РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методи досліджень
Методологічну основу досліджень склали теоретичні концепції представників
дефектологічної науки Л.С. Выготского [43], А.П. Гозовой [48], Н.Г. Байкиной
[14], Б.В. Сермеева [171], теорія адаптивного фізичного виховання С.П. Евсеева,
Л.В. Шапковой, Р.В. Чудної [3, 72, 218, 221], теорія функціональних систем
П.К. Анохина [7], теорія побудови рухів Н.А. Бернштейна [19].
Для рішення поставлених задач і одержання об'єктивних даних у роботі
використовувалися наступні методи досліджень:
Узагальнення даних науково-методичної літератури і досвіду передової практики.
Антропометрія.
Біомеханічний відеокомп'ютерний аналіз.
Психофізіологічні методи дослідження.
Педагогічні методи досліджень:
Педагогічне тестування.
Педагогічний експеримент.
Методи математичної статистики.
Узагальнення даних науково-методичної літератури і досвіду передової практики.
Вивчення спеціальної науково-методичної літератури, а також даних, які
розміщені у мережі Інтернет, здійснювалося з метою постановки проблеми,
визначення мети і формулювання задач дослідження. Аналітичний огляд
літературних даних про стан рухової функції дітей-інвалідів по слуху 7—10 років
наведений у першому розділі роботи. Узагальнено сучасні наукові дані про вплив
вад слуху на фізичний розвиток, фізичну підготовленість і психофізичний стан
дітей молодшого шкільного віку.
Аналіз науково-методичної літератури дозволив обґрунтувати тему досліджень,
сформулювати основні положення, які вимагають експериментальної перевірки.
Установлено нові шляхи підвищення ефективності адаптивного фізичного виховання
дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху за допомогою корекції
координаційних здібностей.
Антропометрія. Антропометричні методи дослідження включали вимір довжини і маси
тіла, окружності грудної клітки.
Антропометричне обстеження дітей проводилося стандартним інструментарієм за
загальноприйнятою уніфікованою методикою (В.В. Бунак, 1941) [110, 111]. З метою
визначення маси тіла проводили зважування на десяткових медичних вагах з
точністю до 50 грам. Терези перед проведенням досліджень вивірялись.
Біомеханічний відеокомп'ютерний аналіз. У роботі використовувалася
автоматизована система обробки відеограм на базі відеокомп'ютерного комплексу —
персонального комп'ютера (ПК) з розробленим автором програмним комплексом
«БіоВідео» для проведення біомеханічного відеокомп'ютерного аналізу на основі
реєстрації (відеозйомки) рухової дії цифровою камерою.
Використання цієї вимірювальної системи дозволило на принципово новому рівні
досліджувати рухову функцію дітей з вадами слуху. З цією метою проводилася
біомеханічна відеозйомка з наступним аналізом відеозображення на
відеокомп'ютерному комплексі.
Як модель опорно-рухового апарата людини використовувся 14-ти сегментний
розгалужений біокінематичний ланцюг, координати ланок якого за геометричними
характеристиками відповідають координатам положення в просторі біоланок тіла
людини, а точки відліку – координатам центрів основних суглобів (за Н.А.
Бернштейном) [19].
Для одержання біомеханічних характеристик рухової функції дітей з вадами слуху
використовувався розроблений автором програмний комплекс «БіоВідео». З його
допомогою була отримана якісна і кількісна інформація про рухову функцію дітей
з вадами слуху, яка послужила основою для розробки програм фізкультурних занять
для корекції координаційних здібностей дітей молодшого шкільного віку з вадами
слуху.
Психофізіологічні методи дослідження. Для визначення психофізіологічних
характеристик дітей 7—10 років з вадами слуху використовувався розроблений і
впроваджений автором програмний комплекс «Індивід» [204]. Використані
широковідомі методики та їх модифікації: для оцінки урівноваженості нервових
процесів — методика «Маятник»; для дослідження психомоторних якостей — методика
визначення часу простої зорово-моторної реакції (ПЗМР) і методика визначення
часу складної зорово-моторної реакції (СЗМР); для оцінки властивостей уваги —
психологічні методи дослідження спроможності до розподілу і переключення уваги
— методика «Відшукання чисел із переключенням» (Червоно-чорна таблиця —
модифікація методики Шульте); для оцінки обсягу довільної короткочасної зорової
пам'яті — «Зорова пам'ять» [2, 119, 120, 127].
Функціональне призначення. Програмний комплекс дослідження психофізіологічних
характеристик «Індивід» дозволяє оцінити наступні показники: сенсомоторні
реакції, увагу, швидкість переключення уваги, зорову пам'ять, стійкість до
стомлення, урівноваженість нервових процесів, реакцію на об'єкт, який
рухається.
Використовувалися загальноприйняті, а також модифіковані нами методики з
урахуванням особливостей контингенту дослідження — молодших школярів зі
слуховою депривацією. Кожне тестування починається з тренажера (спеціальної
підпрограми, за допомогою якої випробуваний опановує визначений тест).
Інструктор має можливість переглянути результати проходження кожного тесту в
тренажері, пояснити помилки і запустити тест із початку. Доти, поки не
пройдений тренажер, випробуваний не допускається до виконання тесту.
Для дослідження психофізіологічних характеристик розроблена комплексна тестова
батарея (КТБ) з оригінальним набором з 9 психофізіологічних тестів (табл. 2.1).
Загальний час обстеження одного школяра молодшого шкільного віку методиками КТБ
складає в середньому 35—45 хвилин.
Таблиця 2.1
Комплексна батарея психофізіологічних тестів
№ п/п
Назва тестів
Час обстеження, хвилин
Таблиця (модифікована)
Маятник
Проста зорово-моторна реакція (ПЗМР) — трикутник
ПЗМР — квадрат
Складна зорово
- Київ+380960830922