РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОСОБЛИВОСТІ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ І МОДЕЛІ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ НА ЕМПІРИЧНОМУ РІВНІ
З метою експериментального дослідження педагогічних умов активності майбутніх учителів природничих дисциплін у самоосвітній діяльності була розроблена наступна програма експерименту.
Мета експерименту: перевірка ефективності розробленої моделі і концепції організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін.
Ідея експерименту: педагогічна організація самоосвіти майбутніх учителів природничих дисциплін буде ефективнішою за умови використання викладачами класичних університетів у навчально-виховному процесі особистісно орієнтованого підходу в органічному поєднанні з цілісним.
Робоча гіпотеза експерименту: рівень параметрів готовності майбутніх учителів природничих дисциплін (психологічної, практичної та морально-громадянської) до самоосвітньої діяльності залежить від систематичного створення викладачами умов, які спеціально впроваджуються у навчально- виховний процес вищої школи з метою поліпшення ефективності професійного самостановлення майбутніх фахівців.
Діагностичний інструментарій: анкети оцінки студентами мотивів самоосвіти та рівня оволодіння ними самоосвітніми вміннями; щоденники з самоосвіти; тести щодо вивчення мотивів навчальної діяльності; методи математичної статистики (кореляційний аналіз із використанням формул Пірсона, критерію ).
Етапи експерименту: діагностико-прогностичний, 2000 р. - побудова картини процесу організації самоосвітньої діяльності майбутніх педагогів, розробка програми експерименту та визначення умов для її реалізації; організаційний, 2001 р. - вибір бази експерименту, розподіл функцій між його організаторами; підвищення рівня психолого-педагогічної і методичної компетентності організаторів експерименту; розробка методики реалізації мети експериментальної роботи; практичний етап (2001-2003 рр.) - перевірка робочої гіпотези формуючого експерименту (активний вплив організаторів експерименту на особистість майбутніх педагогів як суб'єктів самоосвітньої діяльності); узагальнюючо-впроваджувальний етап (2003-2004 рр.) - оцінка і аналіз результатів експериментальної роботи та їх співвіднесення з поставленими завданнями; оформлення та описання ходу і результатів експериментальної роботи; виявлення умов трансляції отриманих результатів у педагогічну практику.
Незалежними змінними, які вводяться в експеримент, є такі педагогічні умови організації самоосвітньої діяльності студентів:
1. Застосування викладачами психолого-педагогічних та спеціальних дисциплін при організації самоосвіти студентів принципів особистісно орієнтованого та цілісного підходів.
2. Високий рівень знань викладачами теорії та технології організації самоосвіти.
3. Перенесення акценту у самостійній роботі студентів на питання формування у них усіх компонентів готовності до самоосвіти - психологічного, практичного та морально-громадянського.
4. Всебічне педагогічне забезпечення навчання як творчого процесу перетворення студентом отриманих знань на основі власних думок і почуттів.
5. Створення ситуацій емоційного переживання студентами рівнів власної готовності до самоосвіти у сфері природничих і психолого-педагогічних дисциплін та цінностей теорії й технології самоосвітньої діяльності.
Залежні змінні:
1. Рівні сформованості психологічної готовності майбутніх учителів до самоосвітньої діяльності.
2. Рівні сформованості практичної готовності майбутніх учителів до самоосвітньої діяльності.
3. Рівні сформованості морально-громадянської готовності майбутніх учителів до самоосвітньої діяльності.
4. Знання основ педагогіки.
5. Знання основ психології.
6. Знання у сфері природничих дисциплін.
База експерименту: Донецький національний університет.
Склад учасників експерименту: організатор дослідження, його науковий керівник, студенти хімічного та біологічного факультетів Донецького національного університету. Вибір 104 осіб у ролі безпосередніх членів експериментальної і контрольної груп був зумовлений лонгітюдним характером формуючого експерименту та особливостями професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів біології і хімії.
Тип експерименту: формуючий. Статус експерименту: регіональний.
Форма представлення результатів експерименту для масової практики: публікація статей, доповіді на наукових конференціях.
Науково-методична забезпеченість експерименту: методологічні та теоретичні засади, що є підґрунтям даного експерименту, розглянуті у вступі та в першому розділі дисертації; авторська цільова програма організації самоосвітньої діяльності майбутніх вчителів природничих дисциплін та авторська методика щодо організації самоосвіти студентів.
В експерименті брали участь студенти третіх курсів хімічного та біологічного факультетів, оскільки згідно з робочими навчальними планами університету саме на третьому курсі починається вивчення предметів психолого-педагогічної спрямованості.
Основними труднощами у проведенні експерименту були:
1) недостатній рівень готовності викладачів факультету до організації самоосвітньої діяльності студентів;
2) відсутність у навчальних планах факультетів курсу "Вступ до педагогічної спеціальності";
3) недостатність у бібліотечних фондах університету педагогічної літератури, яка відбиває особливості педагогічної діяльності.
Одним із завдань розробленої нами цільової програми організації самоосвітньої діяльності студентів саме і було подолання цих труднощів та деяких суперечностей.
Отримані знання з теорії і технології самоосвіти студенти застосовували з метою вивчення як спеціальних, так і психолого-педагогічних дисциплін.
Процес реалізації зазначеної програми розкривається в другому розділі.
Перший етап цієї експериментальної роботи - діагностичний. На ньому визначалися особливості здійснення студентами-третьокурсниками самоосвітніх дій (їх практична