РОЗДІЛ 2
ПОНЯТТЯ МЕТОДІВ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНИХ ВІДНОСИН
2.1. Взаємообумовленість предмета і методу в аграрному праві
Визначення поняття і встановлення особливостей методу правового регулювання
аграрних відносин необхідно розпочати із висвітлення взаємозв’язку
(зумовленості) предмета і методу правового регулювання в аграрному праві. Адже,
як справедливо вказує В. Д. Сорокін, «враховуючи визначальну роль предмета
правового регулювання відносно методу видається логічним та необхідним аналіз
поняття і найбільш загальних, принципових властивостей предмета правового
регулювання…» [101] [142[101] Сорокин В. Д. Метод правового регулирования.
Теоретические проблемы. – М.: Юрид. лит., 1976. – С. 56.].
Нині в теорії права все ж таки панує думка, згідно з якою головним критерієм
для розмежування галузей права є предмет правового регулювання, а додатковим -
метод правового регулювання.
Вчені звертають увагу на ту обставину, що вибір засобів та способів правового
регулювання тієї чи іншої групи (виду) суспільних відносин залежить саме від
властивостей суспільних відносин, від їх констатуюючих ознак та рис. Специфіка
суспільних відносин, що регулюються нормами конкретної галузі права, детермінує
необхідність використання при цьому певного методу, який у кожній окремій
галузі буде не однаковим [102] [143[102] Алексеев С. С. Общая теория права: В 2
т. – М.: Юрид. лит., 1981. – Т. 1. – С. 231. ]. Зрозуміло, що відносини, які
складаються, наприклад, у сфері приватних стосунків і у сфері публічних
взаємозв’язків, формуються за допомогою різного юридичного інструментарію.
Відповідно до цього вплив предмета правового регулювання на метод їх
регулювання є визначальним.
Наведене є характерним і для співвідношення предмета та методу правового
регулювання в аграрному праві і їхнього взаємозв’язку. З метою всебічної
характеристики метода правового регулювання аграрних відносин слід спочатку
звернутися до встановлення сутності та юридичної характеристики відповідної
групи суспільних відносин, що є предметом аграрного права.
Слід зазначити, що питання щодо предмета правового регулювання аграрного права
не остаточно вирішене в теорії аграрного права і належить до дискусійних.
Розглянемо основні точки зору.
Так, професор В. З. Янчук зазначає, що своєрідним предметом аграрного права є
аграрні правовідносини, які, по-перше, випливають із спеціальної
правосуб’єктності суб’єктів аграрного права, із специфіки їхніх завдань та
предмета дiяльностi; по-друге, складаються у сфері виробництва продуктів
харчування, продовольства i сировини рослинного i тваринного походження,
переробки й реалiзацiї останньої суб’єктами аграрної підприємницької
дiяльностi. Аграрні правовідносини як предмет аграрного права, продовжує автор,
являють собою взаємопов’язані iнтегрованi відносини майнового, земельного,
членського, учасницького, корпоративного, управлінського й трудового характеру
в усій багатогранності їх прояву в процесі здійснення завдань дiяльностi
суб’єктів аграрного підприємництва. Їм притаманний певний суб’єктний склад,
наділений спеціальною правосуб’єктністю, а також об’єктний склад, тобто засоби
виробництва продуктів харчування, сировини й продовольства рослинного i
тваринного походження[103] [144[103] Аграрне право України: Підруч. / В. З.
Янчук, В. І. Андрейцев, С. Ф. Василюк та ін. / За ред. В. З. Янчука. – 2-е
вид., перероб. та доп. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – С. 13. ].
Важко погодитися із думкою В. З. Янчука стосовно того, що предметом правового
регулювання аграрного права є аграрні правовідносини. Адже загальновідомо, що
предметом галузі права є суспільні відносини, які завдяки врегулюванню за
допомогою норм певної галузі права виступають у вигляді правових відносин
(правовідносин). На підтвердження цієї тези можна навести визначення предмета
правового регулювання, що його наводить професор О. Ф. Скакун: «Це сукупність
якісно однорідних суспільних відносин, урегульованих нормами права
(відповідають на питання «що?»). Предмет правового регулювання вказує, на яку
групу суспільних відносин спрямований вплив норм права» [104] [145[104] Скакун
О. Ф. Теория государства и права: Учеб. для вузов. –Х.: Фирма “Консум”, 2000. –
704 с. ]. Отже, відповідно до цього і треба говорити про те, що предметом
аграрного права є суспільні відносини. Саме на це і вказує професор В. З. Янчук
у подальшому викладі, коли наводить такі висловлювання: «Предметом аграрного
права є тi суспiльнi (в тому числi виробничi, пiдприємницькi та соцiального
спрямування) відносини, що виникають у зв’язку з утворенням (заснуванням) i
статутною дiяльнiстю суб’єктів аграрного пiдприємництва всiх форм власностi та
легальних органiзацiйно-правових форм господарювання. Вони являють собою
складний комплекс вiдносин як за суб’єктним складом (зокрема громадян, якi
беруть участь i є членами чи акцiонерами або учасниками суб’єктів аграрного
пiдприємництва, кооперативного чи корпоративного типiв), так i за предметом та
змiстом». Також автор робить висновок про те, що предметом аграрного права є
врегульованi нормами аграрного законодавства, заснованi на багатоукладності
форм власностi та господарювання реальнi суспiльнi, членськi, майновi,
управлiнськi, трудовi, соцiальнi, господарсько-пiдприємницькi вiдносини щодо
правового становища суб’єктів аграрного пiдприємництва, їхньої
виробничо-господарської дiяльностi з додержанням ринково-економiчних
закономірностей [103] [146[103] Аграрне право України: Підруч. / В. З. Янчук,
В. І. Андрейцев, С. Ф. Василюк та ін. / За ред. В. З. Янчука. – 2-е вид.,
перероб. та доп. – К.
- Київ+380960830922