Розділ 2
Контингент і методи дослідження
У ході даного дослідження було проведено обстеження 120 осіб (60 жінок та 60
чоловіків) віком 17-18 років здорових за даними психоневрологічного та
соматичного обстеження (медична картка 086/у), праворуких за самооцінкою і
спеціально розробленими мануальними тестами [29]. Всі досліджувані були
студентами І-ІІ курсів різних факультетів Волинського державного університету
імені Лесі Українки.
Відповідно до мети дослідження було виділено 2 групи обстежуваних осіб:
експериментальну (60 осіб, що проживають в умовах хронічного впливу малих доз
радіації з моменту народження) та контрольну (60 осіб з відносно екологічно
чистої зони) (табл. 2.1). Особи, які склали експериментальну групу проживали на
території Волинської області із сумарною щільністю радіаційного забруднення 1-5
Кі/км2. Всі досліджувані були ознайомлені з умовами обстеження і виразили
добровільну згоду на участь у ньому.
Таблиця 2.1 Характеристика обстежених за групами
Групи досліджуваних
Стать
Кількість обстежених
Середня доза опромінення, мЗв
Вік, роки
Ріст, м
Вага, кг
Експериментальна
Чол.
30
29,64±2,46
17,80±0,66
1,79±0,07
69,70±6,85
Жін.
30
26,81±2,09
17,53±0,82
1,63±0,05
56,83±7,67
Контрольна
Чол.
30
17,73±0,52
1,78±0,06
67,53±7,40
Жін.
30
17,53±0,73
1,65±0,05
54,13±8,70
Проведене нами дослідження носило комплексний характер і включало в себе
вивчення електричної активності головного мозку (електроенцефалографія) та
особливостей загального мозкового кровотоку (реоенцефалографія).
Інтелектуальні завдання підбирались попередньо з числа тих, які
використовуються практичними психологами, відповідно до особливостей кожної
методики [63, 164]. Складність завдань визначалася групою осіб з числа
студентів; їх судження розглядались як незалежна експертна оцінка. Кожний
учасник дослідження також оцінював складність запропонованих завдань шляхом
ранжування.
Досліджувані мовчки виконували кожне завдання і давали відповіді після
відповідного сигналу. Аналіз результатів дослідження проводився лише за умови
виконання запропонованих завдань більш, ніж на 50 %.
Біоелектрична активність кори головного мозку досліджувалась за допомогою
системи комп’ютерної електроенцефалографії “DX-5000p”, розробленої НВП
“DX-системи” (свідоцтво про державну реєстрацію № 1245/2002 від 12 жовтня 2002
року). Запис ЕЕГ відбувався в екранованій, світло- та звукоізольованій кімнаті,
в положенні сидячи. Електроди розміщувалися за міжнародною системою 10/20 % у
шістнадцяти симетричних точках лівої і правої півкуль головного мозку (рис.
2.1). Реєстрація здійснювалась монополярно, в якості референтного
використовувався vertex-електрод. Частота дискретизації становила 50 Гц,
реєструвалися 20 с інтервали ЕЕГ. Епоха аналізу складала 5,12 с, епоха
усереднення – 0,64 с. Міжелектродний опір був меншим за 5 кОм. Фільтр високих
частот був встановлений на 70 Гц, постійна часу становила 0,3 с.
Рис. 2.1. Схема розміщення електродів при електроенцефалографії у 16
відведеннях. s – ліва півкуля, d – права півкуля. F1, F2 – передньолобні; F3,
F4 – задньолобні; F7, F8 – бічні лобні; T3, T4 – передньоскроневі; C3, C4 –
центральні; T5, T6 – задньоскроневі; P3, P4 – тім’яні; O1, O2 – потиличні
відведення.
Реєстрація електричної активності кори головного мозку проводилася в процесі
виконання тестових завдань трьох типів:
вирішення анаграм (побудова із набору букв смислового слова). Наприклад:
ДЯДУС ЖАНРО РУКОЦ
виконання просторового завдання (встановлення ідентичності/відмінності фігур,
шляхом їх повороту в просторі). Наприклад:
розв’язання математичних прикладів (додавання і віднімання трьохзначних чисел
та множення і ділення трьохзначних чисел на двозначні). Наприклад:
677 + 576 = 417 – 808 =
419 Ч 71 = 684 ч 73 =
Перед цим проводився запис ЕЕГ у стані спокою із закритими та відкритими
очима.
Аналіз ЕЕГ проводився в трьох основних частотних діапазонах: альфа- (8-13 Гц),
бета- (14-30 Гц) і тета-активності (4-8 Гц).
Перед обробкою ЕЕГ здійснювався її візуальний аналіз, а реалізації, що містили
артефакти, виключалися з подальшої обробки. Шляхом математичної обробки, на
основі алгоритму швидкого перетворення Фур’є, розраховувалися такі кількісні
параметри ЕЕГ як інтенсивність електричної активності, що характеризує
активацію кори головного мозку в зоні відведення (локальна активація) [62], та
величини кроскореляційної функції попарно взятих відведень, які відображають
рівень просторової синхронізації. Така сукупність отриманих параметрів
піддавалася наступному статистичному аналізу.
Аналіз інтенсивності електричної активності кори головного мозку полягав у
визначенні особливостей розподілу ділянок з найбільшою та найменшою активацією
та її змін у всіх відведеннях при виконанні різних завдань.
Рівень функціональних зв’язків між окремими структурами великих півкуль
головного мозку вивчався на основі результатів кореляційного аналізу.
Визначалися коефіцієнти кореляцій (r), які нормувалися в межах 0,0-1,0 і
відповідно виражали: до 0,30 – низький, 0,31-0,50 – помірний, 0,51-0,70 –
значний, 0,71-1,00 – високий ступені кореляції. До уваги бралися лише значні та
високі рівні коефіцієнтів кореляції.
Вивчення мозкової гемодинаміки проводилося за методикою реоенцефалографії на
комплексі програмних і апаратних методів обстеження „Аскольд” розробленої
Міжгалузевим медико-інженерним науковим центром (свідоцтво про державну
реєстрацію № 140/95 від 18 жовтня 1995 року). Запис реограм здійснювався у
фронто-мастоїдальних відведеннях, що дозволяло реєструвати РЕГ окремо в обох
півкулях г
- Київ+380960830922