекрофотометр атомно-абсорб
- Київ+380960830922