РОЗДІЛ 2
Матеріал та методи дослідження
2.1. Групи хворих та методи контрацепції
Для вирішення поставленої мети і завдань було обстежено 50 соматично і
гінекологічно здорових жінок репродуктивного віку, які використовували для
контрацепції механічні засоби - контрольна група. Дві основні групи склали 100
жінок репродуктивного віку з НЦА, які використовували різні методи
контрацепції: І група - 50 жінок з НЦА, які використовували ВМК і ІІ група - 50
жінок з НЦА, які використовували поєднання гормональної контрацепції і
медикаментозної корекції. При підборі методів контрацепції пацієнтки мали право
вибору після проведеної попередньої бесіди та позитивних і негативних моментів
кожного варіанта контрацепції. Кожна пацієнтка давала особисту згоду на
використання того чи іншого варіанта профілактики непланованої вагітності.
При розробці методики контрацепції у жінок з НЦА грунтувалися на необхідності
забезпечення високого контрацептивного ефекту, усуваючи побічний вплив та
сприяючи поліпшенню стану здоров’я жінок з НЦА, шляхом комбінованого
застосування ОК з медикаментозною корекцією змін вегетативного статусу.
Суть методики полягає в тому, що у жінок з НЦА визначали тип клінічного
перебігу і надалі використовували наступні схеми:
- гіпотонічний тип – логест в поєднанні з препаратом мемо-плант;
- кардіальний тип – ярина в поєднанні з препаратом кратал;
- гіпертонічний тип - ярина в поєднанні з препаратом кратал.
Методика полягала у використанні впродовж 3 місяців гормональної контрацепції в
поєднанні з підтримуючою медикаментозною терапією, а потім використовували
тільки гормональні контрацептиви. У разі зміни клінічного перебігу основної
соматичної патології (НЦА) до гормональної контрацепції додавали підтримуючу
медикаментозну терапію.
Ми зробили свій вибір на користь саме цих гормональних препаратів, так як
логест є сучасним низькодозованим контра-цептивом, а препарат ярина, який був
рекомендований при гіпертонічному та кардіальному типах НЦА, має виражений
антимінерало-кортикоїдний та антиандрогенний ефекти.
Для підтримуючої медикаментозної терапії при гіпотонічному типі використовували
препарат мемоплант, який нормалізує стан судинної системи, поліпшує
мікроциркуляцію та реологічні властивості крові. При кардіальному і
гіпертонічному типах перевагу віддавали препарату кратал, який крім комплексної
метаболічної дії надає гіпотензивний а седативний ефекти.
Отже, все викладене вище, є достатньо переконливим обгрунтуванням
диференційованого підходу до контрацепції у жінок з НЦА.
Методи дослідження
У спеціально розробленій карті обстеження реєстрували відомості про
спадкоємність, перенесені захворювання (дитячі інфекції, загальні і
гінекологічні захворювання, оперативні втручання і т.д.). Особливий акцент
робили на виявленні перенесених раніше ендокринних і запальних захворюваннях,
і, зокрема, статевих органів. Вивчали особливості становлення і характер
менструальної і генеративної функції жінки, дані про попередні вагітності,
аборти, перебіг післяпологового періоду. Приділяли увагу вивченню особливостей
серцево-судинного анамнезу: спадковій схильності, вказівки на епізодичні
підвищення АТ, часті головні болі, порушення психоемоційного стану, вегетативну
дисфункцію, виявляли надлишкову масу тіла, шкідливі звички пацієнток.
З’ясовували методи контрацепції, які застосовували до періоду даного
дослідження, їх ефективність, прийнятність, наявність побічних реакцій і
ускладнень у період їх застосування, причини відмови від того або іншого методу
контрацепції. Вивчали сімейний і соціальний стан жінок, кількість статевих
партнерів.
При огляді звертали увагу на статуру жінки, конституціональні особливості,
стан щитовидної та молочних залоз, ступінь розвитку підшкірно-жирової
клітковини, стан шкіри і слизових оболонок, кістково-м’язової та
серцево-судинної, ендокринної, нервової систем, органів дихання, травлення,
сечовиділення.
Визначали характер розвитку жіночих статевих органів (тип оволосіння,
розвиненість великих і малих статевих губ, розміри клітора, виразність
складчатості піхви, стан шийки і тіла матки, її придатків).
УЗД проводилося за допомогою апарату „Siemens Soline Sl 250” (Германія), що
працює в реальному масштабі часу. Спочатку проводили ехографію щитовидної
залози, а потім органів малого тазу за загальноприйнятою методикою з наповненим
сечовим міхуром із використанням трансабдомінального датчика при частоті 3,5
мГц та вагінального при частоті 5 мГц. Звертали увагу на форму матки, її
розміри, розташування, структуру міометрія. Проводили оцінку стану ендометрія
(товщина, структура, відповідність фазі та дню менструального циклу), розмірів
яєчників, стану строми та фолікулярного апарату (кількіст і розміри фолікулів,
товщина капсули).
Контрацептивна ефективність методу визначалася на підставі зареєстрованого
числа випадків вагітності під час застосування того або іншого методу
контрацепції. Індекс Перля обчисляли шляхом перерахунку числа вагітностей на
100 жінок, що приймали даний метод контрацепції протягом 1 року по формулі:
число вагітностей х 1200
число менструальних циклів
Гормональні дослідження проводилися радіоімунологічним методом [86] та
включали визначення в плазмі крові вмісту естрадіолу (Е), прогестерону (ПГ),
тестостерону (Т), пролактину (Прл), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) і
лютеїнізуючого гормону (ЛГ).
Дослідження стану ВНС проводилось шляхом суб’єктивної оцінки (по
опитувальнику) і по таблиці об’єктивної оцінки симптомів астенії [20].
Значну увагу приділяли реєстр
- Київ+380960830922