РОЗДІЛ 2
АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ЗАГАЛЬНОПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗА ТРАДИЦІЙНИХ УМОВ НАВЧАННЯ
2.1. Критерії, показники та рівні активізації пізнавальної діяльності студентів
Важливим етапом вирішення поставленої проблеми є розробка критеріїв активізації пізнавальної діяльності студентів, визначення відповідних показників і рівнів.
Проблема кваліметрії педагогічного процесу є дуже складною. Це обумовлено, на наш погляд, такими причинами:
- неможливістю звести різноманітні педагогічні явища, процеси, механізми до якогось одного показника;
- жорстка пов'язаність процесуальних і результативних моментів;
- необхідність враховувати не лише зовнішній бік (саме явище, форму), а й його внутрішні складові ( процеси і механізми);
- нечіткість критеріїв, що використовуються, неможливість їх остаточної формалізації, вимога органічного поєднання якісних і кількісних вимірів.
Тому важливим завданням нашої роботи вважаємо визначення критеріїв активізації пізнавальної діяльності студентів, що обумовлено потребою:
- визначення наявного стану "активізованості" студентів;
- конкретизації напрямків впливу на студентів;
- визначення ефективності проведеної роботи.
Важливо також, щоб висунуті критерії і показники: а) відображували не безпосередні характеристики діяльності, яка, безумовно, змінюється під педагогічним впливом, а опосередковані - такі, що свідчать про перехід від зовнішньої детермінації навчальної діяльності до внутрішньої; б) спрямовували не разовий прояв, а пролонговану активність; в) відображували перехід від пізнавальної діяльності як такої до професійного розвитку і саморозвитку.
Приступимо до розгляду самого поняття "критерію". Значення його по відношенню до педагогічних досліджень визначається як об'єктивна ознака, за допомогою якої відбувається порівняльна оцінка дослідженого явища, ступеню його розвитку у різних обстежених осіб, або класифікація вивчених фактів та процесів. Слід зауважити, що фіксувати наявність ознаки, якість особистості та рівень розвитку цих ознак і якостей можна лише при тривалому прояві та домінуючій позиції по відношенню до інших ознак та якостей. Розглянемо теоретичні положення щодо характеристики критеріїв, запропоновані В.П.Безпалько [21]. Якщо під критерієм (К) мається на увазі об'єктивна кількісна міра деякого явища (d), то критерій повинен задовольняти вимогам адитивності, тобто:
K (d) = K ( d1) + K (d2) + K (d3) + ... K (d п),
де d1, d2, d3, ... , d п - складові частини цілого d.
Можна також зазначити, що деякий змістовний опис відокремлених сторін явища дає його характеристика. І коли ця характеристика виражається кількісно, то набуває якість показника. Тоді критерій можна подати у вигляді:
К = f ( a, в, с, ...),
де а, в, с, ...- показники.
Для визначення критерію немає необхідності в попередньому знанні усіх показників. Можна зорієнтуватися на критерій, сформований як деякий узагальнений показник якості явища, яке характеризується. Такий засіб особливо потрібен у разі розгляду складних явищ. Цю формулу і візьмемо за основу під час визначення комплексу критеріїв активізації пізнавальної діяльності студентів.
Існують різні підходи до створення комплексу критеріїв навчальної та пізнавальної діяльності. Один із таких підходів пов'язаний з оцінюванням знань, вмінь та навичок студентів, другий - визначає зміни у мотиваційній, змістовно-операційній і емоційно-вольовій сферах.
Зазначимо, що критерії ефективності, розроблені для учнів загальноосвітніх шкіл, правомірно, за умов певної модифікації, застосовувати і для виміру ефективності навчально-пізнавальної діяльності студентів. Тому проаналізуємо спочатку підходи вчених до складання комплексу критеріїв для учнів.
Ю.К.Бабанський [16] розглядав такі критерії навчальної діяльності: досягнення учнями реально-можливого для них у даний період рівня успішності; дотримання встановлених норм часу; мінімально необхідні зусилля, які витрачають учні.
О.М.Матюшкін [88] також вважає, що головними критеріями є час, який витрачено на вивчення матеріалу, та якість засвоєння знань, і як наслідок навчання - розвиток загальних задатків учнів.
М.В.Кухарев, розглядаючи критерії виміру якісної діяльності учнів на уроці, теж, як і попередні автори, визначає час для досягнення та енерговитрати. Він виділяє також якісні показники діяльності вчителя: якість знань учнів; вміння ними розпорядитися; ступінь просування учнів у навчанні; інтерес учнів до предмету.
І.О.Ільницька [63] для визначення ступеню розумової активності учнів використовує критерії, запропоновані І.Т.Огородніковим, "які допомагають виявити з одного боку, оптимальне засвоєння учнями знань, які передбачені програмою, а з другого - ступінь їх пізнавальної активності і самостійності" [99, с. 68]. І.О.Ільницька вважає найважливішими чотири критерії: об'єм засвоєних знань; усвідомлення; вміння аналізувати і узагальнювати вивчений матеріал; вміння користуватися надбаними знаннями в практичній і пізнавальній діяльності. Особливе значення приділяється питанням, які задають учні, їх кількості та характеру.
Цікавим, на нашу думку, є підбір критеріїв для визначення "пізнавальної потреби як найважливішої умови розвитку пізнавальної активності" [172, с. 29]. Авторами такого комплексу критеріїв є В.М.Антипова, Г.А.Бокарева, В.С.Іллін [10]. Подамо ці критерії: зацікавленість вивченням нового матеріалу; заняття з предмету у вільний час; негативна реакція на перерву у пізнавальній діяльності; прагнення виконувати завдання необов'язкового характеру та різні за рівнем складності; звертання до вчителя з питаннями, що виходять за межі програми; активність при вирішенні навчальних проблем; якість знань. Тут же розглядаються і параметри з поданих критеріїв.
У навчальному посібнику "Пізнавальна активність школярів" В.І.Лозова [81, с. 35-36] визначає "види та критерії активності у залежності від вольових зусиль
- Київ+380960830922