РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клініко-лабораторна характеристика хворих
За період з вересня 2001 року по травень 2005 року в клініці госпітальної
хірургії на базі відділення анестезіології та інтенсивної терапії обласної
клінічної лікарні м. Ужгород та відділення анестезіології та інтенсивної
терапії центральної міської клінічної лікарні м. Ужгород було обстежено та
проліковано 125 хворих з різними формами печінкової недостатності. З них 107
хворих були госпіталізовані з діагнозом хронічної печінкової недостатності; 18
хворих – гострої печінкової недостатності. У 54 пацієнтів перебіг хронічної
печінкової недостатності, цирозу супроводжувався ускладненим резистентним
напруженим асцитом.
Результати розподілу хворих за статевими ознаками та віком надані у табл.
2.1.1.
Таблиця. 2.1.1
Антропометричні параметри хворих з печінковою недостатністю
Стать (абс., %)
Вік (років)
Чоловіки
Жінки
Чоловіки
Жінки
ХПН
ФПН
ХПН
ФПН
ХПН
ФПН
ХПН
ФПН
55 (51,4%)
10 (55,5%)
52 (49,6%)
8 (44,5%)
23-55
M=39
16-48
M=32
17-48
M=32.5
17-36
M=26.5
Примітка: М – середній показник віку хворих у віковій групі
При аналізі отриманих результатів встановлено, що ХПН частіше спостерігалася у
чоловіків (51,4%), ніж у жінок (49,6%). Середній вік у чоловіків був 39 років,
а в жінок – 32,5 років. Всі хворі входили до групи працездатного населення, та
показники їх віку коливалися в межах від 23 до 55 років. При аналізі ФПН
встановлено, що ця патологія також частіше спостерігалася в чоловіків ніж у
жінок (55,5% та 44,5% відповідно). Всі хворі з ФПН за своїм віком (від 16 до 48
років) також відносилися до працездатного населення.
Результати аналізу етіологічних чинників печінкової недостатності надано в
таблиці 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Етіологічні чинники печінкової недостатності
Етіологічний чинник
Кількість хворих (абс.)
ХПН
ФПН
Гострий вірусний гепатит (В, С)
57
Цитомегаловірусний гепатит
Аутоімунний гепатит
Отруєння дихлоретаном
Панкреонекроз, ПОН
Гостре отруєння хімічної етіології
Отруєння грибами
Хронічний алкоголізм
35
Невідомий
Як свідчать отримані дані, у хворих з ХПН етіологія цирозу була визначена в 103
випадках (96,3%). З них, у 57 хворих причиною цирозу печінки були перенесені
вірусні гепатити В і С (53,3%); у 35 - хронічний алкоголізм (32,7%); у 9
(8,41%) – перенесені отруєння речовинами хімічної етіології. У 6 випадках
(5,6%) точно визначити етіологію цирозу не вдалось.
Серед етіологічних причини ФПН найбільш поширеними були вірусний гепатит В та
тяжкий перебіг панкреонекрозу з поліорганною недостатністю. Інші етіологічні
фактори (цитомегаловірусний, аутоімунний, токсичний гепатит) зафіксовані у
хворих на приблизно однаковому низькому рівні.
В залежності від важкості функціональних порушень та виразності печінкової
недостатності, всі хворі, як основної так й контрольної групи, були
систематизовані. Систематизацію пацієнтів з ХПН здійснювали у відповідності до
важкості наявних функціональних порушень, які оцінювали за допомогою параметрів
шкали Child-Pugh. (табл. 2.1.3).
Таблиця 2.1.3
Класифікація Чайлда-П’ю (Child-Pugh)
Параметр
Оціночна шкала (бали)
3
Білірубін (мкмоль/л)
< 35,0
35,0 – 52,0
> 52,0
Альбумін (г/л)
> 35,0
30,0 – 35,0
< 30,0
Протромбіновий індекс (%)
> 75,0
50,0 – 75,0
< 50,0
Асцит
нема
помірний
виражений
Енцефалопатія
нема
помірна
виражена
Діагностичне значення
Група А (компенсована)
5-8 балів
Група В (субкомпенсована)
9-11 балів
Група С (декомпенсована)
>12 балів
Результати систематизації хворих на ХПН контрольної та основної групи за
ознаками важкості функціональних порушень та виразності печінкової
недостатності надано в табл. 2.1.4.
Таблиця. 2.1.4
Результати досліджень функціональних порушень у хворих на ХПН за шкалою
Чайлда-П’ю
Діагностична група важкості
Контрольна група
Основна група
Всього
ХПН
ХПН
Група А (компенсована)
10
10
Група В (субкомпенсована)
10
40
50
Група С (декомпенсована)
34
13
47
Як свідчать отримані результати, серед обстежених хворих з ХПН, 10 пацієнтів
(9,4%) відносилися до групи А; 50 (46,7%) – до групи В і 47 (43,9%) – до групи
С.
Систематизацію пацієнтів з ФПН здійснювали у відповідності до важкості наявних
функціональних порушень, які оцінювали за допомогою класифікатора
Трея-Девідсона (табл. 2.1.5).
Таблиця 2.1.5
Клінічні варіанти ФПН за класифікацією Трея-Девідсона
Варіант перебігу печінкової недостатності
Часовий інтервал між появою жовтухи і розвитком ПЕ
Кількість хворих
Надгостра
0–7 днів
Гостра
8 днів – 4 тижні
Підгостра
5–12 тижнів
При дослідженні встановлено, що з 18 хворих на ФПН, у 8 випадках пацієнтів
перебіг захворювання проходив по типу надгострої ФПН; у 6 - гострої ФПН і в 4 –
підгострої ФПН.
2.2. Характеристика лабораторних та інструментальних досліджень
Для обстеження хворих з печінковою недостатністю та моніторування стану їх
функціональних систем, розроблено алгоритм діагностичних заходів, які були
адаптовані у відповідності до методів лікування. Ці заходи включають в себе
наступне: загальні аналізи крові та сечі, визначення кількості тромбоцитів,
коагулограму, аміак у сироватці крові, визначення загального рівня білку та
білкових фракцій (рефрактометрія), рівня білірубіну загального, прямого,
непрямого (по Ендрашику), активності глутаміново-аспарагінової та
глутаміно-аланінової (АлТ та АсТ) трансаміназ, рівня креатиніну та сечовини,
іонограму, електрокардіографія, спірометрія, ендоскопічне дослідження,
ультразвукове дослідження з визначенням пока
- Київ+380960830922